Адвокати Polex успішно представили інтереси клієнта у спорі з ДФС щодо донарахування понад 95 000 грн. майнового податку.

      Постійний клієнт компанії POLEX -юридична компанія, крупний виробник сільськогосподарьскої продукції, звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від про визначення суми податкового зобов'язання у розмірі понад 95 000 грн (як донарахування сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки щодо будівель свинарників, коровників, розподільників та інкубаторів, що належать позивачу на праві власності.

         Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності віднесено до підрозділу «Будівлі нежитлові» клас 1271, що містять у тому числі «Будівлі для тваринництва» та «Будівлі для птахівництва».

Згідно з п. "ж" п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

         Одже за змістом наведеної норми кодексу з кола обєктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, законодавцем виведені речі матеріального світу, котрі одночасно відповідають двом кваліфікуючим ознакам: 1) знаходяться у власності субєктів права зі статусом сільськогосподарських товаровиробників; 2) були створені з метою (ціллю) безпосереднього використання у сільськогосподарській діяльності.

        Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що належні позивачу будівлі тваринництва» (свинарники та коровники, розподільники), а також будівлі для птахівництва (інкубатори) використовується ним безпосередньо у сільськогосподарській діяльності для вирощування птахів та худоби, а відтак, згідно з п.п. "ж" п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України на ці будівлірозповсюджується пільга у справлянні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у зв'язку із чим нарахування податку є протиправним.

       Відповідач, ГУДФС у Харківській області, з поданим позовом не погодився, в обґрунтування заперечень зазначивши, що до належної особі будівлі не застосовується пільга зі сплати податку на нерухоме майно, оскільки така пільга передбачена виключно стосовно фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку четвертої групи, яким позивач не є. При цьому ГУДФС посилалався на норму Податкового кодексу України (п. 14.1.235 ст. 14) , що містить визначення сільськогосподарського товаровиробника виключно у контексті застосування спеціального режиму оподаткування результатів господарської діяльності платника.

       Однак позивач посилався на застосування норм Закону України «Про сільськогосподарський перепис» у силу якого позивач все ж таки підпадає під визначення сільськогосподарського товаровиробника.

   При цьому в огрунтуванні своєї позиції щодо можливості застосуванння норм неподаткового закону при визначенні термінів позивач посилався на рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 р. по справі «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011 р. по справі «Серков проти України» (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05) Європейським судом з прав людини фактично надане тлумачення змісту ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та принципу верховенства права, згідно з яким національне законодавство має бути чітким та узгодженим, відповідати вимозі «якості» закону, забезпечувати адекватний захист осіб від свавільного втручання у права заявника, а у разі протилежного (тобто у разі неоднозначного трактування норми права) підлягає застосуванню найбільш сприятливий для заявника підхід.

         Враховуючи обгрунтовані доводи адвокатів позивача, у тому числі те, що оскільки національний законодавець звільнив від оподаткування будівлі сільськогосподарського призначення для осіб із статусом сільськогосподарських товаровиробників, то суд не вбачив жодних перешкод для поширення дії цього правила на інших осіб, котрі у законний спосіб одержують дохід від продажу власно створеного сільськогосподарського товару (тобто від ведення діяльності у сфері сільського господарства) та прийняв рішення на користь платника податків.

      Таким чином адвокатами компанії РOLEX було доведено факт порушення владним субєктом прав та інтересів платника податків у сфері публічно-правових відносин та судом було визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області.

        Слід зазначити, що справа «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06), позивачем за якою є доктор юридичних наук Щокін Ю.В., один з провідних спеціалістів команди POLEX за практикою Міжнародне право (детальніше тут: https://polex.ua/news/kompaniya-polex-otkryivaet-novoe-napravlenie-uslug-public-consulting-v-mezhdunarodnom-prave ), є христоматійною та успішно використовується платниками податків як джерело права та застосовується судами вже багато років.