Международное налогообложение и международные расчеты

Комплексные услуги по налоговому сопровождению международного бизнеса, определение юридических последствий налоговой стратегии, разработка схем налогообложения, налоговое планирование и сопровождение международных расчетов.

Правовой анализ ситуации (ПАС)

- сбор необходимой информации и изучение документов (возможно дистанционно)
- получение необходимых документов (составление адвокатских запросов в налоговые и иные госорганы с целью истребования информации и документов;получение информации из государственных реестров; получение информации от нотариальных реестров
- определение правовой позиции и выработка пошагового плана действий (оценка прямых и косвенных рисков при использовании той или иной системы налогообложения, анализ используемой клиентам налоговой и юридической стратегии ведения международного бизнеса, примерный расчет временных и денежных затрат разрешения проблемы

Международное налоговое планирование

- разработка законных схем оптимизации налогообложения физических и юридических лиц, разработка налоговых стратегий (налоговая экспертиза, разработка эффективных налоговых структур, управления налоговыми рисками)  
-международное налоговое планирование
- налоговый и финансовый менеджмент отдельных транзакций (купля-продажа бизнеса, ВЭД-операции);
 - налоговая оптимизация с учетом отраслевой специфики (фармацевтическая отрасль, строительство, IT-бизнес, агробизнес).

Сопровождение международных расчетов

-юридическое сопровождение трансграничных валютных операций (с учетом требований финансового мониторинга, валютных ограничений, положений конвенции MLI и реализации плана BEPS)
- финансовый менеджмент отдельных транзакций (купля-продажа бизнеса, ВЭД-операции).

Обмін податковою інформацією між Україною та США в межах реалізації положень Закону США “Про податкові вимоги до іноземних рахунків” (FATCA)”.

17 сентября 2019 года / автор: АнастасияОвчаренко

     1 липня 2014 року набрав чинності Закон Сполучених Штатів Америки “Про податкові вимоги до іноземних рахунків” (далі — FАТСА), що містить вимоги до іноземних фінансових організацій, зокрема щодо: укладення спеціальної угоди з Податковою службою Сполучених Штатів Америки (IRS); здійснення контролю за наявністю рахунків, які відкриваються платниками податків США в українських фінансових організаціях, та інформування про них Податкової служби США.

       З метою імплементації положень FATCA було вчинено 7 лютого 2017 року в м. Києві Угоду між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки було підписано міжурядову угоду для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США “Про податкові вимоги до іноземних рахунків” (FATCA) та розроблено проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з її ратифікацією. Проект Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з ратифікацією Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США Про податкові вимоги до іноземних рахунків (FATCA) за номером 2103 було зареєстровано в ВРУ 09.09.19(далі-проект № 2103).

Проектом Закону передбачено внесення змін до Податкового кодексу України в частині визначення понять: підзвітний рахунок та його власники, фінансовий агент та фінансовий рахунок; особливості подання звітності за підзвітними рахунками; збір та отримання податкової інформації контролюючими органами від фінансових агентів; накладення штрафу за неподання, подання з порушеннями або з недостовірними відомостями чи помилками звітів про підзвітні рахунки (зазначена норма спрямована, в першу чергу, на стимулювання фінансових агентів дотримуватися законодавства щодо обов’язку подання звіту про підзвітні рахунки).

    Водночас положенням проекту №103 передбачено, що якщо міжнародним договором, що містить положення про обмін інформацією, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або укладеним на його підставі міжвідомчим договором встановлені інші правила, ніж передбачені цим Законом, застосовуються правила міжнародного договору. Перелік таких міжнародних договорів оприлюднюється на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

    Від прийняття зазначеного акта залежить внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з ратифікацією Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США “Про податкові вимоги до іноземних рахунків” (FATCA).

     З метою виявлення підзвітних рахунків фінансові агенти (банк або небанківська фінансова установа) зобов’язані вживати заходів, необхідних для встановлення держави або території, резидентом якої є фізична та/або особа — власник фінансового рахунка; фізична особа — кінцевий бенефіціарний власник (контролер) юридичної особи, яка є власником фінансового рахунка.

   Якщо власником фінансового рахунка є фізична особа — нерезидент, такий рахунок вважається підзвітним для такої особи. Якщо власником фінансового рахунка є юридична особа — резидент, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) якої є нерезидент, такий рахунок вважається підзвітним для такого нерезидента. Фінансові агенти встановлюють підзвітність фінансового рахунка за результатами проведення процедури комплексної перевірки та зобов’язані вживати обґрунтованих та належних у відповідних умовах (обставинах) заходів для перевірки статусу податкового резидентства власників фінансових рахунків та кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) таких власників фінансових рахунків.

  На вимогу фінансового агента власники фінансових рахунків зобов’язані надавати йому інформацію та документи про власний статус податкового резидентства та статус податкового резидентства своїх кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), а також негайно повідомляти фінансовому агенту про зміну відповідного статусу.

  За наявності у фінансового агента обґрунтованої, документально підтвердженої підозри, що рахунок належить до підзвітних, фінансовий агент зобов’язаний надіслати на адресу власника рахунка запит з вимогою про надання пояснень та інформації, які стосуються підозри.

Ненадання власником рахунка протягом 15 календарних днів з моменту отримання запиту фінансового агента запитуваної інформації та/або документів або надання інформації та/або документів, які не спростовують обґрунтованої підозри фінансового агента, є підставою для відмови в подальшому наданні будь-яких фінансових послуг, у тому числі для розірвання договірних відносин з ним.

  Фінансові агенти зобов’язані подавати щороку до 1 вересня календарного року ДПА в електронному вигляді звіт про підзвітні рахунки. кщо фінансовий агент виявив факт надання власником фінансового рахунка недостовірної інформації для встановлення підзвітності такого рахунка, фінансовий агент зобов’язаний відмовити власнику такого фінансового рахунка в подальшому наданні будь-яких фінансових послуг, а також має право розірвати договірні відносини з ним.

   Якщо факт надання власником фінансового рахунка недостовірної інформації виявлено після подання фінансовим агентом звіту про підзвітні рахунки, фінансовий агент протягом двох робочих днів з дня виявлення таких фактів повідомляє про це центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Стаття 118 Податкового кодексу згідно з Проектом №2103 буде мати назву “Порушення строку та порядку подання інформації про відкриття або закриття банківських рахунків та звіту про підзвітні рахунки та передбачає відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за неподання, подання з порушенням встановленого строку, подання не у повному обсязі або з недостовірними відомостями, або з помилками фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки. При чому сплата такого штрафу не звільняє фінансового агента від обов’язку подання звіту про підзвітні рахунки.

     Як бачимо головна мета Проекту №2103 — перешкодити ухиленню від сплати податків американських громадян, які працюють на території інших держав. Цей закон зобов’язує іноземні банки та інші фінансові установи надавати інформацію про клієнтів, фізичних і юридичних осіб, в податкову службу США — IRS (номери рахунків, обороти по рахунках і залишки на них.

Зазначені зміни в законодавство України дозволять здійснювати обмін інформацією не тільки в рамках Угоди про застосування положень FATCA, а й інших міжнародних договорів, що містять положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або укладених на їх підставі міжвідомчих договорів , в т.ч. здійснення автоматичного обміну інформацією відповідно до стандарту звітності CRS.

Обмін інформацією поки буде здійснюватися в односторонньому порядку — від України США, але українська сторона в подальшому зможе провести консультації зі Сполученими Штатами про внесення змін до угоди в частині введення двостороннього обміну. Надалі Україна отримає фінансову інформацію щодо всіх американських підзвітних рахунків і щорічно здійснює обмін цією інформацією зі Сполученими Штатами в автоматичному режимі відповідно до положень Конвенції про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням щодо податків на доходи і капітал.

     Питання, пов’язані з обміном податковою та фінансовою інформацією, міжнародним оподаткуванням є багатоаспектними, складними і неоднозначними. Компанія «POLEX» має напрацьовану практику застосування податкового законодавства при захисті інтересів своїх клієнтів, практику участі адвоката в податкових суперечках, процедурах адміністративного і судового оскарження. Надамо консультації з усіх питань міжнародного податкового права, податкового планування з урахуванням останніх змін в законодавстві України і міжнародній практиці.

Антиоффшоризация бизнеса. Часть 2. Контролируемые иностранные компании (КИК) резидентов Украины.

11 июля 2019 года / автор: АнастасияОвчаренко

      В предыдущих публикациях мы останавливались на проблемах внедрения автоматического обмена информацией и иных шагов плана BEPS в Украине. В данной публикации речь пойдет об очередной инициативе в рамках внедрения указанного плана -Контролируемых иностранных компаниях (далее-КИК).

     Во исполнение переходных положений Закона «О валюту и валютные операции», о которых шла речь выше, Министерством финансов Украины совместно с Национальным банком Украины был разработан проект закона № 6502 от 25.05.2017 «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины с целью имплементации Плана противодействия размыванию базы налогообложения и выведению прибыли из-под налогообложения ( «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины (относительно налогообложения прибыли контролируемых иностранных компаний)». Он направлен на внедрение в налоговое законодательство Украины множества новых положений предусмотренных Планом BEPS, среди которых и правила налогообложения КИК.

      Положения проекта могут изменяться в ходе рассмотрения парламентом, однако физическим лицам -налоговым резидентам Украины, которые учреждают иностранные компании, важно уже сейчас понимать суть правил КИК.

    Так, резиденты Украины — владельцы контролируемых иностранных компаний, должны будут отчитываться контролирующим органам о таких компаниях и об их прибыли. Согласно проекту закона, иностранная компания будет признаваться контролируемой иностранной компанией, если физическое лицо — резидент Украины (более 183 календарных дня в году проживает в Украине):

a) владеет долей в иностранной юридическом лице в размере 50 и более процентов, или

b) владеет долей в иностранной юрлице в размере 25 и более процентов, при условии, что несколько физических лиц — резидентов Украины владеют долями в иностранной юрлице, размер которых в совокупности составляет 50 и более процентов, или

c) отдельно или вместе с другими резидентами Украины осуществляет фактический контроль над иностранным юридическим лицом.

       Объектом налогообложения при применении правил КИК будет выступать часть скорректированной прибыли КИК, пропорциональная доле, которой владеет или которые контролирует физическое лицо. Указанная часть прибыли КИК включаться в состав общего годового налогооблагаемого дохода контролирующего лица и облагаться НДФЛ.

     Однако, правила КИК не применяются, если общий совокупный доход всех КИК одной контролирующего лица из всех источников по данным финансовой отчетности не превышает эквивалент 1 миллиона Евро на конец отчетного периода; или КИК является публичной компанией, акции (доли) которой обращаются на признанной фондовой бирже, или благотворительной организацией, не распределяет доходы в пользу ее учредителей (участников). В то же время законодательство предусматривает возможность освобождения прибыли такой КИК от налогообложения в случае одновременного соблюдения определенных условий, которые необходимо будет доказывать документально, предоставляя специальную отчетность, на практике не так уж и просто, а налоговые органы все это проверять.

      В редакции проекта закона предусмотрено, что исчисление скорректированной прибыли КИК будет применяться в отношении отчетных периодов, начинающихся после 1 января 2020 года. Одновременно, штрафные санкции и пеня за нарушение требований по определению и исчисления прибыли КИК не применяются по результатам 2019 — 2020 отчетных (налоговых) лет.

      Следует отметить, что при определении доли физических лиц, учитываются как личное участие так и участие второго супруга и / или несовершеннолетних детей. Кроме контролируемой иностранной компании, предлагается ввести такое понятие, как «иностранная структура без образования юридического лица» (далее — иностранная структура).

    Под иностранной структурой в законопроекте понимается- организационную форму, созданную в соответствии с законодательством иностранного государства (территории) без образования юридического лица, в соответствии со своим личным законом вправе осуществлять деятельность, направленная на получение дохода (прибыли) в интересах ее участников (пайщиков, доверителей или других лиц) или других бенефициаров.

     Фактически в иностранных структур будут принадлежать иностранные — фонды, партнерства, товарищества, трасты, другие формы осуществления коллективных инвестиций или доверительного управления.

      В случае принятия такого законопроекта и вступления его норм в силу компания, учрежденная резидентом Украины в другом государстве будет считаться КИК в связи с тем, что резидент Украины (или два резидента Украины) владеет частью в иностранном юрлице в размере более 50 процентов, а также отдельно или вместе с другими резидентами Украины осуществляет фактический контроль над иностранным юрлицом .

     Как видим, в Украине усиление налогового контроля над КИК пока только на уровне проекта Закона, хотя в большинстве европейских государств подобные изменения в Налоговый кодекс были внесены еще несколько лет назад. В связи с чем, работая с иностранными юрисдикциями и прежде, чем начинать хозяйственную деятельность в иной юрисдикции, следует обратиться к грамотному юристу, имеющему опыт работы с современным, быстро меняющимся международным налоговым правом.

      Вопросы, связанные с налогообложением субъектов бизнеса в Украине, в том числе при осуществлении ВЭД,  являются многоаспектными, сложными и неоднозначными. Компания  «POLEX» имеет наработанную практику применения налогового законодательства при защите интересов своих клиентов, практику участия  адвоката в налоговых спорах, процедурах административного и судебного обжалования. Предоставим консультации по всем вопросам международного налогового права, налогового планирования с учетом последних изменений в законодательстве Украины  и международной практике.

      В дальнейших публикациях мы остановимся на вопросах определения конечного бенефициара при выплате пассивных доходов нерезидентам, а также проблемных вопросах проверка банками (KYC) в современных условиях.