РАЗДЕЛ БИЗНЕСА СУПРУГОВ

ПОДІЛ БІЗНЕСА МІЖ ПОДРУЖЖЯМ. ЧАСТИН 2. ВІДЧУДЖЕННЯ ЧАСТКИ В СТАТУТНОМУ КАПІТАЛІ

21 августа 2019 года

        Навіть якщо під час шлюбу ніхто із подружжя не розбирався в цивільному праві, проходячи крізь його розірвання, обидва дізнаються, що їх набуте майно є об’єктом спільної сумісної власності. Досить часто зазначена процедура торкається долі їх спільного бізнесу, що за своєю природою майже не схоже на звичний нам поділ майна. Зокрема, через те, що для нього встановлено інший режим, тобто спільна часткова власність.

        В цьому випадку можна запропонувати подружжю багато шляхів поділити існуючий бізнес, залежно від участі кожного в його створенні. Ми сьогодні розглянемо приклад, коли у обох із подружжя є вклади в статутному капіталі господарського товариства, а саме – у Товаристві з обмеженою відповідальністю.

Найпершим та нібито легшим зі способів є відчуження чоловіком або дружиною частки в статутному капіталі. Відчужити її можна як третім особам, так і учасникам товариства чи безпосередньо самому ТОВ.

       За загальним порядком, встановленим в статтях 20-21 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», інші учасники мають переважне право на придбання частки, якщо виключення із нього не передбачені у статуті або корпоративним договором. Таким чином, учасник, який має намір продати свою частку (частину частки) третій особі, зобов’язаний письмово повідомити про це інших учасників товариства та поінформувати про ціну та розмір частки, що відчужується, інші умови такого продажу. Якщо жоден з учасників товариства протягом 30 днів з дати отримання повідомлення про намір учасника продати частку (частину частки) не повідомив письмово учасника, який продає частку (частину частки), про намір скористатися своїм переважним правом, вважається, що такий учасник товариства надав свою згоду на 31 день з дати отримання повідомлення, і така частка (частина частки) може бути відчужена третій особі на умовах, які були повідомлені учасникам товариства.

         Також з огляду на положення, згідно якого учасник наділений правом відчужити свою частку оплатно або безоплатно, потрібно враховувати постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 за аналогією регулювання статті 147 ЦК України до внесення змін, де зазначено, що переважне право не поширюється на відносини спадкування, правонаступництва, дарування, іншого безоплатного відчуження частки у статутному капіталі ТОВ або ТДВ, а також обмін цієї частки (її частини) на інше індивідуально визначене майно.

     Порядок набуття ТОВ частки у власному статутному капіталі без його зменшення на її розмір зазначений у статті 25 та включає укладення договору за одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. У цьому разі товариство зобов’язане здійснити відчуження частки відплатно не пізніше ніж через один рік з дня її придбання.

      Дещо схожим, проте іншим способом є вихід одного з подружжя. У цьому випадку ТОВ зобов’язане виплатити учаснику, який вийшов, вартість його частки, яка визначається виходячи з ринкової вартості сукупності часток всіх учасників пропорційно до розміру частки такого учасника, або за погодженням передати інше майно (стаття 24 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).

    Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви у порядку, передбаченому ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

   Відповідно до вищевказаної постанови від 25.02.2016 слід враховувати, що вартість частини майна, що належить до виплати учаснику, повинна визначатися виходячи з вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення з урахуванням майнових зобов'язань ТОВ.

     Разом з тим, варто знати, що на відміну від норми ЦК України в старій редакції, правом вийти із товариства у будь-який час наділені не всі учасники, а лише ті, чия частка в статутному капіталі становить менше 50 відсотків. Щодо виходу тих, в кого частка є більшою, потребується згода від інших учасників. Отже, вказаний метод підходить далеко не всім.

Що стосується більш кардинальних, то ними, по-перше, є виділ та поділ конкретного ТОВ. Між цими методами мають місце деякі відмінності, оскільки внаслідок одного з них утворюються два нових суб’єкта, а у другому з’являється лише один, не припиняючи попередника юридично.

    Наразі вся інформация щодо них узагальнена в Главі VI ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», відповідно до якої виділом є створення одного або більше товариств із переданням йому (їм) згідно з розподільним балансом частини майна, прав та обов’язків товариства, з якого здійснюється виділ, без припинення останнього. Частки в статутному капіталі товариства, з якого здійснюється виділ, конвертуються в частки цього товариства і товариства, що виділилося, та розподіляються між учасниками із збереженням співвідношення часток учасників товариства, що існувало до виділу.

Натомість поділом є припинення товариства з переданням всього його майна, всіх прав та обов’язків двом чи декільком новим товариствам - правонаступникам згідно із розподільним балансом. Конвертація часток учасників у статутному капіталі товариства, що припиняється внаслідок поділу, в частки у статутному капіталі товариств-правонаступників здійснюється із збереженням співвідношення між частками учасників у капіталі товариства та кожного товариства-правонаступника.

    Таким чином, в наведених ситуаціях кожен з подружжя зберігає свій вклад в новоствореному або попередньому ТОВ, що здебільшого є для них бажаним варіантом.

    Найрадикальнішим способом із припинення спільної справи була і лишається дотепер – ліквідація юридичних осіб. В більшості випадків сторони розглядають її, коли врегулювати спір іншим шляхом неможливо. Єдиним рішенням в цьому випадку є добровільна ліквідація, прийняття рішення щодо якої належить до компетенції загальних зборів учасників з подальшим здійсненням у порядку, визначеному статтями 110-111 ЦК України.

    Як бачимо, проце поділу бізнесу подружжя є складним процесом, судова праатика за яким є необднозначною та колізійною, у звязку із чим подружжю без звернення до юриста, що має практику за такою категорією справ, не розвязати дану проблему самостійно. Компанія POLEX має успішний досвід представлення інтересів клієнтів у справах щодо поділу майна подружжя, у тому числі і бізнеса, адвокати предсталять клієнта у суді та допоможуть захистити бізнес.