защита бизнеса при разводе

Поділ бізнеса між подружжям. Частина 1. Поділ частки у ТОВ.

13 августа 2019 года

      Поділ майна та спільного бізнесу, що належить подружжю, в контексті розірвання шлюбу або поза ним досить рідко буває легким та безконфліктним процесом. Окремої складності може привнести наявність у подружжя спільного успішного бізнесу, який протягом певного часу приносить дохід кожному із подружжя.

Залежно від форми господарювання шляхи цього поділу можна наводити нескінченно. Сьогодні, з огляду на нещодавні зміни у законодавстві, що регламентує ТОВ та ТДВ (закрема, ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»), ми розкриємо ті, що є більш актуальними для популярного виду юридичних осіб – Товариства з обмеженою відповідальністю.

         У статті розглядаєтьмся ситуація, яка виникає внаслідок набуття частки в ТОВ чоловіком або дружиною під час перебування у шлюбі. Нагадуємо, що визнання майна об'єктом права спільної сумісної власності відбувається за підставами, передбаченими в статтях 60-63 СК України. До нього, зокрема, може належати майно, крім виключеного з цивільного обороту (річ, сукупність речей, майнові права та обов'язки). Отже, вклад учасника товариства, яким згідно статті 13 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» є гроші, цінні папери та інше майно, підпадає під вказане визначення формально.

      Разом з тим, однією з важливих ознак юридичних осіб є так звана «відокремленість майна», що дозволяє їм самостійно відповідати за своїми зобов'язаннями. Отже, майно що передається учасниками господарського товариства як вклад до статутного (складеного) капіталу є власністю товариства (частина 1 статті 115 ЦК України). Процедурно відчужуючи майно, ці особи натомість отримують пакет прав, пойменованих корпоративними.

    Питання належності частки в статутному капіталі до набутого майна подружжя наразі освітлене в безлічі правових позицій. Одну з перших висловив Пленум Верховного Суду України в Постанові від 21.12.2007 N 11, де наголошував, що саме товариство є власником майна, переданого засновниками і учасниками, отже їх вклади не є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Однак якщо вклад до статутного фонду господарського товариства зроблено за рахунок їх спільного майна, в інтересах сім'ї, той із подружжя, хто не є учасником товариства, має право на поділ одержаних доходів.

      Конституційний суд України трохи згодом у рішенні від 19 вересня 2012 року № 17-рп/2012 дійшов висновку, що статутний капітал та майно приватного підприємства, сформовані за рахунок спільної сумісної власності подружжя, все ж таки є об’єктом їх спільної сумісної власності. Очевидно, що вказане рішення не додало судам одностайності з визначення природи статутного внеску в господарських товариствах.

       Взірцевою серед існуючих правових висновків стала за декілька років нова позиція ВСУ. Розглядаючи справу № 6-38цс15 від 3 червня 2015 року, Судова палата у цивільних справах означила певні критерії, що дозволяють розпізнавати режим власності на спірне майно. Ними були, зокрема:

1) час набуття такого майна,

2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття),

3) мета придбання майна, яка дозволяє надати йому правовий режим спільної власності подружжя.

       Зазначеним рішенням суд встановив, що грошові кошти чи інше майно, внесені одним з подружжя, який є учасником господарського товариства, у статутний капітал за рахунок їх спільних коштів, стають власністю товариства, а в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов'язальне право) на виплату половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства. При цьому одним з визначних є факт, що вищезазначені кошти набуті подружжям під час їх спільного проживання.

       Щодо корпоративних прав прецеденти не мають єдиного варіанта вирішення. Разом з тим, постановою від 25.02.2016 № 4, прийнятою до внесення змін в статтю 100 ЦК України, Пленуму Вищого господарського суду України визнавав право участі у ТОВ або ТДВ особистим немайновим правом та підкреслив, що автоматичного набуття статусу учасника товариства у зв'язку з набуттям права власності на частку в статутному капіталі не відбувається. Право безпосередньої участі у ТОВ або ТДВ третя особа набуває тільки з моменту вступу до товариства, що має бути підтверджено відповідним рішенням загальних зборів учасників товариства.

       Таким чином, у разі, коли чоловік чи дружина є учасником ТОВ і раніше вніс кошти або майно до статутного капіталу, розглядати як об’єкт права їх спільної сумісної власності треба виключно вартість такого внеску окремо від корпоративних прав.

     У подібному випадку правильним буде застосування описаної в статті 22 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» процедури зі звернення стягнення.Як бачимо, проце поділу бізнесу подружжя є складним процесом, судова праатика за яким є необднозначною та колізійною, у звязку із чим подружжю без звернення до юриста, що має практику за такою категорією справ, не розвязати дану проблему самостійно. Компанія POLEX має успішний досвід представлення інтересів клієнтів у справах щодо поділу майна подружжя, у тому числі і бізнеса, адвокати предсталять клієнта у суді та допоможуть захистити бізнес.