узаконение

Способи та порядок узаконення самочинного будівництва

6 августа 2019 года

       На даний момент існує три способи узаконення об’єктів самочинного будівництва, а саме: адміністративний, судовий та способом звернення до комісій з питань самочинного будівництва виконавчих комітетів органів місцевого самоврядування.

        Адміністративний спосіб є найбільш прийнятним способом узаконення об’єкта самочинного будівництва. Узаконенню в адміністративному порядку підлягають такі об’єкти як: індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки загальною площею до 300 квадратних метрів, господарські (присадибні) будівлі і споруди загальною площею до 300 квадратних метрів, збудовані у період з 5 серпня 1992 року по 9 квітня 2015 року; будівлі і споруди сільськогосподарського призначення, збудовані до 12 березня 2011 року. Головною умовою є те, щоб вони відповідали цільовому призначенню земельної ділянки, будівельним нормам та пройшли технічне обстеження. У минулих публікаціях ми писали про успішний досвід юридичного супроводу POLEX клієнта щодо узаконення будівель за процедурою “Будівельна амністія” (детальніше: https://polex.ua/kases/uspishniy-dosvid-uzakonennya-budivel-za-protseduroyu-budivelna-amnistiya)

      Особі необхідно звернутись до Державної архітектурно-будівельної інспекції з наступним переліком документів: заяви про прийняття об’єкта в експлуатацію; один примірник заповненої декларації про готовність об’єкта до експлуатації; засвідченої в установленому порядку копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою відповідного цільового призначення, на якій розміщено об’єкт; засвідчену в установленому порядку копію технічного паспорту з відміткою про можливість розміщення та надійної та безпечної експлуатації об'єкта; лист або довідка щодо відповідності місця розташування об'єкта вимогам Державних будівельних норм. Термін погодження вказаних документів становить 10 робочих днів.

      Далі необхідно отримати від органу місцевого самоврядування рішення про присвоєння поштової адреси новозбудованого будинку. Для цього необхідно до органів влади через центри надання адміністративних послуг надати: заяву у довільній формі, завірену в установленому порядку копію документа, що засвідчує право власності на земельну ділянку, копію декларації про готовність до експлуатації, копію технічного паспорта.

  Після вказаних процедур особі необхідно звернутись до нотаріуса або центру надання адміністративних послуг з метою безпосередньої реєстрації права власності на вказаний об’єкт, для цього необхідно надати наступний перелік документів: заяву про державну реєстрацію, копію паспорта та ІПН, копію документа, що засвідчує речове право на земельну ділянку, копія технічного паспорту на об’єкт нерухомого майна, декларацію про готовність об’єкта до експлуатації, документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна поштової адреси, квитанція, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав та сплату державного мита.

    Судовий порядок передбачає звернення особи до суду із позовною заявою про визнання права власності на самочинно побудований об’єкт нерухомості. Але як свідчить практика Касаційного Цивільного Суду України, суд не є безпосередньо органом, який здійснює узаконення самочинно збудованих об’єктів, оскільки таку функцію можуть брати лише спеціально уповноважені державні органи чи органи місцевого самоврядування. Звернутися до суду з метою узаконення незалежно від формулювання позовних вимог зацікавлена особа може лише після звернення в установленому порядку до компетентного органу та наявності доказів, що вже існує спір між заявником та цим органом про право власності. Тобто для розгляду судом питання по суті необхідне попереднє звернення і бажано відмовне рішення чи хоча б лист-відписка. По суті в суді здійснюється оскарження дій уповноваженого органу. Така правова позиція міститься в Постанові Касаційного цивільного суду у справі № 306/2140/17 від 18 квітня 2019 року.

     У деяких територіальних громадах з метою створення умов для дотримання законодавства у сфері містобудування утворено постійні комісії з питань самочинного будівництва та затверджено положення про порядок розгляду питань, пов’язаних із самочинним будівництвом. Згідно з встановленою таким положенням процедурою особа, яка здійснила самочинне будівництво, звертається до органів місцевого самоврядування із заявою про збереження майна, відведення земельної ділянки (у випадку, якщо особа не є її власником або користувачем), при цьому до заяви додаються технічний висновок про відповідність самочинно збудованого об’єкту будівельним нормам, природоохоронним, пожежним та іншим, передбаченим законодавством вимогам для конкретного об’єкта та нотаріально завірену заяву про зобов’язання забудовника нести усі витрати та ризики, пов’язані із оформленням самочинного будівництва.

      Місцевий орган архітектури та містобудування аналізує усі надані забудовником документи та разом зі своїм висновком щодо можливості збереження самочинно збудованого (початого будівництвом) об’єкта подає їх на розгляд постійної комісії з питань самочинного будівництва. Комісія розглядає поданий місцевим органом архітектури та містобудування комплект документів та приймає рішення щодо можливості чи неможливості збереження самочинно збудованого об’єкта.

        При цьому слід мати на увазі, що наведена вище процедура легалізації самочинного будівництва – це радше виняток, ніж правило, оскільки визначена рішеннями певних громад. Крім того, в зазначених положеннях можуть бути прописані якісь конкретні умови чи вимоги, які ми не можемо врахувати у типовій консультації. Зважаючи на це, при виникненні питання узаконення самочинно побудованого об’єкта нерухомості забудовнику необхідно звертатися за консультацією до фахівців у цій галузі. Команда фахівців юридичної компанії «POLEX» має великий досвід у супроводі операцій з нерухомістю, судових спорах повязаних з нерухомістю, у тому числі в питаннях узаконення об’єктів самочинного будівництва.