зміни до КПК

Зміни у кримінальному процесі та у правовому регулюванні діяльності НАБУ та ДБР: закон набрав чинності.

9 октября 2019 года

           Верховна Рада України 4 жовтня 2019 року прийняла в повторному другому читанні законопроект № 1009 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства». 16 жовтня Закон було опубліковано.  Варто зазначити, що навіть з урахуванням наявності в тексті закону декількох досить актуальних положень, він не позбавлений недоліків, про що буде відзначено нижче.         Спочатку детальніше про позитивні запроваджені нововедення:

1) Скасування “правок Лозового”

    Вочевидь найбільшу перспективу позитивного впливу на кримінальне провадження має відміна так званих «правок Лозового». Зміна порядку призначення та проведення судових експертиз із самого початку зарекомендувала себе виключно негативним чином, а після набрання чинності зумовила перенавантаження суддів розглядом питання про призначення експертизи та державних експертних установ проведенням всіх без виключення видів досліджень.

      2) Удосконалення процедури вручення та виконання рішень

     Іншим позитивним нововведення є покладення на суд обов’язку негайного вручення, чи надсилання, за неможливості першого, копії рішення суду стосовно відмови в задоволенні або частковому задоволенні клопотання про арешт тимчасово вилученого майна та копії рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна, а на слідчого, прокурора обов’язку негайно вчинити дії на виконання вищенаведених рішень. Варто відзначити, що колишня процедура не сприяла захисту чи поновленню прав осіб, майно яких було вилучено під час проведення обшуку, створюючи при цьому підґрунтя для численних зловживань з боку органів досудового розслідування.

        3) Зміни у інститу доказування

     Так, на разі суд не зможе визнати доказом показання з чужих слів у випадку досягнення згоди між сторонами з цього питання. І хоча це може ускладнити процес доказування, не можливо не вказати на практичну користь даної зміни, як усунення чергового механізму з занадто високим ризиком зловживань та порушень. Іншою зміною є уточнення протоколу затримання осіб, встановити прізвище, ім’я та по батькові яких неможливо на момент затримання, шляхом детального опису та фотографування особи.

       4) Нова підстава для закриття кримінального провадження

   Закон вводить нову підставу для закриття кримінального провадження, а саме випадки, коли в межах строків давності притягнення до кримінальної відповідальності не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення (за винятками вчинення особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я особи, або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі).

    5) Зміна порядку письмового повідомлення про підозру окремих спеціальних суб’єктів

    Ще одним позитивним, на нашу думку, кроком стало надання можливості Генеральному прокурору, його заступнику, керівнику регіональної прокуратури доручати здійснення письмового повідомлення про підозру іншим прокурорам стосовно окремих спеціальних суб’єктів (суддів, адвокатів, депутатів та ін.). При цьому саме повідомлення все ще буде підписуватись передбаченим КПК прокурором, проте він не буде зобов’язаний вручати його особисто. Дане положення, яке досить активно захищалось з огляду на його роль як додаткової гарантії, лише сприяло дезорганізації роботи працівників прокуратури і гарантувало лише невиправдане, виключно «статусне» право для визначених законом суб’єктів.

      Окремі нововведення мають не однозначний характер. Детальніше про них:

    1) Зміна порядку проголошення обвинувального акту

   Щодо менш однозначних змін в кримінальному процесуальному законодавстві, варто визначити проголошення прокурором обвинувального акту лише частково, з одночасним запровадженням вступних промов сторін. І якщо надання права на «вступне слово» стороні захисту дійсно може вважатись позитивним кроком, то обмеження обсягу проголошення обвинувального акту, яке раніше могло мати місце за відповідним клопотанням, не вбачається нагальною потребою. До того ж в пояснювальній записці міститься незрозуміле твердження, що процедура оголошення повного тексту обвинувального акта може тривати місяцями. На доцільність та роль, яку має обвинувальний акт саме в судовому розгляді справи проведено численну кількість досліджень та залишається лише сподіватись, що вступна промова сторони обвинувачення зможе їм відповідати.

    2) Зміна у порядку укладання угод про визнання винуватості та спеціальна конфіскація

     Більше занепокоєння викликає нова редакція положень стосовно угоди про визнання винуватості. Відтепер в даній угоді, окрім раніше передбаченого предмету, надано можливість сторонам врегулювати умови застосування спеціальної конфіскації. Проте, спеціальна конфіскація за своїми суттю та призначенням не містить жодного елементу диспозитивності. Вона призначена для відновлення порушених прав та забезпечення правопорядку стосовно обмежених та заборонених в обороті предметів, передбачає вилучення цінностей, що були набуті особою в результаті вчинення злочину, або використовувались нею для реалізації злочинного наміру в будь-якому його прояві – від фактичного вчинення діяння передбаченого Кримінальним кодексом до впливу на співучасників цього ж діяння. Пояснювальна записка не надає жодного коментарю щодо цього нововведення, а воно саме викликає очевидне питання – що, як і на якій підставі будуть врегульовувати сторони в угоді про визнання винуватості в рамках даного інституту.

     Окрім змін до процесуального законодавства, чимало змін внесено до правового регулювання діяльності НАБУ та ДБР. В рамках змін до КПК цим органам надано можливість самостійно здійснювати «прослушку» (зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж). Самостійність в рамках цієї зміни зумовлюється суто технічним виконанням даної негласної слідчої розшукової дії, необхідність отримання ухвали слідчого судді збереглась.

    Щодо суттєвих змін організації діяльності НАБУ, варто відзначити збільшення кількості осіб начальницького складу з 200 до 500. Зумовлено це введенням зазначених осіб до підрозділів детективів бюро. Вирішувати яких співробітників необхідно замістити особами начальницького складу буде Директор НАБУ. Регламентовано на законодавчому рівні правове положення та порядок призначення негласних співробітників бюро. Так гласні співробітники будуть призначатись на посаду як і раніше, за результатами конкурсу. Для негласних конкурс буде проводитись окремо: «з урахуванням вимог Закону України «Про державну таємницю» утворюється окрема конкурсна комісія з числа працівників Національного бюро, які мають допуск до державної таємниці та яким Директором Національного бюро надано відповідний доступ до інформації про кандидатів на такі посади». Порядок проведення даного конкурсу також буде встановлювати Директор бюро.

    На даний час законопроект  підписано Президентом України, та наберає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 17 жовтня, крім зміни щодо прийнятності показань с чужих слів. Останнє відповідно вступить в дію одночасно з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень».

     Компанія POLEX має успішний досвід представлення інтересів клієнтів у кримінальних справах. Детальніше про представництво по кримінальним справах читайте тут: https://polex.ua/ugolovnye-spory