тендеры изменения 2019

Зміни у процедурах публічних закупівель-2019: чого чекати учасникам та замовникам.

2 октября 2019 года

       19 вересня 2019 року Верховною Раою України було прийнято  Закон про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель (далі-Закон), 1.10.19 закон підписано Президентом України.

    Закон розроблений на виконання вимог  плану заходів з виконання Угоди про асоціацію з ЄС, плану заходів щодо реалізації Стратегії реформування системи публічних закупівель (“дорожньої карти”), та Плану пріоритетних дій Уряду на 2019 рік.

   Основними новелами є скасування інституту тендерних комітетів, можливості здійснення закупівель через централізовані закупівельні організації, запровадження нових процедур закупівлі (спрощеної закупівлі, торгів із обмеженою участю), електронного каталогу, критерію оцінки тендерних пропозицій за вартістю життєвого циклу тощо.

      Далі про основні нововведення детальніше.

  1. Торги з обмеженою участю”.

         Конкурентні процедури закупівель будо доповнено новим видом – торги із обмеженою участю (розділ IV), які застосовуються у разі «потреби попередньої перевірки кваліфікації учасників…». Дана процедура застосовується, якщо товари, роботи чи послуги внаслідок їх складного або спеціалізованого характеру можуть бути запропоновані обмеженою кількістю учасників, які потребують обов'язкової попередньої перевірки кваліфікації та їх вартість дорівнює або перевищує для товарів та послуг 133 тисяч євро, для робіт – 5150 тисяч. Процедура торгів із обмеженою участю характеризується поділом процедури на два етапи. Завдяки цьому до оцінювання приймаються тендерні пропозиції лише тих учасників, що пройшли кваліфікаційний відбір. Процедура торгів із обмеженою участю доцільно використовувати, коли для замовника спроможність учасників є важливою для успішного досягнення результатів, передбачених договором, а також коли критерії оцінювання тендерних пропозицій повинні орієнтуватися на якість (а не тільки на ціну) для забезпечення оптимального співвідношення ціни та якості або в інших складних випадках закупівель послуг чи робіт, наприклад коли, підготовка тендерної пропозиції вимагає використання певних ресурсів, які підприємства не ризикували б використовувати, не маючи впевненості в тому, що замовник визнає їхню відповідність установленим ним кваліфікаційним вимогам. Водночас у Законі не визначені принципи та підстави для застосування цієї процедури порівняно із іншими процедурами. Зокрема, слід уточнити, придбання яких робіт, товарів або послуг повинне бути предметом цього виду закупівлі.

  2. Спрощена процедура закупівлі”

         Відповідно до ст. 14 Закону запроваджено спрощену процедуру закупівлі (ст. 14), яка передбачена для придбання «товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону» (закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч (1 мільйон) гривень, а робіт – 1,5 мільйона (5 мільйонів) гривень). На сьогодні “надпорогові закупівлі” складають лише 15 % від загальної кількості закупівель, на противагу “допорогових закупівель” – 85 %, у той час як 69 % “допорогових закупівель” проходять без використання електронної системи закупівель, які відбуваються непрозоро з порушенням принципів здійснення закупівель. При цьому здійснення “допорогових закупівель” поза електронною системою закупівель не дає можливостей для здійснення громадського контролю за витрачанням бюджетних коштів, а також за таких обставин досить складно виявити факти поділу замовником предмета закупівлі з метою уникнення застосування процедур закупівель, що є порушенням вимог Закону.

  3.   Можливість виправленя помилок в документації учасником

        Законом передбачається можливість виправлення учасником невідповідності в інформації (документах), що подані ним у своїй тендерній пропозиції, які були виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, протягом двадцяти чотирьох годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.

  4.     Нова процедура оскарження процедури закувлі

         Наразі замовники стикаються з проблемою зриву (“тролінгу”) процедур закупівель недобросовісними учасниками, які користуючись правом оскарження процедури закупівлі до Антимонопольного комітету України як органу оскарження, штучно затягують проведення такої процедури закупівлі та чинять тиск на замовників. Відповідно в проекті Закону запропоновані нові підходи до оскарження процедур закупівель, які призведуть до зменшення можливості зловживань недобросовісними скаржниками механізмом оскарження для штучного затягування процедур закупівель та разом з цим забезпечить відповідне право суб’єктів господарювання на оскарження процедур закупівель згідно із принципами здійснення публічних закупівель, закріплених в Законі. Так, передбачаються нові правила щодо подачі скарги та повернення її оплати учаснику, а також встановлюється заборона щодо відміни тендеру чи визнання його таким, що не відбувся, замовником під час розгляду скарги на даний тендер органом оскарження.

  5.      Ліквідація тендерних комітетів

      Законом змінюються підходи до організації закупівельної діяльності. Так, організацією та проведенням процедур закупівель/спрощених закупівель будуть займатися уповноважені особи замовника. Крім того, організацією та проведенням процедур закупівель може займатися тендерний комітет, але виключно до кінця 2021 року. Також замовник може передати проведення своїх процедур закупівель (закупівель за рамковими угодами) до централізованих закупівельних організацій.

  6.      Інші зміни в організації закупівель

    - для планування закупівель та підготовки до проведення процедур закупівель надання право замовнику проводити попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку, у тому числі запитувати й отримувати рекомендації та інформацію від суб’єктів господарювання;

    - надання можливості замовнику укладати один договір про закупівлю із переможцем закупівлі декількох (усіх) лотів в межах єдиної процедури закупівлі;

    - трансформація переговорної процедури закупівлі шляхом уточнення порядку проведення переговорів та перегляду підстав її застосування;

     - надання права замовнику відхиляти тендерну пропозицію учасника, який не виконав свої зобов’язання перед ним за раніше укладеним договором про закупівлю;

    - детальна регламентація використання технічних специфікацій до предмета закупівлі, в яких визначаються характеристики товарів (послуг, робіт) через сукупність усіх їх технічних умов;

    - розширення переліку кваліфікаційних критеріїв, які вимагаються замовником від учасника процедури закупівлі (з’являється вимога щодо наявності фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю).

        Як бачимо Законом запроваджено низку нововведень, які будуть сприяти прозорому проведенню закупівель та мають позитивних характер для учасників, проте покладають додаткові зобовязання на замовників (як то необхідність процедення спрощенної процедури закупвель в системі prozorro)