Обжалование действий/бездействий, решений налоговых органов

Административное обжалование вынесенного налогового уведомления-решения в вышестоящий налоговый орган, судебное обжалование решений, действий/бездействий контролирующих налоговых органов и органов взыскания, представительство интересов налогоплательщика в судах всех инстанций, а также сопровождение исполнительного производства.

Досудебное урегулирование налоговых споров

определение стратегии и дальнейших действий по итогам налоговой проверки, оценка перспектив разрешения спора в административном и судебной порядке;
подготовка и подача возражений на акт проверки и участие в рассмотрении материалов проверки налоговыми органами;
административное обжалование налогового уведомления-решения (оперативная подготовка и подача жалобы в контролирующий орган)

Судебное обжалование решений налоговых органов

подготовка и подача искового заявления в суд в связи с обжалованием решения, действий (бездействия) налогового органа
представительство интересов налогоплательщика в судах всех инстанций;
сопровождение исполнительного производства

Судове оскарження блокування податкових накладних: як виграти справу. Частина 1.

18 ноября 2019 года / автор: Анастасия Овчаренко

    Блокування реєстрації податкових накладних шляхом винесення рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі-ПН) конролюючими органами є розповсюдженою практикою вже декілька років. Пунктом 2 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджений постановою КМУ від 21.02.18 р. № 117 № 117 (далі-Порядок №117) передбачено, що рішення про відмову в реєстрації податкової накданої може бути оскаржене в адміністративному ( у вищестоящий податковий орган) або судовому порядку, причому до суду можна звертатися без попереднього оскарження такого рішення в адміністративному порядку.

   В цій публікації звернемо увагу лише на тонкощі судового оскарження таких рішень. На разі сформувалася усталенна судова практика у справах щодо оскарження рішень податкових органів про відмову в реєстрації ПН саме на користь платників податків.

  Основні проблемні моменти, на які  треба звернути увагу при поданні позову.

  1. Вибір належного відповідача

       Незважаючи на те, що оскаржуван рішення про відмову у реєстрації податкової накладної є комісія у складі ДПС, належним відповідачем буде Державна податкова сужба, у складі якої вона є. Зокрема, у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019 року у справі № 2040/6639/18 зазначено: «Суд першої інстанції, зобов’язуючи ГУ ДФС у Харківській області здійснити реєстрацію податкових накладних, припустився порушень і зобов’язав орган учинити такі дії, які не може бути здійснено ним як суб’єктом владних повноважень. Як уже зазначалося вище, реєстрацію податкових накладних в ЄРПН може бути здійснено ДФС». Тобто суд дійшов висновку, що уповноваженим органом на виконання рішення щодо реєстрації ПН/РК в ЄРПН є саме ДФС ( назва до її реформування), наразі це — Державна податкова сужба.

    2) Правильне формулюваня позовних вимог

       З огляду на сформовану судову практику ВСУ належним чином сформульованими будуть такі вимоги: 1.Визнати рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкової накладної протиправним та скасувати його; 2.Зобов’язати податковий орган зареєструвати податкову накладну датою її подання на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних. 3.Судові витрати покласти на відповідача (судовий збір та втрати на правову допомогу).

        Згідно з п. 28 Порядку № 117 ПН/РК, реєстрація яких заблокована, реєструються, зокрема, в день набрання чинності рішенням суду про реєстрацію ПН/РК. Відповідно

        Відповідно до п.п. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 ПК України, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

       Задоволення позовних вимог щодо зобов’язання податкового органа зареєструвати податкові накладні саме датою подання на реєстрацію буде дотриманням судом гарантій щодо того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

    2) Розрахунок судового збору

       Позовні вимоги із скасування рішень про відмову у реєстрації ПН та зобовязання зареєструвати ПН є вимогами немайного характеру.
       Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру юридичною особо ставка судового збору за такою вимогою складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (в 2019 році це 1921 грн). Враховуючи той факт, що вимога здійснити реєстрацію податкових накладних днем їх подання на реєстрацію випливає з вимоги визнання незаконним рішення ДПС про відмову в реєстрації накладної, то ці дві вимоги по кожній накладній є взаємопов’язаними. Відповідно розмір судового збору за подання даного позову складає стільки прожиткових мінімумів за кількістю оскаржуваних накладних.       Проте судова практика неоднозначна та в окремих випадках суди залишають такі позови без руху та надають час для доплати судового збору, розцінюючи кількість позовних вимог окремо за вимогою скасувати рішення та окремо- зареєструвати ПН. Тому важливим є правильно обгрунтувати повязаність позовних вимог одна із одною.

       В другій частині публікації із зазначеної тематики ми зупинемося на основних підставах для оскарження рішень податкових органів про відмову в реєстрації податкових накадних з наведенням відповідних позицій ВСУ з цього птання та з огляду на успішний досвід оскарження незаконних рішень податкових ороанів адвокатами POLEX.

          З огляду на мінливе податкове законодавство в нашій країні, питання, пов’язані з оподаткуванням та оскраженням дій контролюючих органів є багатоаспектними, складними і неоднозначними. За всіма питанням у сфері податків звертайтеся до кваліфікованих спеціалістів POLEX. Компанія «POLEX» має напрацьовану практику застосування податкового законодавства при захисті інтересів своїх клієнтів, в штаті компанії є юристи, які спеціалізуються з податкового права, а також бухгалтери та економісти, що дозволяє якісно надати Вам повний юридичний супровід з усіх питань, пов’язаних з оподаткуванням.

Адвокати Polex успішно представили інтереси клієнта у спорі з ДФС щодо донарахування понад 95 000 грн. майнового податку.

20 мая 2019 года / автор: Анастасия Овчаренко

      Постійний клієнт компанії POLEX -юридична компанія, крупний виробник сільськогосподарьскої продукції, звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від про визначення суми податкового зобов’язання у розмірі понад 95 000 грн (як донарахування сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки щодо будівель свинарників, коровників, розподільників та інкубаторів, що належать позивачу на праві власності.

         Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності віднесено до підрозділу «Будівлі нежитлові» клас 1271, що містять у тому числі «Будівлі для тваринництва» та «Будівлі для птахівництва».

Згідно з п. «ж» п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

         Одже за змістом наведеної норми кодексу з кола обєктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, законодавцем виведені речі матеріального світу, котрі одночасно відповідають двом кваліфікуючим ознакам: 1) знаходяться у власності субєктів права зі статусом сільськогосподарських товаровиробників; 2) були створені з метою (ціллю) безпосереднього використання у сільськогосподарській діяльності.

        Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що належні позивачу будівлі тваринництва» (свинарники та коровники, розподільники), а також будівлі для птахівництва (інкубатори) використовується ним безпосередньо у сільськогосподарській діяльності для вирощування птахів та худоби, а відтак, згідно з п.п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України на ці будівлірозповсюджується пільга у справлянні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у зв’язку із чим нарахування податку є протиправним.

       Відповідач, ГУДФС у Харківській області, з поданим позовом не погодився, в обґрунтування заперечень зазначивши, що до належної особі будівлі не застосовується пільга зі сплати податку на нерухоме майно, оскільки така пільга передбачена виключно стосовно фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку четвертої групи, яким позивач не є. При цьому ГУДФС посилалався на норму Податкового кодексу України (п. 14.1.235 ст. 14) , що містить визначення сільськогосподарського товаровиробника виключно у контексті застосування спеціального режиму оподаткування результатів господарської діяльності платника.

       Однак позивач посилався на застосування норм Закону України «Про сільськогосподарський перепис» у силу якого позивач все ж таки підпадає під визначення сільськогосподарського товаровиробника.

   При цьому в огрунтуванні своєї позиції щодо можливості застосуванння норм неподаткового закону при визначенні термінів позивач посилався на рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 р. по справі «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011 р. по справі «Серков проти України» (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05) Європейським судом з прав людини фактично надане тлумачення змісту ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та принципу верховенства права, згідно з яким національне законодавство має бути чітким та узгодженим, відповідати вимозі «якості» закону, забезпечувати адекватний захист осіб від свавільного втручання у права заявника, а у разі протилежного (тобто у разі неоднозначного трактування норми права) підлягає застосуванню найбільш сприятливий для заявника підхід.

         Враховуючи обгрунтовані доводи адвокатів позивача, у тому числі те, що оскільки національний законодавець звільнив від оподаткування будівлі сільськогосподарського призначення для осіб із статусом сільськогосподарських товаровиробників, то суд не вбачив жодних перешкод для поширення дії цього правила на інших осіб, котрі у законний спосіб одержують дохід від продажу власно створеного сільськогосподарського товару (тобто від ведення діяльності у сфері сільського господарства) та прийняв рішення на користь платника податків.

      Таким чином адвокатами компанії РOLEX було доведено факт порушення владним субєктом прав та інтересів платника податків у сфері публічно-правових відносин та судом було визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення — рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області.

        Слід зазначити, що справа «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06), позивачем за якою є доктор юридичних наук Щокін Ю.В., один з провідних спеціалістів команди POLEX за практикою Міжнародне право (детальніше тут: https://polex.ua/news/kompaniya-polex-otkryivaet-novoe-napravlenie-uslug-public-consulting-v-mezhdunarodnom-prave ), є христоматійною та успішно використовується платниками податків як джерело права та застосовується судами вже багато років.