Обжалование действий/бездействий, решений налоговых органов

Административное обжалование вынесенного налогового уведомления-решения в вышестоящий налоговый орган, судебное обжалование решений, действий/бездействий контролирующих налоговых органов и органов взыскания, представительство интересов налогоплательщика в судах всех инстанций, а также сопровождение исполнительного производства.

Досудебное урегулирование налоговых споров

определение стратегии и дальнейших действий по итогам налоговой проверки, оценка перспектив разрешения спора в административном и судебной порядке;
подготовка и подача возражений на акт проверки и участие в рассмотрении материалов проверки налоговыми органами;
административное обжалование налогового уведомления-решения (оперативная подготовка и подача жалобы в контролирующий орган)

Судебное обжалование решений налоговых органов

подготовка и подача искового заявления в суд в связи с обжалованием решения, действий (бездействия) налогового органа
представительство интересов налогоплательщика в судах всех инстанций;
сопровождение исполнительного производства

Начисление пени по налогам-2019

3 февраля 2019 года / автор: АнастасияОвчаренко

    Закон Украины от 23 ноября 2018 № 2628-VIII «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины и некоторые другие законодательные акты Украины по улучшению администрирования и пересмотра ставок отдельных налогов и сборов» внес изменения, в частности ст. 129 Налогового кодекса Украины (далее — НКУ), которые вступили в силу с января 2019. Ранее мы писали об основных изменениях в налоговом законодательстве в 2019 году (см. https://polex.ua/news/izmeneniya-po-nalogam-2019). В данной публикации подробнее речь пойдет о начислении пени в 2019 году.

   Следует пояснить, что пеня-сумма средств в виде процентов, начисленная на суммы денежных обязательств ( налоговое обязательство плательщика и/или штрафную (финансовую) санкцию, взимаемую с плательщика налога в связи с нарушением им требований налогового законодательства и другого законодательства, контроль за соблюдением которого возложен на контролирующие органы, а также штрафные санкции за нарушения в сфере ВЭД) в установленных случаях и не уплаченная в установленные законодательством сроки. Термин «штрафные санкции» можно трактовать достаточно широко, однако по тексту НКУ пеня упоминается обособленно от «финансовых санкций» и важно, что на суммы штрафных санкций пеня начисляется, а на пеню пеня не начисляется. Кроме того «налоговый долг» включает в себя и пеню.

Так, начисление пени начинается, в частности, при начислении суммы налогового обязательства, определенного налогоплательщиком или налоговым агентом в том числе в случае внесения изменений в налоговую отчетность в результате самостоятельного выявления налогоплательщиком ошибок в соответствии со ст. 50 НКУ, — по истечении 90 календарных дней (270 календарных дней в случае осуществления налогоплательщиком самостоятельного корректировки, следующих за последним днем предельного срока уплаты налогового обязательства).
     Таким образом для целей начисления пени можно выделить 3 случая: первые два — при начислении налоговых обязательств налоговыми органами (по результатам налоговых проверок и не по итогам проверок). Третий — при начислении налогового обязательства плательщиком или налоговым агентом. В обоих случаях начисления налоговых обязательств налоговыми органами пеня начисляется за каждый день просрочки из расчета 120 % годовых учетной ставки НБУ, действующей на каждый такой день просрочки. То есть рассчитать пеню нужно с учетом динамики изменений учетных ставок НБУ во всем периоде просрочки. И ставка эта берется в том размере, который официально действовал на каждый конкретный день просрочки уплаты налогового обязательства (а также штрафов, если таковые имелись). При этом плательщик может уплачивать суммы пени отдельным платежным документом или одним (общим) платежным документом вместе с денежным обязательством.
    При начислении налогового обязательства плательщиками (в том числе при доначислении вследствие исправления ошибок прошлых периодов) пеня начисляется за каждый день просрочки из расчета 100 % годовых учетной ставки НБУ, действующей на каждый такой день. Кроме того, в этих случаях пеня всегда должна начисляться начиная с 91-го дня за предельным сроком уплаты налогового обязательства.
   С 2019 года внесены изменения в статью 129 НКУ в части срока начисления пени: пеня в 2019 году будет определяться в том числе и в случае внесения изменений в налоговую отчетность в результате самостоятельного выявления налогоплательщиком ошибки, по истечении 90 календарных дней.
   Учитывая постоянно изменяющееся налоговое законодательство в нашей стране, вопросы, связанные с налогообложением субъектов бизнеса в Украине, являются многоаспектными, сложными и неоднозначными. Компания «POLEX» имеет наработанную практику применения налогового законодательства при защите интересов своих клиентов, в штате компании есть юристы, специализирующиеся по налоговому праву, а также бухгалтера и экономисты, что позволяет качественно оказать Вам полное юридическое сопровождение по всем вопросам, связанным с налогообложением.

Адвокати Polex успішно представили інтереси клієнта у спорі з ДФС щодо донарахування понад 95 000 грн. майнового податку.

20 мая 2019 года / автор: АнастасияОвчаренко

      Постійний клієнт компанії POLEX -юридична компанія, крупний виробник сільськогосподарьскої продукції, звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від про визначення суми податкового зобов’язання у розмірі понад 95 000 грн (як донарахування сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки щодо будівель свинарників, коровників, розподільників та інкубаторів, що належать позивачу на праві власності.

         Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності віднесено до підрозділу «Будівлі нежитлові» клас 1271, що містять у тому числі «Будівлі для тваринництва» та «Будівлі для птахівництва».

Згідно з п. «ж» п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

         Одже за змістом наведеної норми кодексу з кола обєктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, законодавцем виведені речі матеріального світу, котрі одночасно відповідають двом кваліфікуючим ознакам: 1) знаходяться у власності субєктів права зі статусом сільськогосподарських товаровиробників; 2) були створені з метою (ціллю) безпосереднього використання у сільськогосподарській діяльності.

        Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що належні позивачу будівлі тваринництва» (свинарники та коровники, розподільники), а також будівлі для птахівництва (інкубатори) використовується ним безпосередньо у сільськогосподарській діяльності для вирощування птахів та худоби, а відтак, згідно з п.п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України на ці будівлірозповсюджується пільга у справлянні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у зв’язку із чим нарахування податку є протиправним.

       Відповідач, ГУДФС у Харківській області, з поданим позовом не погодився, в обґрунтування заперечень зазначивши, що до належної особі будівлі не застосовується пільга зі сплати податку на нерухоме майно, оскільки така пільга передбачена виключно стосовно фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку четвертої групи, яким позивач не є. При цьому ГУДФС посилалався на норму Податкового кодексу України (п. 14.1.235 ст. 14) , що містить визначення сільськогосподарського товаровиробника виключно у контексті застосування спеціального режиму оподаткування результатів господарської діяльності платника.

       Однак позивач посилався на застосування норм Закону України «Про сільськогосподарський перепис» у силу якого позивач все ж таки підпадає під визначення сільськогосподарського товаровиробника.

   При цьому в огрунтуванні своєї позиції щодо можливості застосуванння норм неподаткового закону при визначенні термінів позивач посилався на рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 р. по справі «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011 р. по справі «Серков проти України» (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05) Європейським судом з прав людини фактично надане тлумачення змісту ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та принципу верховенства права, згідно з яким національне законодавство має бути чітким та узгодженим, відповідати вимозі «якості» закону, забезпечувати адекватний захист осіб від свавільного втручання у права заявника, а у разі протилежного (тобто у разі неоднозначного трактування норми права) підлягає застосуванню найбільш сприятливий для заявника підхід.

         Враховуючи обгрунтовані доводи адвокатів позивача, у тому числі те, що оскільки національний законодавець звільнив від оподаткування будівлі сільськогосподарського призначення для осіб із статусом сільськогосподарських товаровиробників, то суд не вбачив жодних перешкод для поширення дії цього правила на інших осіб, котрі у законний спосіб одержують дохід від продажу власно створеного сільськогосподарського товару (тобто від ведення діяльності у сфері сільського господарства) та прийняв рішення на користь платника податків.

      Таким чином адвокатами компанії РOLEX було доведено факт порушення владним субєктом прав та інтересів платника податків у сфері публічно-правових відносин та судом було визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення — рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області.

        Слід зазначити, що справа «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06), позивачем за якою є доктор юридичних наук Щокін Ю.В., один з провідних спеціалістів команди POLEX за практикою Міжнародне право (детальніше тут: https://polex.ua/news/kompaniya-polex-otkryivaet-novoe-napravlenie-uslug-public-consulting-v-mezhdunarodnom-prave ), є христоматійною та успішно використовується платниками податків як джерело права та застосовується судами вже багато років.