Практики/послуги

Рубрики, в отличие от меток, могут иметь иерархию. Например, вы можете завести рубрику «Джаз», внутри которой будут дочерние рубрики «Бибоп» и «Биг-бэнды». Полностью произвольно.

Стягнення витрат на правову допомогу з іншої сторони справи: успішний досвід адвокатів POLEX

     Питання відшкодування судових витрат на адвоката є одним із найактуальніших для клієнтів, які звертаються до адвокатів задля представницства їх інтересів у суді. На разі є сформована судова практика щодо стягнення таких витрат з другої сторони по справі. Проте, умовою задоволення таких вимог є належне документальне оформлення відносин адвоката та клієнта, а також належне обгрунтування адвокатом розміру таких витрат при поданні позовної заяви.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Адже у разі недотримання цих вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

     Стороною мають бути зазначено у чому полягають витрати позивача на професійну правничу допомогу, скільки часу витрачено на надання правової допомоги, вказано які адвокати надавали правову допомогу, до клопотання мають бути додані докази, які підтверджують факт понесення позивачем витрат (договір про надання правової допомоги з додатком та додатковою угодою, рахунки на оплату послуг, платіжні доручення, довідка про зарахування коштів, акти наданих послуг, звіти про деталізований обсяг наданих послуг та ін.). Крім того, має бути чітко обґрунтовано співмірність витрат сторони на професійну правничу допомогу зі складністю справи, значенням справи для сторін, витраченим часом, ціною позову та ін.

 До правової допомоги належать й консультації та роз’яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

    Враховуючи те, що процесуальне законодавство не містить чітких критеріїв, які суд має враховувати під час вирішення питання про відшкодування судових витрат на адвоката, тому особливо важливо врахувати всі нюанси та проаналізувати чинну судову практика, яка доволі протирічна. Сплачуючи за  договором про правову допомогу з POLEX за витрати на правову допомогу  Ви можете бути впевнені, що у випадку позитивного вирішення справи зазначені витрати (або їх частина) будуть стягнуті з іншої сторони, що суттєво заощадить Ваши кошти .

      Адвокати POLEX мають досвід успішного стягнення витрат на правову допомогу та повного відшкодування судових витрат в інтересах своїх клієнтів. Адвокатами при поданні позову додаються всі необхідні докази понесення таких витрат, детально огрунтовуються розміри таких витрат, що у сукупності призводить до задоволення вимог про стягнення таких витрат з іншої сторони.    Детальніше про послугу представництва адвокатом у суді читайте на сайті в розділі “Судова практика”.

Победа в апелляции: большой успех строится из маленьких побед.

Адвокаты POLEX представляют клиента в сложном комплексном деле , состоящем из нескольких процессов, где спор касается бизнеса, взыскания долга по договору займа, признания договора купли-продажи недвижимости недействительным. Дела рассматриваются уже несколько лет в нескольких судах Харькова в двух инстанциях.

    Всем известно, что найважнейшим для победы является сбор доказательств. В связи с чем противоположная сторона по делу подала заявление в суд с просьбой истребовать доказательства по делу от органов ДПС, медучреждений, банков, нотариуса. При этом ряд сведений, которые хотели получить таким образом, носят характер конфиденциальной информации, медицинской, банковской и нотариальной тайн. Однако адвокаты POLEX смогли отстоять интересы клиента и суде как первой, так и апелляционной инстанции и суды отказали в удовлетворении такого заявления, а также апелляции на решение суда.

Новые правила налогообложения иностранных компаний (КИК): важное для бизнеса

    Мы неоднократно писали о революционных изменениях, внесенных в Налоговый кодекс в январе 2020. Одним из таких изменений является введение правила КИК  (сокращенное название принципа “Контролируемых Иностранных Компаний” или “Controlled Foreign Companies” (CFC).  Государства хотят быть уведомлены о КИК своих резидентов и, если через них искусственно уменьшают  налоги – доначислять их и взыскивать огромные штрафы. Главный принцип налогообложения КИК: прибыль КИК дополнительно облагает налогом то государство, налоговым резидентом которого является контролирующее компанию лицо, пропорционально его доле в ней.  К таким лицам относятся:

  •   собственник (акционер) компании с пакетом акций 50% и более;
  •   собственник (акционер) компании с пакетом акций 25% и более, если у компании есть еще украинские собственники (акционеры), и им всем суммарно принадлежит 50% и более акций компании;
  •   лицо, которое фактически контролирует зарубежную компанию (то есть дает инструкции исполнительным (руководящим) органам компании; распоряжается банковским счетом и может блокировать операции;  имеет доверенность с широким перечнем полномочий, или указан как бенефициар компании при открытии банковского счета и т.п.)

   Таким образом если резидент Украины подпадает хотя бы под один указанных критерией, ему нужно будет задекларировать все свои КИК в украинских налоговых органах (даже если у зарубежной компании нет прибыли) и задекларировать сумму скорректированной прибыли таких компаний ( это прибыль до налогообложения за отчетный период). Такая прибыль добавляется к общему доходу физлица, который контролирует КИК (пропорционально его доли участия в компании). И с уже совокупного дохода он должен будет платить налог (НДФЛ) по ставке 18%. Но сумма уменьшается на сумму корпоративного налога, который компания фактически оплатила в стране своей регистрации. 

    Например, за неподачу декларации КИК на протяжении 30 дней после последнего дня ее подачи предусмотрен штраф в размере 5 минимальных заработных плат за каждый календарный день просрочки. Кроме штрафов, нельзя забывать и про уголовную ответственность за уклонение от уплаты налогов (ст.212 УК Украины).

     То есть уже с этого года руководителям бизнеса следует задуматься над вопросами, попадает ли их бизнес под правила КИК, а если да, то целесообразно ли дальше использовать зарубежную компанию или стоит поменять структуру компаний и работы бизнеса.

    При этом ситуация в каждом случае индивидуальна, поэтому универсальных советов как минимизировать риски по КИК нет. Для юридически обоснованных ответов следует проанализировать структуру бизнеса, применяемую схему налогообложения и пути ее оптимизации в свете последних изменений в налоговом законодательстве, процессов активизации внедрения плана BEPS в Украине и усиления налогового контроля, что могут сделать профильные специалисты- -налоговые юристы компании POLEX. Подробнее об услугах в данной сфере читайте на сайте в разделе «Налоги».

Бизнес по производству масок: подводные камни

      После введения карантинных мер и режима чрезвычайной ситуации наверное нет ни одного производителя, который бы не задумывался над производством масок. Со стороны кажется простым и эффективным решением начать производство и распространение по интернет-магазинам, аптечным сетям и медучреждениям такого, казалось бы, незамысловатого товара теперь уже первой необходимости. Действительно, установлено, что с 6 апреля 2020 запрещено пребывание в общественных местах без надетых средств индивидуальной защиты, в частности респиратора или защитной маски, в том числе изготовленных самостоятельно. Данная норма не содержит детализации или требований к маскам, что позволяет трактовать ее широко и даже карнавальную маску или натянутый на нос и рот шарф использовать в качестве индивидуального средства защиты. Однако такие «средства защиты» не являются медицинскими масками.

    Так, согласно «антивирусному закону», принятому Верховной Радой еще 30.03.2020 временно на время действия карантина одноразовые медицинские маски и медицинские халаты, подлежат сертификации на надлежащую степень защиты от опасности и отсутствие негативно влияния на здоровье пользователя. То есть маски, которые могут быть реализованы через  аптеки и закупаются в медицинские учреждения это исключительно «медицинские маски», которые должны пройти соответствующую сертификацию и соответствовать определенным стандартам и техническим условиям. При этом продажа товара без сертификации влечет административную ответственность (штраф в размере до 100 минимальных зарплат), а также ответственность по специальной новой статье 44-3 КоАП (нарушение правил карантина людей), которая предусматривает наложение штрафа до десяти тысяч необлагаемых минимумов доходов граждан.

   Кроме того, даже если правоохранительные органы не выявили нарушение, то по инициативе любого покупателя продажа масок не надлежащего качества может быть основанием привлечения к ответственности по Закону о защите прав потребителей, где санкцией предусмотрен штраф в размере 50% стоимости изготовленной или полученной для реализации партии товара. При этом возможно одновременное применение штрафов как по КоАП, так и по ЗУ «О защите прав потребителей», что в совокупности выльется в значительную сумму для предпринимателя и поставит под сомнение дальнейшую судьбу такого бизнеса.

   В связи с этим, прежде чем приступать к запуску такого бизнеса по производству масок и средств индивидуальной защиты в этот не простой для всех период, следует учесть все нюансы законодательства в данной сфере, которое очень динамично, противоречиво и непредсказуемо.

Запити про надання податкової інформації від ДПС під час карантину: як діяти?

Чим зайнятися під час карантину? Податкова знає. Ви повинні знати теж.

⠀⠀В Україні карантин. Однак, податкова працює. Ми теж.
⠀⠀Ряд наших клієнтів отримали листи щодо надання податкової інформації та її документального підтвердження. Наприклад, з вимогою про надання документів про походження товарів, які знаходяться на реалізації, їх митне оформлення, придбання майна, тощо. Згідно вимог Податкового кодексу платники податку зобов’язані надавати інформацію, визначену в запиті податкової, а також документально її підтверджувати. Відсутність відповіді від платника податків є підставою для проведення документальної позапланової перевірки.
⠀⠀Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) який набрав чинності ще 18.03.2020 р. внесено зміни у тому числі до Податкового кодексу України. Зокрема, призупиняються перевірки.
⠀⠀⠀Що це підготовка до майбутніх перевірок, чи як завжди піклування про платників податків? Чи щось інше? З цього приводу у нас теж є певні думки…
⠀⠀Однак, думки потім до справи не долучиш. І ми, на підставі ст. 52 ПКУ, в інтересах клієнтів, подали запити на надання індивідуальної податкової консультації до Головного управління ДПС в Харківській області. Ми просимо пояснити співвідношення таких запитів, мораторію на перевірки, тощо…
⠀⠀Карантин рано чи пізно закінчиться. І як ми неодноразово наголошуємо нашим клієнтам, з нього потрібно вийти з ідеальним станом у справах та підготовленими до подальшого співіснування з улюбленими державними органами.

⠀⠀⠀Анастасія Овчаренко. Адвокат, к. ю. н. Керівник податкової практики.

Уважаемые наши клиенты!

⠀  В период карантина мы работаем. Работаем в удаленном режиме, чтобы не подвергать опасности ни Вас, ни себя. 
Как показала практика удаленной работы, мы можем решить практически ЛЮБОЙ вопрос дистанционно. 
⠀  Чем мы можем быть полезны Вам в этот период в удаленном режиме?
Исходя из опыта работы этих недель, много чем. И возможно даже в большей мере, чем в обычное время. ⠀  Почему? Да потому что жизнь продолжается и Вам все также нужно вести деятельность и дела, но с большей мерой формализации, поскольку разговоры и личные встречи уходят в сторону.
⠀  В чем наши преимущества? Мы не только юристы-практики, но и юристы, имеющие отношение к науке и педагогике (это я так скромно, чтобы не использовать слова «ученый», «педагог». Хотя, я считаю, что мы имеем  на это полное право). Именно эти качества актуальны как никогда, во первых нужно знать новшества, во вторых уметь объяснять…
⠀  Новшества везде: в трудовых отношениях, налогах, аренде, торговле, земельных отношениях, правилах ведения бизнеса, правилах выполнения работ и услуг, в судебных делах и т. д.
⠀  Как мы это объясним Вам в разрезе Вашего дела? Пишите, звоните, я думаю мы сработаемся.
⠀  С уважением, Владимир Полатай. 

Изменения в Налоговом кодексе: правила налогообложения КИК

     Мы неоднократно писали о революционных изменениях, внесенных в Налоговый кодекс в январе 2020. Одним из таких изменений является введение правила КИК  (сокращенное название принципа “Контролируемых Иностранных Компаний” или “Controlled Foreign Companies” (CFC).  Государства хотят быть уведомлены о КИК своих резидентов и, если через них искусственно уменьшают  налоги – доначислять их и взыскивать огромные штрафы. Главный принцип налогообложения КИК: прибыль КИК дополнительно облагает налогом то государство, налоговым резидентом которого является контролирующее компанию лицо, пропорционально его доле в ней.  К таким лицам относятся:

  •   собственник (акционер) компании с пакетом акций 50% и более;
  •   собственник (акционер) компании с пакетом акций 25% и более, если у компании есть еще украинские собственники (акционеры), и им всем суммарно принадлежит 50% и более акций компании;
  •   лицо, которое фактически контролирует зарубежную компанию (то есть дает инструкции исполнительным (руководящим) органам компании; распоряжается банковским счетом и может блокировать операции;  имеет доверенность с широким перечнем полномочий, или указан как бенефициар компании при открытии банковского счета и т.п.)

   Таким образом если резидент Украины подпадает хотя бы под один указанных критерией, ему нужно будет задекларировать все свои КИК в украинских налоговых органах (даже если у зарубежной компании нет прибыли) и задекларировать сумму скорректированной прибыли таких компаний ( это прибыль до налогообложения за отчетный период). Такая прибыль добавляется к общему доходу физлица, который контролирует КИК (пропорционально его доли участия в компании). И с уже совокупного дохода он должен будет платить налог (НДФЛ) по ставке 18%. Но сумма уменьшается на сумму корпоративного налога, который компания фактически оплатила в стране своей регистрации. 

    Например, за неподачу декларации КИК на протяжении 30 дней после последнего дня ее подачи предусмотрен штраф в размере 5 минимальных заработных плат за каждый календарный день просрочки. Кроме штрафов, нельзя забывать и про уголовную ответственность за уклонение от уплаты налогов (ст.212 УК Украины).

     То есть уже с этого года руководителям бизнеса следует задуматься над вопросами, попадает ли их бизнес под правила КИК, а если да, то целесообразно ли дальше использовать зарубежную компанию или стоит поменять структуру компаний и работы бизнеса.

    При этом ситуация в каждом случае индивидуальна, поэтому универсальных советов как минимизировать риски по КИК нет. Для юридически обоснованных ответов следует проанализировать структуру бизнеса, применяемую схему налогообложения и пути ее оптимизации в свете последних изменений в налоговом законодательстве, процессов активизации внедрения плана BEPS в Украине и усиления налогового контроля, что могут сделать профильные специалисты- -налоговые юристы компании POLEX. Подробнее об услугах в данной сфере читайте на сайте в разделе «Налоги».

ИЗМЕНЕНИЯ В ПРОЦЕССУАЛЬНЫЕ КОДЕКСЫ – 2020

    15 января ВРУ приняла Закон «О внесении изменений в ХПК, ГПК, КАС относительно усовершенствования пересмотра судебных решений в апелляционном и кассационном порядке (далее- Закон)

⠀⠀  Законом предусмотрены кассационные фильтры при подаче кассаций в ВСУ, например, отсутствует заключение ВСУ о применении нормы права в подобных правоотношениях; неправильное применение нормы права без учета вывода, изложенного в постановлении ВСУ и другие. Суд может признать кассационную жалобу необоснованной и отказать в открытии кассационного производства, если правильное применение нормы права является очевидным и не вызывает разумных сомнений касаемо ее применения или толкования.

  Кроме того, изменены критерии отнесения дела к малозначительному (цена иска в которых превышает 250 размеров прожиточного минимума).

⠀⠀    Также внесены изменения в порядок подачи жалоб, ходатайств в исполнительном производстве, а также в нормы о мерах по обеспечению иска, отводах судьям.

     Как видим, процессуальное законодательство в Украине является динамичным, неоднозначным и сложным, в связи с чем вопросы представительства в суде следует доверять профильным специалистам -адвокатам. Адвокаты POLEX обеспечат ведение дел в суде и защиту интересов клиента независимо от категории дела и стадии судебного процесса. Представительство в суде — наша основная специализация.

      Адвокаты POLEX участвуют в делах любой сложности, для нас нет неразрешимых задач. Мы обеспечиваем комплексную экспертизу вопроса, ищем нестандартные решения и подходы, участвуем в досудебном урегулировании и судебном рассмотрении в судах любых инстанций и юрисдикций.        Подробнее об услуге читайте в разделе «Судебная практика» на сайте: https://polex.ua/sud

ИЗМЕНЕНИЯ ПО НАЛОГАМ – 2020

    До Нового года Верховная Рада не успела принять большой пакет изменений в Налоговый кодекс , однако ряд изменений следует отметить.

    1. Изменение ставок некоторых налогов в связи с увеличением минимальной зарплаты (с 1 января 2020 –4723 грн) и прожиточного минимума (2102 грн.).

     Единый налог для физлиц-предпринимателей на 1-й группе составит 210,2 грн , вместе с ЕСВ – 1249,29 грн ежемесячно. На 2-й группе единый налог– 944,6 грн, с ЕСВ – 1983,66 грн в месяц.

      2. Изменения в применении РРО в сторону расширения обязательного применения и увеличение штрафов.

      С 19 апреля 2020 появится возможность использовать программные РРО вместо обычных кассовых аппаратов и выдавать покупателям чеки в электронной форме. С 1 октября 2020 расширится круг предпринимателей, которые будут обязаны применять РРО независимо от объема дохода. С 1 октября 2020 расширится круг предпринимателей, которые будут обязаны применять РРО независимо от объема дохода.

    Кроме техники и медикаментов, в него войдут, в частности:

  • интернет-торговля;
  • торговля ювелирными изделиями;
  • общепит;
  • туристические услуги;
  • отельные услуги.

    С этой же даты заработают нормы о «кэшбеке»: покупатели, совершившие покупку на сумму свыше 850 грн, и не получившие фискальный чек, соответствующий всем требованиям законодательство об РРО, смогут получить свои деньги обратно.

    Так, с 1 января 2021 года право принимать наличку без РРО останется только у ФОПов 1-й группы.

    3. Усложнения порядка заполнения налоговых накладных по НДС

    С 1 января 2020 года итоговые накладные, которые заполняются по итогам каждого дня в розничной торговле, и не выдаются покупателям, надо будет заполнять подробно. В них надо будет заполнять все графы и подробно расшифровывать всю номенклатуру с указанием количества, цены, кодов классификаторов  УКТВЭД/ГКПУ. Соответствующие изменения в Порядке заполнения налоговых накладных, утвержденный  приказом Минфина от 31.12.2015 № 1307

   Минфин утвердил изменения в формы декларации по НДС, уточняющий расчет и Порядок заполнения и представления налоговой отчетности по налогу на добавленную стоимость, утвержденный приказом Минфина от 28.01.2016 г. № 21. Так, с 1 января 2020 года будет отменен Отчет о суммах налоговых льгот.

     4. Увеличение ответственности за отсутствие лицензии на хранение подакцизных товаров

     С 1 января 2020 истекает срок действия моратория на применение штрафов за хранение топлива без наличия соответствующих лицензий. Сама лицензия стоит относительно недорого (780 грн в год), но штрафы за ее отсутствие – полмиллиона гривен. Кроме того, с 2020 налоговая сможет штрафовать распорядителей акцизных складов за неподачу электронных отчетов о фактических остатках топлива или спирта этилового (1000 грн за каждый случай неподачи).

    5. Изменения в сторону усложнения финансовой и налоговой отчетности

    Начиная с финансовой отчетности за 2019 год предприятия, которые обязаны применять Международные стандарты финансовой отчетности, должны составлять ее с применением Таксономии финансовой отчетности UA XBRL МСФО и подавать в “единое окно” при Национальной комиссии по ценным бумагам и фондовому рынку (НКЦБФР). Финансовая отчетность является обязательным приложением к декларации по налогу на прибыль предприятия, которая также претерпела изменения.

     Как видим, налоговое законодательство в Украине является динамичным, неоднозначным и сложным, в связи с чем налоговые вопросы следует доверять профильным специалистам, которые есть в команде POLEX. Компания POLEX предоставляет юридические услуги по всем вопросам налогообложения. Мы поможем решить много вопросов:

⠀ ⠀     -Оптимизируем налогообложение Вашего бизнеса;

⠀   представим интересы клиентов в налоговых и других контролирующих органах;

⠀ ⠀    -адвокат сопроводит налоговый спор в суде, административное обжалование и налоговую проверку.

⠀ ⠀   Подробнее об услугах читайте в разделе “Налоги” на сайте https://polex.ua/category/praktiki/nalogovoe-pravo

ПРАВИЛА ІНКОТЕРМС 2020: ЩО НОВОГО?

    Правила Інкотермс являють собою міжнародні комерційні умови, комплект міжнародних правил  тлумачення найбільш широко використовуваних торговельних термінів (умов) в галузі міжнародної торгівлі.

    01.01.2020 року вступили в силу нові правила Інкотермс 2020. До цього часу діяли правила Інкотермс 2010. Вказана редакція направлена на перегляд діючих правил Інкотермс і полягає в тому, щоб їх максимально спростити, і крім того, видалити зайві базиси поставок, які можуть викликати плутанину і непорозуміння у використанні торгових термінів, більш чітко роз’яснити всі умови поставок для експортерів та імпортерів по всьому світу.

    В основі нових правил Інкотермс 2020 лежать наступні зміни:

  •   Видалення із правил терміну EXW (самовивіз), оскільки даний термін суперечить новим Митним кодексам Європейського союзу. Наразі умови поставки EXW використовуються в багатьох країнах тільки для внутрішньої торгівлі і практично не застосовується в зовнішньоекономічній діяльності.

  •   Видалення терміну FAS (вільно уздовж борта судна) Умови поставки FAS (Free Alongside Ship) використовуються, коли товари доставляються продавцю в порт відправлення країни-експортера, і тому застосовуються дуже рідко. Якщо використовується термін FAS і є затримка в прибутті судна, товар буде в доці протягом декількох днів доступний тільки покупцеві, і навпаки, якщо судно прибуде заздалегідь, товар не буде доступний покупцеві для відправки.

  • Поділ терміна FCA (Франко перевізник) на два базиси поставки. В основі цього поділу планується поділити цей базис на два правила Інкотермс: одне правило для наземної доставки, а інше правило для морських контейнерних поставок

  •   Зміна умов поставок FOB і CIF для контейнерних перевезень Наразі умови поставки FOB (Free On Board — Вільно на борту) і CIF (Cost, Insurance and Freight — Вартість, страхування і фрахт) в редакції Інкотермс-2010 актуальні для вантажів, що перевозяться водним видом транспорту шляхом розміщення товару на борту судна навалом або в упаковці. В нових правилах Інкотермс 2020 умови поставки FOB і CIF будуть використовуватися для транспортування контейнерів. Такі правила діяли в редакції Інкотермс 2000 і попередніх версіях. Нововведення такого характеру надзвичайно важливі для всіх учасників зовнішньоекономічної діяльності, адже приблизно 80% світової торгівлі здійснюється в контейнерній тарі.

  •   Введення нового терміну – CNI (Cost and Insurance – Вартість і страхування). Даний термін полягає в тому, що продавець виконав поставку, коли застрахований товар розміщений в зазначеному порту відвантаження. CNI дозволить продавцеві-експортеру нести відповідальність за міжнародне страхування вантажу. Умови поставки CNI включатиме вартість міжнародного страхування за рахунок продавця-експортера.

  •   Введення двох нових правил на основі видалення терміна DDP. Замість терміну DDP, що видаляється буде створено два нових базиси поставок DTP і DPP. DTP буде означати те, що продавець несе відповідальність за будь-які транспортні витрати з оплатою митних зборів, і доставки товарів до терміналу в країні призначення покупця. Умова поставки DPP буде означати те, що продавець несе відповідальність за будь-які транспортні витрати з оплатою митних зборів, і доставки товарів до будь-якого місця, що не є транспортним терміналом.

  Фахівці юридичної фірми «POLEX» у рамках юридичного супроводу ведення бізнесу надають юридичні послуги у сфері ведення зовнішньоекономічної діяльності. Профільні фахівці POLEX мають значний досвід надання послуг з ведення зовнішньоекономічної діяльності, у тому числі:

  •  Консультування в сфері ЗЕД ( у тому числі щодо податкового, валютного законодавства)

•  Складання, правова експертиза та супровід ЗЕД-контрактів

•  Перевірка контрагентів на предмет надійності

Допомога в сертифікації товарів для експортерів

•  Правова підтримка контрагентів при взаєморозрахунках

•  Консультації щодо вибору оптимального митного режиму

•  Внесення товарних знаків до митного реєстру

•  Супровід митних спорів, оскарження дій / бездіяльності митних органів, в тому числі в судовому порядку

  Детальніше про послуги для бізнесу читайте на сайті в розділі “Для бізнесу” https://polex.ua/category/praktiki/dla_bisnesa

ПРОВЕРКИ ПО ТРУДУ 2020-ЧТО ОЖИДАТЬ БИЗНЕСУ

     Организация внутренней работы и непосредственно трудовых отношений на предприятии являются краеугольным камнем слаженного ведения бизнеса. Помимо регистрационных, налоговых и корпоративных, одними их самых распространенных на практике являются споры компаний с проверяющими органами, в том числе с Гострудом. Регулярные изменения порядков проведения проверок, устаревший характер трудового законодательства, а также высокие штрафы за соответствующие его нарушения – основные поводы обратиться к юристу. Тем более, что с 31 декабря 2019 года вступило в силу Постановление Кабмина №1132 от 04.12.2019 года, которым утверждена новая редакция Порядка осуществления государственного контроля за соблюдением трудового законодательства.

     И хотя большинство изменений в указанном порядке являются уточняющими, некоторые все-таки заслуживают отдельного упоминания – например, в новой редакции упраздняются невыездные инспектирования, сами инспекционные посещения теперь имеют общий порядок проведения, вне зависимости от основания их назначения. Однако самую большую практическую ценность для работодателей имеет исключение из документа нормы, по которой в случае выполнения предписания инспектора в установленный срок, к нарушителю не применялись санкции, за исключением нарушений, связанных с неоформленными сотрудниками. Данного механизма более не предусмотрено, привлечение к ответственности происходит вне зависимости от устранения нарушений в необходимый срок.

     Важно заметить, что помощь юриста в подобных вопросах пригодится как при проведении проверки, так и при обжаловании ее результатов. Кроме того, услуги квалифицированного профессионала могут быть актуальны для предприятий в качестве подготовки к планируемой инспекции.

    Компания «POLEX» предлагает юридические услуги по представительству Ваших интересов в отношениях с проверяющими органами, в том числе и с Гострудом, вне зависимости от сути Вашей проблемы:

  – правовой анализ ситуации (ПАС), в ходе которого Вы получите подробный отчет по вопросу готовности Вашего предприятия к проверке;

  – сопровождение проведения проверки, в том числе подача объяснений, претензий и жалоб относительно действий проверяющих;

  – подготовка внутренних инструкций и порядка действий сотрудников в случае проведения проверки;

  – судебные споры с контролирующим органом – составление и подача исков, заявлений, ходатайств, участие в судебном процессе, апелляционное и кассационное обжалование решений нижестоящих инстанций.

ВНЕДРЕНИЕ ПЛАНА BEPS В УКРАИНЕ: ПОСЛЕДСТВИЯ ДЛЯ БИЗНЕСА

          Вопросы, связанные с обменом налоговой и финансовой информации, международным налогообложением является многоаспектными, сложными и неоднозначными. Еще в 2017 г. Украина присоединилась к Программе расширенного сотрудничества в рамках инициативы Организации экономического сотрудничества и развития (ОЭСР).

       Страны-члены ОЭСР разработали План действий для борьбы с размыванием базы и выводом прибыли из-под налогообложения (далее – План действий BEPS).

       План действий BEPS включает в себя 15 шагов, покрывающие различные сферы противодействия агрессивной налоговому планированию. Из-за пробелов и несогласованности в национальном и международном налоговом законодательстве международные компании уменьшают или избегают обязательств по уплате налога на прибыль. Обязательными к исполнению Украины (минимальный стандарт Плана действия BEPS) является 4 шага:

  •   Шаг 5: «Совершенствование мер борьбы с налоговыми злоупотреблениями»;

  •  Шаг 6: «Недопущение злоупотребления льготами, предусмотренными двусторонними соглашениями»;

  •    Шаг 13: «Рекомендации о документации по трансфертному ценообразованию и раскрытии информации по странам»;

  •   Шаг 14 «Совершенствование процедуры взаимного согласования путем разрешения споров»

       Летом 2018 года Украина ратифицировала Многостороннюю конвенцию по выполнению мероприятий, касающихся соглашений о налогообложении, с целью противодействия размыванию базы и выведению прибыли из-под налогообложения (далее – конвенция MLI) и получила возможность одновременного внесения изменений во все или некоторые действующие Конвенции об избежании двойного налогообложения.

   Таким образом в ближайшее время в рамках реализации положений Закона «О валюте и валютных операциях» и внедрения плана BEPS будет реализован электронный обмен информацией о полученных доходах или ведении предпринимательской деятельности физических лиц-резидентов Украины (те, кто проживает более 183 календарных дня в году в Украине), в результате чего украинские контролирующие органы смогут получать налоговую информацию о доходах резидентов Украины в других странах. В данной связи налоговым резидентам Украины, имеющим бизнес в других странах, следует особенное внимание уделить международному налоговому планированию и обратиться к профильным специалистам в данной сфере. В Украине в 2019 году активизировались мероприятия по внедрению плана BEPS и имплементацию их в национальное законодательство.

     Так, 29 октября 2019 ВРУ приняла Закон Украины о внесении изменений в Налоговый кодекс Украины в связи с ратификацией Соглашения между Правительством Украины и Правительством Соединенных Штатов Америки для улучшения выполнения налоговых правил и применения положений Закона США “О налоговых требования к иностранным счетов” (FATCA ). Указанные изменения в законодательство Украины позволят осуществлять обмен информацией не только в рамках Соглашения по применению положений FATCA, но и по другим международным договорам, содержащим положения об обмене информацией для налоговых целей, согласие на обязательность которых дала Верховная Рада Украины, или заключенных на их основании межведомственных договоров, в т. ч. осуществления автоматического обмена информацией в соответствии со стандартом отчетности CRS.

    Кроме того в декабре 2019 Верховной Радой был принята новая редакция Закона Украины «О предотвращении и противодействии легализации (отмыванию) доходов, полученных преступным путем, финансированию терроризма и финансированию распространения оружия массового уничтожения». Одним из нововведений является совершенствование процедуры раскрытия субъектами хозяйствования своих конечных бенефициарных владельцев и ужесточение требований к выявлению таких владельцев. При этом банк обязан отказаться от проведения финансовой операции случае, если осуществление идентификации лица, от имени или по поручению которого проводится финансовая операция, и установление бенифициарного невозможно.

     Как видим, в свете мировых тенденций в Украине с 2019 года активизировались меры по внедрению Плана противодействия размыванию базы налогообложения и выведению прибыли из-под налогообложения (План BEPS) и автоматического обмена налоговой информацией, контроля над иностранными компаниями резидентов Украины, выявлению конечного бенифициара выплачиваемых доходов, дивидендов, роялти. Этому способствовало ратификация Многосторонней конвенции по выполнению мероприятий, касающихся соглашений о налогообложении, с целью противодействия размыванию базы и выведению прибыли из-под налогообложения (конвенция MLI).  Закона Украины «О валюте и валютных операциях», новая редакция Закона «О предотвращении и противодействии легализации (отмыванию) доходов, полученных преступным путем, финансированию терроризма и финансированию распространения оружия массового уничтожения», закона  «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины в связи с ратификацией Соглашения между Правительством Украины и Правительством США для улучшения выполнения налоговых правил и применения положений Закона США” О налоговых требования к иностранным счетов “(FATCA). В данной связи Налоговым резидентам Украины, имеющим бизнес в других странах, следует особенное внимание уделять международному налоговому планированию и обратиться к профильным специалистам в данной сфере.

   Компания «POLEX» имеет наработанную практику применения налогового законодательства при защите интересов своих клиентов, практику участия адвоката в налоговых спорах, процедурах административного и судебного обжалования. Предоставим консультации по всем вопросам международного налогового права, налогового планирования с учетом последних изменений в законодательстве Украины и международной практике. Подробнее читайте на сайте в разделе «Налоги».

КОРПОРАТИВНЫЕ СПОРЫ: СПЕЦИФИКА РАЗРЕШЕНИЯ

    Под корпоративным спором понимается урегулирование разногласий, возникших между участниками юридического лица. Причиной спора могут оказаться вопросы, связанные с созданием бизнеса, управлением или закрытием. И хотя законодатель относительно недавно дал украинским предпринимателям такой инструмент их предотвращения как корпоративный договор, на данный момент он еще не стал повсеместной и широко применяемой практикой.

    Сами споры могут возникать при создании предприятия, из его текущей деятельности, после внесения изменений в порядок управления либо же организационную структуру предприятия. Решить их, как и большинство прочих споров, можно в досудебном порядке путем переговоров, или же отстоять свою правоту в суде. Корпоративные споры отличает сложный характер, так как конкретный корпоративный спор может быть лишь малой частью большого корпоративного конфликта, при этом решение по корпоративному спору не завершит весь корпоративный конфликт. Кроме того такой спор осложняет наличие внутренней документации не нормативного характера (уставные документы, корпоративные договора и т. д.).

    На практике можно выделить такие категории корпоративных споров: 

  1.    Споры по поводу создания, реорганизации или ликвидации юрлица.

  1.   Корпоративные споры, касающиеся принадлежности акций, размера долей в уставном капитале, паев членов кооперативов.

  2.   Корпоративные споры между учредителями и участниками юрлица (например, споры о взыскании дивидендов; споры о признании недействительности договоров купли-продажи акций и долей,споры об осуществлении права преимущественной покупки доли в уставном капитале общества; споры об исключении из общества; споры о выплате стоимости доли в имуществе общества;споры о взыскании действительной стоимости доли в имуществе общества.

  3.   Корпоративные споры об избрании или назначении должностных лиц и органов управления или же о приостановлении полномочий или привлечении к ответственности (например, споры о возмещении убытков, причиненных обществу виновными действиями руководителей и должностных лиц общества).

  4.   Споры, касающиеся созыва общего собрания участников юрлица (например, поры об обжаловании решений совета директоров об отказе от внесения вопроса , а также об отказе в созыве внеочередного общего собрания;.споры о признании недействительным решения общего собрания общества.

  5.   Споры, связанные с обжалованием решений органов управления юрлица, а также споры в связи с противодействием необоснованным и незаконным поглощениям, рейдерским захватам.

   Особенность и конкурентное преимущество компании POLEX при разрешение корпоративных споров – комплексный подход с точки зрения налогового, хозяйственного, трудового, финансового, международного права к сложившейся ситуации.

ФИНАНСОВЫЙ МОНИТОРИНГ ПО-НОВОМУ: К ЧЕМУ ГОТОВИТЬСЯ БИЗНЕСУ.

    Недавно Верховной Радой была принята новая редакция Закона Украины «О предотвращении и противодействии легализации (отмыванию) доходов, полученных преступным путем, финансированию терроризма и финансированию распространения оружия массового уничтожения» (далее – Закон). Так, новой редакцией Закона увеличена суммы финансовых операций, подлежащих обязательному финансовому мониторингу (с 150 тыс. грн до 400 тыс. грн) с одновременным уменьшением количества признаков таких финансовых операций (с 17 до 4). Однако такие меры не означают послабление финмониторинга, как это могло показаться на первый взгляд. С вступлением в силу новой редакции Закона расширяется перечень дополнительных мероприятий, осуществляемых банками и другими финуреждениями.

   Одним из нововведений является совершенствование процедуры раскрытия субъектами хозяйствования своих конечных бенефициарных владельцев и ужесточение требований к выявлению таких владельцев. При этом банк обязан отказаться от проведения финансовой операции случае, если осуществление идентификации лица, от имени или по поручению которого проводится финансовая операция, и установление бенефициарного невозможно. Расширен круг субъектов, которые будут сообщать Госфинмониторинг о подозрительных финансовых операциях,куда добавили лиц, оказывающих информационно-консультационные услуги по вопросам налогообложения.

    Также согласно закона «О государственной регистрации юридических лиц, физических лиц – предпринимателей и общественных формирований», юридические лица обязаны поддерживать информацию о конечных бенефициарах и структуру собственности в актуальном состоянии, обновлять ее и сообщать государственному регистратору об изменениях в течение 30 рабочих дней со дня их возникновения и подавать государственному регистратору документы, подтверждающие эти изменения.

   Законом предусматривается, что изучение клиента может осуществляться не только на основании официальных документов, но и на основании других источников: информации, полученной от клиента (представителя клиента) и заверенной ним, а также из других источников, если такая информация является публичной (открытой). При этом Закон не ограничивает государственных регуляторов по установлению специфических особенностей осуществления идентификационных процедур клиентов, учитывая специфику их деятельности и / или риски клиентов.

   Как видим изменения в Закон почти меняет подход к процедуре финансового мониторинга и делает его более сложным и жестким. В связи с чем особую актуальность приобретает услуга Правовой анализ ситуации специалистами по международному налогообложению и расчетам POLEX при ведении международного бизнеса и ВЭД на предмет анализа рисков при осуществлении расчетов и налоговых последствий ведения бизнеса в разных государствах украинскими резидентами с учетом последних законодательных изменений и мировых тенденций усиления фин.мониторинга и контроля над доходами и определением конечных бенефициаров (вступление в силу Закона Украины «О валюте и валютных операциях», присоединения Украины к Конвенции MLI, реализацией плана BEPS и автоматического обмена налоговой информацией, антиоффшоризацией бизнеса и др), внесения предложений по минимизации таких рисков.

“Проблемная”недвижимость

    Сегодня мы начинаем серию статей о «проблемной» недвижимости. Недвижимое имущество имеет одну особенность: оно никуда не переместится, его невозможно спрятать, хотя бы на время и любая операция с этим имуществом оставляет след в реестрах архивах, базах данных. 

     Проблемные вопросы с любой недвижимостью можно разделить на две большие группы: технические (развалится/не развалится) и юридические (оспорят/не оспорят). 

     Мы будем говорить о правовых (юридических) проблемах недвижимости. 

      Следующий постулат: практически вся недвижимость проблемная в той или иной степени. Проблемы возникают из нарушения законодательства начиная с выделения земли, разрешения на строительство, ввода в эксплуатацию, до Вашей сделки на основании которой Вы приобрели право собственности. А ведь до Вашей сделки могло быть сколько всего интересного: и отсутствие любого права на землю у застройщика (и такое бывает) и «узаконивание» через суд, и продажа неуполномоченными лицами и ипотека и конечно же банкротство.  Невозможно перечислить всех проблем которые могут проявиться со временем. А ведь все риски несет крайний собственник, который расстался с деньгами (они в отличии от недвижимости тут же «испаряются»). 

       Итак, из вышесказанного следует, что если вся недвижимость с проблемами, то стоит ли ее приобретать? И если приобретать, то как и на каких условиях?  

      А для продавца любая проблема с его объектом влияет как на возможность продать так и на цену. 

      О «критических» и «не критических» проблемах недвижимого имущества и способах преодоления проблем читайте в следующих постах. Мы надеемся, что материал будет интересен и полезен как продавцам и покупателям так и всем остальным лицам причастным к созданию и обороту недвижимого имущества. 

    

ОБЖАЛОВАНИЕ НАЛОГОВЫХ ПРОВЕРОК АДВОКАТАМИ POLEX

     Большинство налоговых споров возникают между налоговой службой и налогоплательщиками по результатам налоговых проверок и последующего доначисления сумм налогов, ЕСВ и штрафных санкций. Налоговый адвокат поможет уменьшить количество походов в налоговые органы, возьмет на себя функцию по урегулированию всех налоговых споров как в досудебном, так и судебном порядке.

   В компании POLEX работают налоговые адвокаты с многолетним опытом именно в данной сфере, а также знаниями бухгалтерии и смежных отраслей права.

   Компания POLEX оказывает юридические услуги по всем вопросам, связанным с налоговыми проверками, как на стадии ее проведения, так и стадии обжалования.

      1) Полное юридическое сопровождение проведения всех видов налоговых проверок (плановых и неплановых), фактических проверок) как перед ее проведением, так и во время ее проведения, включая выезд юриста на предприятие или в налоговые органы, проверки полномочия проверяющих лиц и обоснованности проведения проверки
2) Обжалование результатов проверок

     – ДОСУДЕБНОЕ УРЕГУЛИРОВАНИЕ НАЛОГОВЫХ СПОРОВ
– подача возражений на акт проверки и участие в их рассмотрении налоговыми органами;
– административное обжалование решения налоговой в ДПС Украины (Киев).

      -СУДЕБНОЕ ОБЖАЛОВАНИЕ РЕШЕНИЙ НАЛОГОВЫХ ОРГАНОВ

   – подготовка и подача искового заявления в административный суд
представительство интересов налогоплательщика в судах всех инстанций;
– сопровождение исполнительного производства

    Не бойтесь вступать в спор с налоговыми органами, судебная практика последних лет свидетельствует о высоких шансах победы в таких спорах при грамотной работе адвокатов, специализирующихся по налоговым спорам, какими являются адвокаты POLEX.

     Подробнее об услугах в сфере налогов читайте на нашем сайте: https://polex.ua/category/praktiki/nalogovoe-pravo

 

 

Судове оскарження блокування податкових накладних: як виграти справу. Частина 2.

   У минулій публікації ми зупинялися на таких проблемних моментах при поданні позову, як вибір належного відповідача, правильне формулюваня позовних вимог та розрахунок судового збору. На цей раз звернемо увагу на основні типові підстави для оскарження рішень податківців з блокування реєстрації податкових накладних.

     1) Не зазначення у рішення про блокування конкретного переліку документів, необхідних для реєстрації податкової накладної, що тягне невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії.

   Зазвичай підставою для відмові у реєстрації накладної податківці вказують: ненадання платником податку копій документів (Первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Далі у скобках зазначається: «документи, які не надано, ПІДКРЕСЛИТИ». Проте жодного документу при цьому не підкреслено та за текстом рішення про відмову перелік таких документів не визначено.

   Контролюючим органом в порушення підпункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 Податкового кодексу України та наказу Міністерства фінансів України від 13.06.2017 р. № 567 не вказано конкретний перелік документів, необхідних для реєстрації податкової накладної, що є свідченням не відповідності рішення контролюючого органу про зупинення реєстрації податкової накладної вимозі правової визначеності. Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом переліку цих документів.

  Аналогічний висновок міститься у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі №640/983/19 від 28.10.2019 року.

   Загальними вимогами, яким повинен відповідати індивідуальний акт (акт правозастосування), є його обґрунтованість та вмотивованість. Не зазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), зрозумілих мотивів його прийняття породжує його протиправність.

     2.  Неправомірне вживання податківцями при винесенні рішень про відмову у реєстрації загального посилання на пункт 1.6 Критеріїв оцінки ризиковост платника податків, без наведення відповідного підпункту.

    В більшості Квитанцій, якими повідомляється платника податків про зупинення реєстрацію податкових накладних визначається як підстава для зупинення така: «ПН/РК відповідає вимогам п.п.1.6.п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку».

   Таким чином, з метою забезпечення визначеності у податковому правозастосуванні та зважаючи на необхідність застосування принципу належного урядування при здійсненні суб`єктами владних повноважень своїх функцій, контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на пункт 6 Критеріїв оцінки, а конкретно зазначати відповідний підпункт, в межах якого й закріплений конкретний критерій, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної (зазначений висновок міститься у багатьох Постановах ВСУ, зокрема у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 0340/1834/18).

   Така вимога є цілком обґрунтованою, оскільки від розуміння конкретного критерію, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної. При цьому, тільки визначивши критерій, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган може чітко визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу.

   Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт 1.6 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

    З огляду на мінливе податкове законодавство в нашій країні, питання, пов’язані з оподаткуванням та оскраженням дій контролюючих органів є багатоаспектними, складними і неоднозначними. Компанія «POLEX» має напрацьовану практику застосування податкового законодавства при захисті інтересів своїх клієнтів, в штаті компанії є юристи, які спеціалізуються з податкового права, а також бухгалтери та економісти, що дозволяє якісно надати Вам повний юридичний супровід з усіх питань, пов’язаних з оподаткуванням.

    Не бійтеся вступати в спір з податковими органами, головне – бути впевненим у своє правоті, що можна досягти з адвокатами POLEX! Компанія POLEX надає юридичні послуги з усіх питань оподаткування та податкового планування. Ми допоможемо вирішити багато питань:

-оптимізуємо оподаткування Вашого бізнесу;

-представляємо інтереси клієнтів в податкових та інших контролюючих органах;

адвокат супроводить судовий податковий спір, адміністративне оскарження і податкову перевірку.

      Детальніше про послуги в сфері податків читайте тут: https://polex.ua/category/praktiki/nalogovoe-pravo

Обжалование тендеров юристами POLEX: изменения в законе «О публичных закупках» 2019.

     Ранее мы писали основные нововведения Закона «О внесении изменений в Закон Украины «О публичных закупках» и некоторые другие законодательные акты Украины относительно совершенствования публичных закупок» № 114-ІХ, который был принят 19 сентября 2019 г. Законом вводится дифференцированная плата за подачу жалобы в Антимонопольный комитет Украины. Также закон предусматривает возврата платы в случае удовлетворения жалобы поставщика (участника). За невыполнение решения АМКУ предусмотрена ответственность руководителя заказчика и штраф. Кроме того, закон усиливает ответственность за нарушение законодательства для недобросовестных заказчиков и вводит персональную ответственность должностных лиц.

     Как видим, в свете постоянно меняющего законодательства о тендерах особенно важно заручиться поддержкой опытного юриста, имеющего опыт работы именно в данной сфере и знающего специфику тендерных процедур и нюансов обжалования, актуальную судебную практику по данным вопросам. В штате компании POLEX есть именно такие специалисты-адвокаты по тендерам.

          Компания POLEX оказывает услуги по обжалованию тендеров на всех его этапах:

           1) ЭЛЕКТРОННОЕ ОБЖАЛОВАНИЕ ТЕНДЕРОВ, РЕЗУЛЬТАТОВ ТОРГОВ

·                     составление электронного требования к заказчику ;

·                     составление жалобы и подготовка полного пакета необходимых документов в Антимонопольный комитет Украины

·                     участие в рассмотрении жалобы Комиссией Антимонопольного комитета, в том числе в интерактивном режиме реального времени

           2) СУДЕБНОЕ ОБЖАЛОВАНИЕ ТЕНДЕРОВ, РЕЗУЛЬТАТОВ ТОРГОВ

·                     отмена решения заказчика об отклонении тендерного предложения участника,

·                     отмена положений тендерной документации (например, содержащей дискриминационные требования для отдельных участников),

·                     отмена решений о дисквалификации участника, недопуске участника к участию в этапе торгов,

·                     признание противоправным и отмена решения о проведении переговорной процедуры заказчиком,

·                     признание недействительным решения тендерного комитета,

·                     признание недействительным договора о закупках,

·                      отмена результатов тендеров (торгов).

·                     обжалование заключения органа финансового контроля по результатам мониторинга закупок.

           Компания POLEX предлагает также услуги по сопровождению тендеров на всех этапах. Более подробно об услугах в данной сфере читайте тут: https://polex.ua/category/praktiki/tender

          Когда нужно сопровождение и/или обжалование тендера юристами:

         ·                у вас в штате нет специалиста, который мог бы имел опыт сопровождения участия в тендерах,

      ·                не хватает времени на качественную подготовку документов,

        ·                отсутствует опыт подготовки к тендерам,

       ·                хотите максимально увеличить шансы на победу в торгах,

      ·                вы не согласны с тендером на любой его стадии и хотите обжаловать тендер (в АМК или суд)

         Наши юристы разбираются во всех нюансах тендерных процедур и законодательства, поэтому смогут оказать квалифицированную и своевременную помощь и поддержку.

 

Апелляция в Харькове: преимущества для иногородних клиентов.

        Чем грозит апелляция?

       Апелляционная инстанция является очень опасной и для тех кто выиграл, и для проигравших дело в первой инстанции.  Решение апелляционного суда вступает в силу немедленно и подача кассационной жалобы не приостанавливает исполнение исполнительного документа (приказа суда либо исполнительного листа). Если Вы добились положительного решения в первой инстанции и не смогли удержать его в апелляции, все Ваши усилия пропадут зря и Вы не получите исполнительного документа либо он будет выдан против Вас.

          В Харькове расположены три апелляционных суда: 

  • Восточный апелляционный хозяйственный суд в апелляционном округе, который включает Донецкую, Луганскую, Полтавскую и Харьковскую области.
  •  Второй апелляционный административный суд ( в отношении решений, вынесенных судами первой инстанции в Харьковской, Сумской и Полтавской областях).
  • Апелляционный суд Харьковской области (суд общей юрисдикции).

        Адвокаты юридической компании POLEX имеет значительный опыт представления интересов клиентов в апелляционных судах, которое имеет свою специфику и особенности. У нас много довольных клиентов, которые и не надеялись на победу. Мы поможем и Вам с вашей проблемой!

         Даже если мы не вели Ваше дело в первой инстанции, Вы можете обратиться к нам. Мы проанализируем Ваше дело и решение первой инстанции и дадим  объективное заключение, а также план дальнейших действий. 

          Преимущества услуги по сопровождению апелляции в Харькове:

         1) Моментальное вступление в силу судебного решения.

      Процедура вступления в силу решений судов первых инстанций довольно сложная и длительная. В свою очередь, решение апелляционного суда вступает в силу с момента его провозглашения, что дает возможность оперативно использовать его для достижения поставленных целей.

   Независимо от решения суда первой инстанции, принятого в Донецкой, Луганской (в отношении хозяйственных судов), Полтавской или Сумской областях , именно в городе Харьков принимаются окончательные судебные решения, которые вступают в силу со дня их вынесения.

     Своевременно и правильно использованное судебное решение может предотвратить возможные негативные последствия для Вас и Вашего бизнеса.

       2) Оптимизация затрат на адвокатов.

   Вы имеете возможность не нести дополнительные затраты на направление Вашего представителя в город Харьков для участия в судебных заседаниях (оплата командировочных, билетов, потеря времени),

     3) Оперативное разрешение текущих вопросов в апелляционных судах адвокатом из Харькова.

     Представление Ваших интересов в апелляции адвокатом из Харькова дает возможность оперативно разрешать текущие вопросы, связанные с необходимостью личного присутствия Вашего адвоката в суде (ознакомление с материалами дела, подача заявлений «день в день» т. д.).

      Подробнее об услуге представительства в суде читайте в разделе «Судебная практика» , «Адвокат в суде» https://polex.ua/sud

        Что предлагает Вам юридическая компания «POLEX»:

  • Консультации по всем правовым вопросам
  • Комплексная услуга Правовой анализ ситуации (ПАС), по результатам которой Вы получите наиболее полный и обоснованное заключение по ситуации
  • Проверка предоставленных контрагентом документов
  • Подготовка договоров.
  • Представительство Ваших интересов в отношениях с государственными органами
  • Подготовка исковых заявлений в суд.
  • Представительство в суде Ваших интересов опытным адвокатом, как в первой инстанции, так и в апелляционной или кассационной протяжении всего судебного разбирательства
  • Сопровождение исполнения решения суда – как с стороны кредитора, так и должника.

       Это лишь обобщенный перечень услуг, которые предлагает АК «POLEX». Каждое обращение индивидуально, а значит выбор оптимального порядка действий для достижения результата будет зависеть от предоставленной Вами информации. Представительство в суде может включать включая составление искового заявления, а может учитывать участие адвоката непосредственно в заседании. Правовой анализ ситуации может предоставляться в рамках судебного представительства или любого иного задания, которое Вы перед нами поставите.

       Почему POLEX?

      – Более 10 лет работы компании, еще больше опыта специалистов по различным отраслям права.

    – Мотивированность и обоснованность советов юристов – мы всегда предложим Вам все возможные варианты действий с прогнозируемыми последствиями

   – Индивидуальный и гибкий подход к отношениям с клиентами – большинство услуг могут быть предоставлены дистанционно и в соответствии с Вашими потребностями.

       Заполните форму ниже и мы в ближайшее время свяжемся с Вами.

Судове оскарження блокування податкових накладних: як виграти справу. Частина 1.

    Блокування реєстрації податкових накладних шляхом винесення рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі-ПН) конролюючими органами є розповсюдженою практикою вже декілька років. Пунктом 2 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджений постановою КМУ від 21.02.18 р. № 117 № 117 (далі-Порядок №117) передбачено, що рішення про відмову в реєстрації податкової накданої може бути оскаржене в адміністративному ( у вищестоящий податковий орган) або судовому порядку, причому до суду можна звертатися без попереднього оскарження такого рішення в адміністративному порядку.

   В цій публікації звернемо увагу лише на тонкощі судового оскарження таких рішень. На разі сформувалася усталенна судова практика у справах щодо оскарження рішень податкових органів про відмову в реєстрації ПН саме на користь платників податків.

  Основні проблемні моменти, на які  треба звернути увагу при поданні позову.

  1. Вибір належного відповідача

       Незважаючи на те, що оскаржуван рішення про відмову у реєстрації податкової накладної є комісія у складі ДПС, належним відповідачем буде Державна податкова сужба, у складі якої вона є. Зокрема, у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019 року у справі № 2040/6639/18 зазначено: «Суд першої інстанції, зобов’язуючи ГУ ДФС у Харківській області здійснити реєстрацію податкових накладних, припустився порушень і зобов’язав орган учинити такі дії, які не може бути здійснено ним як суб’єктом владних повноважень. Як уже зазначалося вище, реєстрацію податкових накладних в ЄРПН може бути здійснено ДФС». Тобто суд дійшов висновку, що уповноваженим органом на виконання рішення щодо реєстрації ПН/РК в ЄРПН є саме ДФС ( назва до її реформування), наразі це – Державна податкова сужба.

    2) Правильне формулюваня позовних вимог

       З огляду на сформовану судову практику ВСУ належним чином сформульованими будуть такі вимоги: 1.Визнати рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкової накладної протиправним та скасувати його; 2.Зобов’язати податковий орган зареєструвати податкову накладну датою її подання на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних. 3.Судові витрати покласти на відповідача (судовий збір та втрати на правову допомогу).

        Згідно з п. 28 Порядку № 117 ПН/РК, реєстрація яких заблокована, реєструються, зокрема, в день набрання чинності рішенням суду про реєстрацію ПН/РК. Відповідно

        Відповідно до п.п. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 ПК України, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

       Задоволення позовних вимог щодо зобов’язання податкового органа зареєструвати податкові накладні саме датою подання на реєстрацію буде дотриманням судом гарантій щодо того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

    2) Розрахунок судового збору

       Позовні вимоги із скасування рішень про відмову у реєстрації ПН та зобовязання зареєструвати ПН є вимогами немайного характеру.
       Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру юридичною особо ставка судового збору за такою вимогою складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (в 2019 році це 1921 грн). Враховуючи той факт, що вимога здійснити реєстрацію податкових накладних днем їх подання на реєстрацію випливає з вимоги визнання незаконним рішення ДПС про відмову в реєстрації накладної, то ці дві вимоги по кожній накладній є взаємопов’язаними. Відповідно розмір судового збору за подання даного позову складає стільки прожиткових мінімумів за кількістю оскаржуваних накладних.       Проте судова практика неоднозначна та в окремих випадках суди залишають такі позови без руху та надають час для доплати судового збору, розцінюючи кількість позовних вимог окремо за вимогою скасувати рішення та окремо- зареєструвати ПН. Тому важливим є правильно обгрунтувати повязаність позовних вимог одна із одною.

       В другій частині публікації із зазначеної тематики ми зупинемося на основних підставах для оскарження рішень податкових органів про відмову в реєстрації податкових накадних з наведенням відповідних позицій ВСУ з цього птання та з огляду на успішний досвід оскарження незаконних рішень податкових ороанів адвокатами POLEX.

          З огляду на мінливе податкове законодавство в нашій країні, питання, пов’язані з оподаткуванням та оскраженням дій контролюючих органів є багатоаспектними, складними і неоднозначними. За всіма питанням у сфері податків звертайтеся до кваліфікованих спеціалістів POLEX. Компанія «POLEX» має напрацьовану практику застосування податкового законодавства при захисті інтересів своїх клієнтів, в штаті компанії є юристи, які спеціалізуються з податкового права, а також бухгалтери та економісти, що дозволяє якісно надати Вам повний юридичний супровід з усіх питань, пов’язаних з оподаткуванням.

Зменшення розміру штрафних санкцій за порушення умов договору судом: як це працює

     Штрафні санкції за порушення договору, як відомо, виконують не одну функцію у врегулюванні правовідносин між його сторонами – і стимулювання до належного виконання зобов’язань і компенсація можливих чи наявних негативних наслідків для сторін. Проте, на практиці розповсюджені випадки, коли штрафні санкції виступають своєрідним механізмом отримання додаткового прибутку для недобросовісного контрагента.

    На захист суб’єкта господарювання від подібних зловживань свободою договору, в Господарському кодексі передбачені два ключові механізми – встановлення відсутності порушення зобов’язання боржником за умови прострочення кредитора та можливість судом зменшити розмір неустойки чи пені.

    Відповідно до ст.233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.  Аналогічна норма міститьс в Цивільному кодексі України, де частиною 3 статті 551 встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому, відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

   Перший механізм спрямований на позбавлення кредитора можливості отримати компенсацію у випадку, якщо саме його дії спричинили порушення своїх обов’язків боржником. Наприклад, це може бути ухилення від прийняття товару за договором поставки, затримка в наданні вихідних даних за договором підряду та інше. В цьому аспекті варто звернути увагу на положення законодавства, згідно з якими вчинення певних дій кредитором не обов’язково має бути передбачене текстом договору, а може виходити з суті зобов’язання.

   Проте, сподіватись на підтримку суду та зневажливо відноситись до тексту договору, який Ви укладаєте однозначно не треба. Адже прострочення кредитора та його обов’язок, не включений до тексту контракту, ще необхідно довести, обґрунтувати та відстояти свою позицію в суді.

   Другий механізм спрямований на зменшення неадекватно завищених розмірів штрафних санкцій. Найбільше розповсюдження він отримав у судовому врегулюванні відносин сторін договору позики, хоча цим не обмежується. У випадку, коли Вами дійсно порушено зобов’язання, проте збитки Вашому контрагенту не заподіяні, або у співвідношенні з розміром неустойки остання є очевидно завищеною, варто заявити про застосування цього механізму судом, який також наділений правом зробити це за власною ініціативою.

    В сфері спорів щодо порушення зобов’язань за договором позики вже вироблена позиція судів, що за умови значного перевищення суми неустойки чи пені розміру суми грошових коштів, переданих за договором, суд може за власною ініціативою зменшити їх розмір. Практика судів касаційної інстанції навіть містить випадки задоволення вимог боржника щодо зменшення неустойки за відсутності відповідної заяви в попередніх розглядах справи. Критерії зменшення штрафних санкцій, передбачені законодавством, містять розмір збитків, заподіяних порушенням зобов’язання, дії сторони, спрямовані на усунення негативних наслідків для контрагента, відсутність вини боржника та інше. З приводу цього питання варто відзначити, що процедура зменшення розміру штрафних санкцій хоча і прописана на законодавчому рівні, проте з використанням оціночних понять, тобто ключову роль в даному випадку матиме розсуд суду, на який можна вплинути надавши докази своєї позиції та послідовно аргументувавши свої вимоги.

   На даний час, судова практика досить різна з приводу зменшення розміру неустойки чи пені. Деякі суди використовують цей механізм за власною ініціативою, деякі ігнорують, що часто призводить до скасування їх рішень судами вищої інстанції. Деякі необґрунтовано посилаються на виключність випадку, як на ключову умову застосування даного механізму.

    І хоча можливість оскарження незаконних рішень передбачена, варто усвідомлювати важливість розгляду справи в суді першої інстанції. З приводу застосування судом механізму зменшення неустойки вже є позиція Верховного Суду, відповідно до якої, навіть за відсутності відповідної заяви сторони суд повинен, керуючись принципом справедливості та іншими загальними засадами господарського та цивільного законодавства, за відповідних обставин зменшити розмір штрафів на власний розсуд. Так наприклад Постановою ВСУ від 30 травня 2019 року у справі №916/2268/18 залишено без змін Рішення Господарського суду Одеської області від 15.01.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.03.2019 у справі № 916/2268/18 та суми штрфних санкцій було зменшено на 90 (!) відсотків.

   Проте це залежить від якісної роботи сторін або їх представників саме в першій інстанції, адже тільки там, за певними виключеннями, вони мають можливість подавати нові докази. Так, не надавши достатнього підтвердження своєї позиції та не зібравши доказову базу, надалі це зробити буде важко, якщо взагалі можливо.

   Адвокатська контора «POLEX» має досвід у представництві інтересів як юридичних так і фізичних осіб у судових справах стосовно відповідальності за порушення договірних зобов’язань. Наразі юристами компанії здійснюється касаційне оскарження рішень судів, які не визнали фактичне порушення свого обов’язку кредитором, а також не застосували механізм зменшення неустойки за прострочення договору, передбачений ст.233 ГК України, при відсутності збитків у кредитора, що послугувало додатковим підґрунтям для касаційної скарги.

Чек-ліст або катастрофа

     Термін «чек-ліст» прийшов із авіації і передбачає собою постановку важливих питань з метою недопущення помилок і як наслідок – аварій та катастроф.  

      Для контролю якості виконання справ наших клієнтів ми теж  використовуємо чек-лісти.  

     Галузь нерухомості одна з найбільш ризикових галузей.  На нашому ринку нерухомості без перебільшення кожен третій об’єкт «проблемний». Тим більше – об’єкти від забудовника, які як правило ще не мають реєстрації. 

     Наш чек-ліст для контролю супроводження операцій з нерухомістю досить об’ємний. До того ж кожна з операцій та вид нерухомості має свою специфіку. Нижче ми приводимо тільки основні параметри за якими потрібно перевіряти готуючи будь яку операцію з нерухомим майном.    

     Отже, перевірці підлягають: 

  • Особа забудовника (замовника) об’єкта. Статус, склад, наявність ліцензій, дозволів та ін. Відповідність дозвільних документів дійсності (відомості в ліцензії, виданої на право здійснення будівництва, дозвіл ДАБІ на здійснення забудови повинні відповідати кодам та найменуванню юридичної особи.  Зв’язок забудовника з об’єктом забудови. (про ділову репутацію забудовника ви можете знайти інформацію в інтернеті самі).  
  • Права забудовника на земельну ділянку (Забудовник може не мати прав на земельну ділянку і тому можуть виникнути проблеми із порядком користування нею. Має бути чинний договір оренди або договір купівлі-продажу ділянки. Будівництво повинно здійснюватись виключно на землях цільового призначення «землі житлової та громадської забудови»); 
  • Містобудівні умов та обмеження (дуже важливий аспект про який ми поговоримо більш детально в наступних публікаціях на прикладі з нашої практики).  
  • Спори, арешти, заборони, фігурування нерухомості у кримінальних провадженнях щодо конкретного будівництва та інших об’єктів та субєктів.  
  • Технічні умови на підключення комунікацій (Кожен забудовник перед отриманням дозволу на будівництво повинен отримати технічні умови для підключення комунікацій. Це має бути окремий документ узгоджений з відповідними організаціями та установами); 
  • Відповідність обєкта нумерації, зовнішнім та внутрішнім параметрам, базовій технічній документації та нормативам.  

    Вищеперераховані чинники не є вичерпними. Кожен обєкт нерухомості індивідуальний. Для більш точного визначення таких чинників чи визначення небезпек слід перш за все обрати імовірну нерухомість для придбання і звернутись до кваліфікованих фахівців, якими є адвокати компанії POLEX.

    Що пропонує Вам Адвокатська контора «POLEX»: 

  • Консультації з правових питань щодо операцій з нерухомістю 
  • Комплексна послуга Правовий аналіз ситуації (ПАС), за результатами якої Ви отримаєте найбільш повний та обґрунтований висновок по ситуації з об’єктом нерухомості, що Вас цікавить 
  • Перевірка наданих контрагентом документів 
  • Підготовка договорів стосовно нерухомості – купівля-продаж, дарування, застава та інші. 
  • Представництво Ваших інтересів у відносинах з БТІ, ДАБІ та іншими структурами. 
  • Підготовка позовних заяв до суду. 
  • Представництво в суді Ваших інтересів досвідченим адвокатом, як в першій інстанції, так і в апеляційній чи касаційній впродовж всього судового розгляду 
  • Супроводження виконання рішення суду – як зі сторони кредитора, так і боржника. 

       Це лише узагальнений перелік тих послуг, які АК «POLEX» Вам пропонує. Кожне звернення індивідуальне, а отже вибір найоптимальнішого порядку дій для досягнення результату буде залежати від наданої Вами інформації. Представництво в суді може включати включно складання позовної заяви, а може враховувати участь адвоката безпосередньо в засіданні. Правовий аналіз ситуації може надаватись в рамках судового представництва, супроводження договорів стосовно нерухомості чи будь-якого іншого завдання, яке Ви перед нами поставите.

Чому саме POLEX? 

  • Більше 10 років роботи компанії, ще більше досвіду спеціалістів з різних галузей права.
  • Мотивованість та обґрунтованість порад юристів – ми завжди запропонуємо Вам всі можливі варіанти дій з прогнозованими наслідками 
  • Індивідуальний та гнучкий підхід до відносин з клієнтами – більшість послуг можуть бути надані дистанційно та відповідно до Ваших потреб.              Заповніть форму нижче та ми найближчим часом зв’яжемося з Вами.

Скасування актів введення в експлуатацію щодо окремих видів нерухомості: розширення переліку

   Процедуру прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів врегульовує Постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів » від 13.04.2011. Відповідно до пункту 3 цього Порядку: Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), та об’єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об’єкта до експлуатації (далі – декларація). Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, а також комплексів (будов), до складу яких входять об’єкти з різними класами наслідків (відповідальності), здійснюється на підставі акта готовності об’єкта до експлуатації шляхом видачі відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката. Тобто, з огляду на цей пункт можемо сказати, що введення в експлуатацію здійснюється на підставі акту про введення в експлуатацію чи декларації.

   Натомість є такі об’єкти, які не потребують вказаних документів щоб почати ними користуватись. Перелік таких об’єктів встановлено Постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 р. № 406 «Про перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняття в експлуатацію». Наприкінці 2018 року перелік таких об’єктів було розширено. Як правило відміна актів та декларацій стосується житлово-садово-дачних об’єктів. Відповідно до пункту 6 до таких об’єктів віднесено: зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів, зокрема навісів, альтанок, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, гаражів, а також свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, парканів, відкритих басейнів та басейнів із накриттям, погребів, входів до погребів, воріт, хвірток, приямків, терас, ґанків — щодо індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків.

     У той же час пунктом 7 та 10 цієї постанови встановлюється наступне: розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності відповідно до статті 28 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності Відновлення у дворах чи в межах мікрорайонів дитячих і спортивних майданчиків, майданчиків для вигулу домашніх тварин, майданчиків для відпочинку людей та обслуговування багатоквартирних житлових будинків.

   Тобто із вказаних положень можемо сказати, що не потребують введення в експлуатацію об’єкти без фундаменту, що мають характер садово-дачного призначення. Але це не вичерпний перелік об’єктів, більш детальний перелік об’єктів визначається цим Порядком і стосується не тільки об’єктів житлово-садово-дачного призначення, а й будівель пов’язаних із забезпеченням санітарного контролю на дорогах, об’єктів забезпечення діяльності залізниці тощо.

   Перелік визначений у постанові є далеко не конкретизованим і вичерпним. Для більш детального з’ясування чи потребує вказаний об’єкт введення в експлуатацію звертайтесь до фахівців юридичної компанії «POLEX», які мають напрацьований досвід юридичного супроводження будівництва і операцій із нерухомістю. Детальніше про послуги в зазначених сферах читайте в розділі Нерухомість.

Ратифікація Протокола до Конвенції між Україною та Кіпром про уникнення подвійного оподаткування: наслідки для бізнесу

   Кіпр є однією з найбільш привабливих країн для українських бізнесменів і інвесторів, оскільки юрисдикція цієї країни передбачає сприятливі умови. Кіпрське законодавство передбачає як різноманітні податкові привілеї, так і переваги, обумовлені численними договорами про уникнення подвійного оподаткування. Збереження пільгового податкового клімату Кіпру є важливою обставиною, що сприяє популярності цієї юрисдикції серед податкових резидентів України. Однак законодавство Кіпру продовжує посилюватися в бік відповідності світовим міжнародним стандартам боротьби із розмиванням податкової бази та ухиленням від сплати податків.

     30 жовтня 2019 року Верховна Рада України ратифікувала Протокол до Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи (далі-Конвенція). Протокол істотно впливає на оподаткування операцій, які виникають між резидентами України і Кіпру, зачіпаючи, зокрема, особливості оподаткування дивідендів і доходів від продажу майна (capital gains).

      Основна суть змін полягає в зниженні максимальної ставки податку на репатріацію з 15% до 10%, і посилення умов для застосування зниженої ставки податку на репатріацію (5%) при виплаті дивідендів (за умови, що фактично має право на володіє не менш ніж 20 відсотками капіталу компанії , що сплачує дивіденди, або інвестував в придбання акцій або інших прав компанії в еквіваленті не менше 100 000 євро).

     При виплаті доходу з України податок на репатріацію в Україні складає 5% за умови, якщо кіпрський холдинг (а) є резидентом Кіпру, (б) володіє принаймні 20% капіталу українських компаній або розмір інвестицій кіпрської компанії в українську компанію складає не менше 100 тис. доларів США, та (в) є бенефіціарним власником отриманих дивідендів.

    У звязку із чим проблемними моментами є визначення статусу податкового резидента та бенефіціарного власника. Отримувач доходів повинен кваліфікуватись як податковий резидент, тільки в такому разі до нього застосовуватимуться положення Конвенції.

      Відповідно до ст. 103.4 – 103.5 Податкового кодексу України: 103.4. Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі – довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

      Згідно зі Статтею 103.3 Податкового кодексу України Бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.

    При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.»

     Документом для визнання особи фактичним власником доходу може бути документ, який підтверджує право особи на такий дохід, зокрема, але не виключно документ, виданий компетентним органом країни, з якою укладено міжнародний договір України, ліцензія, патент, офіційно оформлений торговий знак тощо. Як приклад, якщо резидент Республіки Кіпр на момент виплати дивідендів володіє 100% статутного капіталу резидента України, то при виплаті таких доходів застосовується положення ст. 10 Конвенції щодо застосування зниженої ставки для оподаткування, за умови, що нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем такого доходу та статус його резидентства підтверджено довідкою. В іншому випадку – 15%.

     Міністерство Фінансів України та Уряд Кіпру погодили наступні зміни до договору про уникнення подвійного оподаткування між Україною та Кіпром (в грудні 2015 року підписано Протокол, нещодавно було ратифіковано Україною ):

   Доходи резидента Кіпру, отримані при відчуженні акцій / корпоративних прав української компанії, вартість яких більше, ніж на 50% прямо чи опосередковано складається з нерухомості, розташованої на території України, можуть оподатковуватись в Україні (раніше – ні)

Для застосування 5% податку на доходи нерезидентів при виплаті дивідендів з України повинні виконуватись наступні умови: мінімальний розмір інвестиці – 100 000 Євро та мінімальний розмір участі – 20% в статутному капіталі української компанії (раніше – достатньо було 1 критерію). Податок на доходи нерезидентів при виплаті відсотків – 5% (раніше – 2 %)

     У свою чергу, згідно зі змінами, які вносяться Протоколом, при виплаті доходу у вигляді capital gains на користь резидента Кіпру, він буде підлягати оподаткуванню податком на репатріацію в Україні за ставкою 15%.

    Як бачимо, Протокол до Договору між Кіпром та Україною про уникнення подвійного оподаткування вносить суттєві зміни в умови Договору. Ратифікація Україною Протоколу до Конвенції про уникнення подвійного оподаткування між Україною і Кіпром є логічним наслідком глобальної політики держав щодо посилення боротьби з ухиленням від сплати податків. Незважаючи на те, що всі зміни в даний договір передбачають збільшення податкових ставок і ускладнення умов для застосування більш низьких ставок, при грамотній роботі юриста в сфері міжнародного податкового права Договір між Кіпром та Україною є одним з найбільш вигідних договорів серед подібних з іншими державами.

     Питання, пов’язані з оподаткуванням суб’єктів бізнесу в Україні, в тому числі при здійсненні ЗЕД, є багатоаспектними, складними і неоднозначними. Компанія «POLEX» має напрацьовану практику застосування податкового законодавства при захисті інтересів своїх клієнтів, практику участі адвоката в податкових суперечках, процедурах адміністративного і судового оскарження. Надаємо консультації з усіх питань міжнародного податкового права, податкового планування з урахуванням останніх змін в законодавстві України і міжнародній практиці.

Мораторій на проведення перевірок ФОПів щодо дотримання ними порядку застосування касових апаратів (РРО)

     У минулих публікаціях ми вже писали про нові правила застосування РРО та механізм “кешбек” -податкові наслідки для платників податків та споживачів (див. https://polex.ua/news/novye-pravila-primeneniya-rro-i-mehanizm-keshbek-posledstviya-dlya-nalogoplatelshhikov-i-potrebitelej ). На разі мова буде йти про нові правила перевірок дотримання ФОПами порядку застосування касових апаратів (РРО).

   Президентом України був підписаний та набрав чинності Указ від 17.10.2019 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення сприятливих умов для діяльності фізичних осіб-підприємців» (далі-Указ). Видання такого роду указів є проявом захисту малого та мікро бізнесу, стимулювання до ведення діяльності по бізнесу .

    В основі цього закону лежить декілька заходів по захисту малого та мікропідприємництва (ФОПів).

     По-перше, указом встановлюється мораторій на проведення перевірок фізичних осіб – підприємців (крім тих, які здійснюють високорентабельні види діяльності з істотними ризиками ухилення від оподаткування) щодо дотримання ними порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій, строк мораторію встановлюється на 2 роки. Мораторій розповсюджується на перевірки Державною податковою лужбою (далі-ДПС) пов’язані з дотриманням ними порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі-РРО, або “касовий апарат”). Адже згідно з нормами Положення про Державну податкову службу України, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 227 до повноважень ДПС належить контроль за дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій. Тому, якщо до Вас «завітає» державна податкова служба із перевіркою застосування вашого РРО, у Вас буде законна підстава не допускати контролюючих органів до перевірки установи.

     По-друге, застосування пом’якшення відповідальності фізичних осіб – підприємців за порушення ними встановленого порядку подання до контролюючих органів звітності, пов’язаної із застосуванням РРО. Пом’якшення відповідальності за порушення порядку дозволить пійти між ФОПами та органами податкового контролю на компроміс уникнення приховання фактів зловживань з боку підприємців.

    По-третє, в Указі Президента доручено спростити умови та критерії віднесення фізичних осіб-підприємців до першої групи спрощеної системи оподаткування шляхом встановлення більшого розміру граничного обсягу їх доходу протягом календарного року, надання їм права використовувати працю найманих осіб, а також розширення переліку видів діяльності, які можуть здійснюватися такими суб’єктами господарювання, про це чітко зазначається в Указі. Наразі, відповідно до чинного законодавства, граничний розмір доходу ФОПів на першій групі спрощеної системи оподаткування в Україні складає 300 тисяч гривень на рік. Особи, які за рік отримують більші доходи, не можуть бути на першій групі спрощеної системи. Також ФОПам першої групи заборонено мати найманих працівників.

    Ці три види змін є найбільш суттєвими, які спостерігаються в Указі Президента. В Указі є і положення про майбутні плани по захисту бізнесу. Так, це забезпечення з 1 січня 2020 року можливість тестування платниками податків під час здійснення розрахункових операцій безкоштовного програмного рішення для використання такими платниками програмних реєстраторів розрахункових операцій. Ідеться про те, що «функцію програмного РРО зможе виконувати будь-який пристрій (комп’ютер, планшет, смартфон), на який встановлено відповідне програмне забезпечення». «При цьому Державна податкова служба України повинна забезпечити програмним рішенням для використання суб’єктом господарювання програмного РРО безкоштовно, а реєстрація програмного РРО здійснюватиметься через електронний кабінет. У той же час Указом постановляється вирішити питання щодо утворення координаційної ради з питань розвитку мікро- та малого підприємництва із залученням до її роботи представників громадських організацій, що представляють інтереси малого бізнесу, тобто Указ Президента не є остаточним документом, що спрямовуватиме захист бізнесу, в майбутньому будуть прийняті інші акти для захисту діяльності ФОПів, а й веденню бізнесу в цілому.

   З метою убезпечення свого бізнесу від незаконних перевірок податкових органів звертайтесь до фахівців юридичної фірми «POLEX», в рамках нашої діяльності ми здійснюємо юридичний супровід бізнесу, у тому числі у частині сплати податків та супровід подакових перевірок, оскарження дій контролюючих органів. Питання, пов’язані з перевірками конролюючими органами є багатоаспектними, складними і неоднозначними. Компанія «POLEX» має напрацьовану практику застосування податкового та валютного законодавства при захисті інтересів своїх клієнтів, практику участі адвоката в податкових спорах, процедурах адміністративного і судового оскарження. Детальніше про послугу супроводження податкових перевірок та оскарження дій подаківців читайте у розділі “Податки” (Налоги).

Резонансный Закон о перезагрузке судебной системы принят: последствия для участников процесса.

   16 октября во втором чтении и в целом законопроект  №1008 “О внесении изменений в некоторые законы Украины о деятельности органов судебного самоуправления”(далее-Закон). 4 ноября, Президент Украины подписал данный Закон.

    Законом сокращается количество судей Верховного Суда вдвое (с 200 до 100), а также вводится новый порядок формирования Высшей квалификационной комиссии судей и расширяются полномочия Высшего Совета правосудия. Законом определено, что должностные оклады судей ВСУ уменьшатся с 75 до 55 прожиточных минимумов, то есть с 145 тыс. 200 грн до 106 тыс. 480 грн. Данный Закон вступит в силу со дня, следующего за днем его опубликования, кроме отдельных пунктов.

   Какие последствия можно ожидать сторонам процесса , которые намерены оспаривать решения в кассационном порядке?

    Следует заметить, что на сегодняшний день Верховный суд достаточно перегружен делами. В связи с передачей всех не рассмотренных дел Кассационным судам соответствующей специализации срок рассмотрения жалобы в Кассационном хозяйственном суде уже составляет два-три месяца, а в Кассационном административном суде срок рассмотрения жалобы может достигать и двух-трех лет.  После проведения упомянутой реформы нагрузка судей кассационной инстанции возросла как минимум вдвое. В свою очередь уменьшение количества судей до рассмотрения ранее переданных дел может привести к еще большему увеличению срока рассмотрения кассационных жалоб. В результате сокращения количества судей последует задержка в рассмотрении дел кассационным судом, а возможность защиты нарушенных прав и интересов в судебном порядке на территории Украины станет еще более проблематичной, что повлечет значительное увеличение обращений в Европейский суд по правам человека (ЕСПЧ).

      Таким образом вынужденное перераспределение дел между судьями может негативным образом повлиять на скорость и качество осуществления правосудия и еще более обострить проблему несоблюдения разумных сроков рассмотрения дел. В связи с чем особое внимание следует уделять грамотному составлению кассационной жалобы, чтобы она не была отклонена Верховным судом. Юристы компании POLEX имеют наработанный успешный опыт ведения дел в кассационных инстанциях по всем категориям споров.

Ратифікація Україною Угоди з США “ПРО ПОДАТКОВІ ВИМОГИ ДО ІНОЗЕМНИХ РАХУНКІВ” (FATCA)”: затверджено зміни до Податкового кодексу.

     1 липня 2014 року набрав чинності Закон Сполучених Штатів Америки “Про податкові вимоги до іноземних рахунків” (далі – FАТСА), що містить вимоги до іноземних фінансових організацій, зокрема щодо: укладення спеціальної угоди з Податковою службою Сполучених Штатів Америки (IRS); здійснення контролю за наявністю рахунків, які відкриваються платниками податків США в українських фінансових організаціях, та інформування про них Податкової служби США.

     В минулих публікаціях ми вже торкалися питання ОБМІНУ ПОДАТКОВОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА США В МЕЖАХ РЕАЛІЗАЦІЇ ПОЛОЖЕНЬ ЗАКОНУ США “ПРО ПОДАТКОВІ ВИМОГИ ДО ІНОЗЕМНИХ РАХУНКІВ” (FATCA)” (детальніше: ://polex.ua/news/obmin-podatkovoyu-informaczi%d1%94yu-mizh-ukra%d1%97noyu-ta-ssha-v-mezhah-realizaczi%d1%97-polozhen-zakonu-ssha-pro-podatkovi-vimogi-do-inozemnih-rahunkiv-fatca

     З метою імплементації положень FATCA 7 лютого 2017 року в м. Києві було вчинено Угоду між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA) та розроблено проекти Законів «Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA)» (реєстр. № 0001 від 09.09.2019), «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку із ратифікацією Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA) (реєстр. № 2103 від 09.09.2019) та «Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку із ратифікацією Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA)» (реєстр. № 2102 від 09.09.2019).

6 вересня 2019 року Кабінет Міністрів підтримав законопроект про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США “Про податкові вимоги до іноземних рахунків” (FATCA) та пов’язані законопроекти.

       29 жовтня 2019 року ВРУ прийнято Закон України про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з ратифікацією Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США “Про податкові вимоги до іноземних рахунків” (FATCA) (далі-Закон).На разі Закон направлено на підпис Президенту України.

Законом передбачено внесення змін до Податкового кодексу України в частині визначення понять: підзвітний рахунок та його власники, фінансовий агент та фінансовий рахунок; особливості подання звітності за підзвітними рахунками; збір та отримання податкової інформації контролюючими органами від фінансових агентів; накладення штрафу за неподання, подання з порушеннями або з недостовірними відомостями чи помилками звітів про підзвітні рахунки (зазначена норма спрямована, в першу чергу, на стимулювання фінансових агентів дотримуватися законодавства щодо обов’язку подання звіту про підзвітні рахунки).

       Водночас положенням Проекту передбачено, що якщо міжнародним договором, що містить положення про обмін інформацією, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або укладеним на його підставі міжвідомчим договором встановлені інші правила, ніж передбачені цим Законом, застосовуються правила міжнародного договору. Перелік таких міжнародних договорів оприлюднюється на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

      Законом вносяться зміни до Податкового кодексу України, зокрема, щодо:

– визначення понять «підзвітний рахунок», «фінансовий агент», «фінансовий рахунок»;

– особливостей подання звітності за підзвітними рахунками;

– збору та отримання податкової інформації контролюючими органами від фінансових агентів;

– накладення штрафу за неподання, подання з порушеннями або з недостовірними відомостями чи помилками фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, шляхом накладення штрафу у розмірі 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Зазначена норма спрямована, в першу чергу, на стимулювання фінансових агентів дотримуватися законодавства щодо обов’язку подання звіту про підзвітні рахунки.

    Зміни до Закону України “Про банки і банківську діяльність” уносяться у частині порядку розкриття банківської таємниці, а до Закону України “Про депозитарну систему України” – у частині доступу до інформації, що міститься в системі депозитарного обліку. Порядок розкриття такої інформації в першому випадку встановлює Національний банк України, а в другому – НКЦПФР за погодженням із Мінфіном і ДФС.

     Зазначені зміни до законодавства України дадуть змогу здійснювати обмін інформацією не лише в межах Угоди щодо застосування положень FATCA, а й щодо інших міжнародних договорів, які містять положення про обмін інформацією для податкових цілей, згоду на обов’язковість яких надала Верховна Рада України, або укладених на їх підставі міжвідомчих договорів, у т. ч. здійснення автоматичного обміну інформацією відповідно до стандарту звітності CRS.

     Обмін інформацією поки що здійснюватиметься в односторонньому порядку – від України до США, але українська сторона надалі зможе провести консультації із Сполученими Штатами про внесення змін до Угоди в частині запровадження двостороннього обміну.

     Питання, пов’язані з обміном податковою та фінансовою інформацією, міжнародним оподаткуванням є багатоаспектними, складними і неоднозначними. Компанія «POLEX» має напрацьовану практику застосування податкового законодавства при захисті інтересів своїх клієнтів, практику участі адвоката в податкових суперечках, процедурах адміністративного і судового оскарження. Надамо консультації з усіх питань міжнародного податкового права, податкового планування з урахуванням останніх змін в законодавстві України і міжнародній практиці.

Новые правила применения РРО и механизм «кэшбек» -последствия для налогоплательщиков и потребителей.

    20 cентября 2019 Рада приняла во втором чтении и в целом 2 законопроекта: 

    – №1053-1 «О применении регистраторов расчетных операций в сфере торговли, общественного питания и услуг» относительно детенизации расчетов в сфере торговли и услуг, который позволяет использовать программные РРО на ряду с традиционными.

   -№1073 «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины относительно детенизации расчетов в сфере торговли и услуг», который предусматривает механизм компенсации покупателю стоимости покупки дороже 100 грн в случае выявления нарушения при проведении расчетной операции. В настоящее время законы подписаны Президентом.

        Принятые нормативные акты обязывают предпринимателей использовать кассовые аппараты, вводят понятия электронного чека, денежного вознаграждения для покупателей, а также большие штрафы для бизнеса, если товар будет продаваться без чека.

    С 1 октября 2020 года вводится обязательность использования регистраторов расчетных операций (РРО) для отдельных физических лиц – предпринимателей (ФЛП) на второй и четвертой группе. Однако некоторым послаблением является повышение планки объема дохода для II группы плательщиков единого налога. Кроме того, с 1 января 2021 года использование регистраторов расчетных операций будет обязательным для плательщиков единого налога на 2-4 группы, одновременно с увеличением предельного объема дохода плательщиков единого налога II группы с 1,5 до 2,5 млн.грн..В то же время обязательность РРО не коснется физических лиц, а также физических лиц – предпринимателей (ФЛП) из первой группы.

      Так,  будут применяться общие правила использования РРО для отдельных категорий “единщиков” II-IV групп (без ограничения объема дохода за календарный год), которые осуществляют:

реализацию технически сложных бытовых товаров, подлежащих гарантийному ремонту;

реализацию лекарственных средств, изделий медицинского назначения и предоставления платных услуг в сфере здравоохранения;

реализацию ювелирных и бытовых изделий из драгоценных металлов, драгоценных камней, драгоценных камней органогенного образования и полудрагоценных камней;

розничную торговлю подержанными товарами в магазинах;

деятельность ресторанов, кафе, ресторанов быстрого обслуживания;

деятельность туристических агентств, туроператоров;

деятельность гостиниц и подобных средств временного размещения;

реализацию текстиля, Производство оборудования для автотранспортных средств в соответствии с перечнем, который утверждается Кабмином.”

     Согласно положениям закона № 1073 покупатель имеет право получить часть штрафных санкций, уплаченных продавцом, исключительно по результатам проверки жалобы о нарушении установленного порядка проведения расчетных операций (так называемый механизм «кэшбек»). При продаже товара продавец обязан выдать покупателю чек и он должен быть фискальным (создан переведенным в фискальный режим работы РРО, или зарегистрирован на фискальном сервере ГФС – после введения программных РРО). На сегодня (до введения программных РРО) при проведении операции через кассовый аппарат чек, который предоставляется покупателю, фиксируется в фискальной памяти РРО и далее направляется в Систему учета данных РРО -полностью автоматизированная система, возможности вмешательства человека в функционирование этой системы практически исключены.

     При этом любой заявитель, который дает информацию о таких нарушениях, должен идентифицировать себя через собственный электронный кабинет налогоплательщика (а значит только лицами, которые имеют электронную подпись (без этого в кабинете не работают). Таким образом если покупатель во время контрольной закупки, сможет установить только одно нарушение – невыдача фискального чека (сюда же относится и выдача нефискального). Далее на основании такой информации налоговая имеет право обратиться к продавцу для получения информации и ее документального подтверждения. Кроме того (независимо от направления запроса продавцу), налоговая может провести проверку зарегистрирован ли чек, о котором написал покупатель на сервере налоговой. Если о чеке нет информации в системе налоговой, то налоговая проводит фактическую проверку продавца. В настоящее время Налоговый Кодекс уже содержит такое основание для фактической проверки, как письменное обращение покупателя о нарушении продавцом порядка проведения операций (подпункт 80.2.3 пункта 80.2 статьи 80).

   По новым правилам с 1 октября 2020 года (одновременно с введением механизма «кэшбек») штрафы составят 100% стоимости  и проданных с нарушениями товаров за первый случай, и 150% – за каждый последующий случай, обнаруженный проверкой у одного и того же продавца.

    Как видим новые правила ведения РРО и механизма кэшбек не такие простые в применении и однозначные, в связи с чем особо важно обратиться за помощью к юристам, имеющим опыт сопровождения хозяйственной деятельности, а также специалистам в области налогового права.

    Вопросы, связанные с налогообложением субъектов бизнеса в Украине  являются многоаспектными, сложными и неоднозначными. Компания  «POLEX» имеет наработанную практику применения налогового законодательства при защите интересов своих клиентов, практику участия  адвоката в налоговых спорах, процедурах административного и судебного обжалования. 

Спрощення правил ведення господарської діяльності: найважливіші проекти КМУ

    На дерегуляційному засіданні Кабінету Міністрів України 23 жовтня 2019 року було прийнято ряд рішень щодо спрощення здійснення господарської діяльності, тобто ведення бізнесу. У ході цього засідання урядом було скасовано деякі нормативні акти, що встановлювали зайві обмеження у сфері господарської діяльності чи були застарілими, а також схвалено нові законопроекти та постанови, які покликані спростити умови ведення бізнесу в Україні.

      Кабінетом Міністрів України прийнято наступні акти:

  •    Проект Закону України «Про саморегулівні організації ». У пояснювальній записці до законопроекту вказується, що мета вказаного законопроекту є впровадження з урахуванням вітчизняного та міжнародного досвіду належної нормативної основи для розвитку саморегулювання господарської та професійної діяльності в Україні шляхом надання можливості суб’єктам господарської та професійної діяльності здійснювати саморегулювання такої діяльності через об’єднання у саморегулівні організації. Прийняття такого законопроекту має підвищити ефективність діяльності існуючих саморегулівних організацій, а також визначити подальший шлях для реального саморегулювання бізнесу замість державного регулювання.

  •     Законопроекту про внесення змін до Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», який пропонує скасувати обов’язкову процедуру маркування контрольними марками примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних. Таке рішення сприятиме зникненню необхідності витрачати час та кошти на отримання контрольних марок для маркування примірників за умови їх сумнівної ефективності в сучасних умовах.

  •     Законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно покращення інвестиційного клімату (щодо скасування державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність)». Існування процедури державної реєстрації договорів вказаного виду є суттєвим бар’єром для інвестування в економіку України, оскільки державна реєстрація договорів давно втратила свою актуальність, але все ж залишається адміністративно-правовою перепоною для інвестування в економіку України.

     Також Кабінетом Міністрів прийнято ряд постанов, що спрощують умови господарської діяльності та підвищують конкурентоспроможність ведення бізнесу в Україні. Пресслужбою Міністерства економічного розвитку України вказується на те, що прийняті постанови сприятимуть створенню уніфікованих правил органічного виробництва та обігу органічної продукції в Україні. Вони будуть застосовуватися під час господарської діяльності у різних сферах органічного виробництва (птахівництво, тваринництво, рослинництво, бджільництво, тощо) та стануть основою для сертифікації органічних виробників. Це в свою чергу має підвищити зростання обсягів виробництва сертифікованої органічної продукції та встановить єдині правила органічного виробництва та обігу української й органічної продукції. І це дасть змогу розвивати діяльність суб’єктів бізнесу, що займаються сільськогосподарським товаровиробництвом.

    Також це сприятиме створенню системи ефективного функціонування інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду за рахунок ресурсів міжнародної технічної допомоги, без використання коштів платників податків. Це в свою чергу забезпечить економію для бюджету в 9,5 млн грн.

    З метою ефективного ведення бізнесу і належного юридичного супроводу своєї діяльності звертайтесь до фахівців нашої фірми «POLEX», ми допоможемо вам забезпечити належний правовий супровід господарської діяльності (створення бізнесу, податкове планування та поточне консультування, договірна робота, супровід зовнішньоекономічної діяльності) і уникнути будь яких адміністративно-правових ризиків при веденні бізнесу. Детальніше про послуги читайте в розділі “Для бізнесу”.

Спрощення процедури відкриття представництв нерезидентів

          Кабінет Міністрів України 24 жовтня 2019 року повідомив про прийняття розробленої Мінюстом Постанови «Про деякі питання реєстрації представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності в Україні», яка має полегшити процедуру відкриття представництв іноземних компаній в Україні.

       Текст даного нормативного акта ще не опубліковано, проте міністр юстиції Денис Малюська повідомив про основні зміни, що будуть запроваджені з набранням чинності постановою. По-перше, суттєво знизиться розмір збору за проведення реєстрації. На даний час це питання регулюється Інструкцією про порядок реєстрації представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності в Україні, затвердженою Наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України № 30 від 18.01.1996 року.

     Відповідно до п. 4 вищезазначеної Інструкції, Під час прийняття документів на реєстрацію заявникові видається номер рахунку для сплати державного збору в розмірі 2500 доларів США. Цю суму зменшать до розміру одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2019 році – 1921 грн.).

    По-друге, окрім суми збору змінюються також строки проведення реєстрації представництва – з 60 робочих днів до 20. Виключення становитимуть компанії Росії, для яких залишаться ті ж самі строки реєстрації та розмір збору.

     Як зазначено вище, повного тексту Постанови ще не опубліковано, отже з впевненістю сказати про відсутність інших змін на даний час неможливо. Варто зазначити, що законодавство в даній сфері потребує більш детального закріплення, особливо в частині ліквідації, яка прописана в вищевказаній Інструкції вкрай лаконічно, лише одним пунктом із зазначенням підстав припинення діяльності представництва. Проте, навіть зазначені зміни розміру збору та строків реєстрації мають вплинути на економічну привабливість Українського ринки для іноземних компаній.

     Компанія «POLEX» має досвід надання послуг як з реєстрації, так і у сфері ліквідації представництв нерезидентів, в тому числі постійних, з правом ведення господарської діяльності.

Внесення змін до законодавства в частині захисту права власності

    З метою посилення захисту права власності і зниження випадків рейдерського привласнення майна, Президентом України 21.10.2019 року було підписано Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності»  №1056-1, прийнятий Верховною Радою України 03.10.2019 року. Зміни в законодавстві стосуються юридичної процедури реєстрації права власності, повноважень реєстратора і збільшення розміру адміністративної відповідальності за порушення порядку порушення законодавства про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань і порушення порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Вищевказаним законопроектом вносяться зміни до Цивільного Кодексу, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», Закону України «Про нотаріат», Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»

   Відтепер Цивільним Кодексом України у статті 116 встановлюється, що договір, предметом якого є відчуження (передання) частки (її частини) у статутному (складеному) капіталі товариства, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів, створених на порталі електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань і підписаних з використанням кваліфікованого електронного підпису. До прийняття цього закону нотаріальне посвідчення вказаного договору не вимагалось, а відтепер процедура нотаріального посвідчення є необхідною.

    У Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вносяться зміни в частині місця проведення державної реєстрації та перевірки суб’єкта, який подав документи для проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно. Відтепер державна реєстрація права власності буде проводитися виключно за місцезнаходженням нерухомого майна, а державна реєстрація обтяжень речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна. Що стосується державної реєстрації прав та обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном та об’єктом незавершеного будівництва то вона буде проводитися нотаріусом, яким вчинено таку дію, незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.

    У Законі України «Про нотаріат» встановлюється те, що посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, будуть зобов’язані встановлювати особу учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії. Поки що законом такий обов’язок встановлений лише для нотаріусів. За свідоцтвом про народження буде встановлюватися особа віком до 14 років (за умови підтвердження батьками того, що ця особа є їхньою дитиною), а не до 16 років, як зараз. Крім того, нотаріус буде перевіряти дійсність довіреності. Внесення нотаріусом інформації до єдиних та державних реєстрів не буде вважатися порушенням нотаріальної таємниці.

    З приводу змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», то зміни стосуються порядку проведення реєстрації юридичних осіб. Для юридичних осіб державна реєстрація буде првоодитись за місцем знаходження юридичної особи (якщо документи подаються в паперовому вигляді). Зареєструвати юридичну особу без територіальних обмежень можливо буде якщо державна реєстрація проводиться в електронній формі. Новелою в цьому законі буде визначення реєстратором обсягу цивільної дієздатності фізичних осіб і здійснення перевірки цивільної правоздатності та дієздатності юридичних осіб, повноваження представника фізичної або юридичної особи, а також встановлення наявності чи відсутності обтяжень корпоративних прав.

     У статті наведено лише найбільш суттєві зміни, що вносяться до законодавства в частині реєстрації прав на нерухомість, захисту права власності і місця проведення державної реєстрації юридичної особи. Для більш детального розуміння суті змін в законодавстві і їх прояву в юридичних операціях звертайтесь до команди фахівців юридичної фірми «POLEX» в рамках нашої діяльності ми здійснюємо юридичне супроводження операцій з нерухомістю, вирішення корпоративних спорів і супровід реєстрації юридичних осіб.

Скасування переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації: Закон набрав чинність

     Закон України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (далі за текстом – Закон) втратив свою чинність з 20 жовтня 2019 року на підставі відповідного закону, прийнятим для його скасування. Так, вказаним переліком встановлювались конкретні державні підприємства, щодо яких існувала заборона зміни форми власності на приватну.

    Стосовно самого Закону, вважаємо за потрібне відзначити його архаїчний характер. Сам підхід до закріплення на законодавчому рівні конкретного переліку державних підприємств мав суперечливий характер, адже він, з одного боку, сприяв конкретизації та полегшенню правовідносин у відповідній сфері, виключаючи необхідність співставлення підприємства державної форми власності з відповідними критеріями заборони приватизації, визначеними статтею 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна». З іншої сторони, підприємницька діяльність, як в публічному так і в приватному секторах має динамічний характер, для відповідності якому Закон мав регулярно редагуватись.

       Як сказано в пояснювальній записці до законопроекту № 1054-1, Закон містив інформацію, що втратила актуальність в частині найменувань органів державного управління та підприємств, а також не містив підстав для включення їх до переліків відповідного майна.

   Стосовно державних підприємств, що розміщені на тимчасово окупованих територіях, то Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» доповнено положенням, яке виключає можливість проведення їх приватизації до повного відновлення конституційного ладу України на вказаних територіях.

   Окрім скасування Закону, ЗУ «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України “Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації”» вніс певні зміни до законодавства в сфері приватизації. Зокрема, змінено конструкцію положення стосовно об’єктів спортивної інфраструктури, які не підлягають приватизації – якщо раніше ця норма була бланкетною та відсилала до передбаченого Законом переліку, то тепер встановлюється загальна характеристика таких об’єктів, відповідність якій виключає можливість їх приватизувати.

    Крім вищесказаного, разом із скасуванням Закону були внесені зміни до Кодексу України з процедур банкрутства стосовно процедури визнання неплатоспроможним державного підприємства, а конкретніше щодо відчуження нерухомого майна, що йому належить в рамках санації. Продаж вказаного майна в рамках неї можливий лише у випадках, передбачених планом санації, погодженим з органом (суб’єктом), уповноваженим управляти державним майном.

   Юридичний супровід всіх операцій із нерухомістю є важливим напрямком діяльності юридичної компанії видом діяльності компанії «POLEX». Фахівці нашої команди юристів мають значний досвід юридичного супроводу такого процесу приватизації нерухомого майна, укладання договорів, а також вирішення спорів, пов’язаних з нерухомістю. Детальніше читайте у розіділі “Нерухомість”.

Скасування пайового внеску замовників будівництва на розвиток інфраструктури: Закон набрав чинності

    Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (далі за текстом Закон) набрав чинності 17 жовтня 2019 року. Окрім змін до законодавства стосовно права довірчої власності, а саме доповнення Земельного Кодексу статтею, що регулює ці відносини стосовно земельної ділянки, та Цивільного Кодексу окремим параграфом, що деталізує призначення, порядок укладання та інші суттєві питання стосовно даного правового інституту в цілому, Верховною Радою України нарешті було скасовано пайовий внесок замовників будівництва на розвиток інфраструктури.

    Варто відзначити, що це перша успішна, проте не перша наявна спроба законодавця зняти даний тягар з забудовників. Ще в березні 2018 року Уряд надав свою позитивну оцінку законопроекту №6540, який також передбачав скасування пайового внеску. Зокрема ним було зазначено, що «цих коштів недостатньо для створення нових об’єктів соціальної інфраструктури і жодної гривні цього внеску на це не було направлено. А відсутність чітких прозорих механізмів спричиняє корупцію».

    Відповідно до актуальної зміни законодавства, статтю 40 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» яка передбачала сплату пайової участі виключено. Проте, в Прикінцевих та перехідних положеннях Закону встановлено, що, по-перше, дана зміна набуває чинності з 1 січня 2020 року та договори пайової участі, укладені до цієї дати, продовжують діяти. По-друге, встановлено сплату пайових внесків впродовж 2020 року, відповідно до якої розмір внеску зменшується до граничних 4% загальної кошторисної вартості будівництва для нежитлових будівель та споруд, а для житлових будинків до 2% відповідно. Також введено порядок врегулювання цих правовідносин на законодавчому рівні – впродовж 10 днів з початку будівництва його замовник має звернутись до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об’єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об’єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об’єкта будівництва.

    Також важливу роль відіграє положення розділу ІІ Закону, згідно з яким кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту. Хоча це повинно було відбуватись і до внесення даних змін, як показала практика та підтвердив законодавець у пояснювальній записці до законопроекту, доволі часто цільове призначення вказаних коштів не співпадало з фактичним їх використанням.

    Підсумовуючи, варто сказати, що ця зміна має сприятливо вплинути на стан інвестиційної діяльності в Україні та зменшити тягар замовників будівництва, який часто перекладався ними на покупця об’єкта нерухомості, що стимулюватиме містобудівну діяльність та збільшить привабливість нашого ринку будівництва та нерухомості для інвесторів.

   Компанія «Полекс» має досвід успішного представлення інтересів замовників будівництва в спорах з органами місцевого самоврядування, що виникають з відносин розвитку інфраструктури, що має значну актуальність. Найрозповсюдженішими причинами виникнення цих спорів були неправильні розрахунки вартості пайового внеску та безпідставне віднесення наших клієнтів до категорії замовників будівництва саме в контексті ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності». Фахівці юридичної компанії «POLEX» мають значний досвід у рамках юридичного супроводу будівницства, операцій з нерухомістю, а також досвід ведення судових справ щодо нерухомості (визнання права власності, поділ спільного сумісного нерухомого майна тощо). Детальніше про послуги у цій сфері -у розділі “Нерухомість”.

ЮРИДИЧНИЙ ДЬЮ ДІЛІДЖЕНС ПРИ ЗДІЙСЕННІ ОПЕРАЦІЙ ІЗ НЕРУХОМІСТЮ

   При здійсненні операцій із нерухомістю багато агентств нерухомості у першу чергу здійснює візуальне обстеження самого об’єкта нерухомості. Зведення процедури дослідження до зовнішнього огляду об’єкту є неправильним та навіть небезпечним. Найголовнішим аспектом проведення належної процедури купівлі-продажу/оренди є юридичний висновок щодо обраного об’єкта нерухомості.

    В рамках операцій із нерухомістю на даний час все більшої популярності набуває процедура «Дью ділідженс», яка включає в себе 4 аспекти: юридичний, технічний, фінансовий і аудиторський. Розглянемо для початку останні три напрямки, а потім сам юридичний як найголовніший в системі «дью ділідженс». Дью ділідженс існує від моменту ініціативи укласти договір між контрагентами до самої процедури укладення договору та її фактичного і юридичного оформлення.

   Технічний напрямок включає в себе вивчення технічних характеристик об’єкта, а саме: площу, характеристики, геометричні параметри та інші показники. В рамках цього напрямку відбувається складання чи виготовлення технічного паспорту, у випадку його відсутності. Технічний паспорт є невід’ємною складовою при здійсненні державної реєстрації, наприклад договору купівлі-продажу нерухомості. Основною частиною технічної експертизи є проведення технічного обстеження.

   Аудиторський напрямок розуміє під собою проведення аудиторських перевірок підприємств усіх видів діяльності і організаційно-правових форм з видачею аудиторського висновку за підсумками аудиту. Мається на увазі перевірка контрагентів, а саме перевірка доброчесності, плато- і конкурентоспроможності суб’єкта.

   Фінансовий напрямок полягає в оцінці фінансової привабливості об’єкту, розрахунку, дохідність від даного об’єкту від його функціональної діяльності (у випадку якщо об’єктом нерухомості є підприємство).

    Ну і на кінець юридичний напрямок. Є найголовнішим у системі дью ділідженс у операціях із нерухомістю. Основний зміст роботи на цьому напрямку це робота з документами та електронними реєстрами. Під час юридичного оформлення процедури купівлі-продажу/оренди необхідно отримати із Державного реєстру прав на нерухоме майно, де будуть міститися відомості про власників, підставу набуття права власності, а найголовніше наявність на нерухомому майні арештів, обтяжень, податкової застави тощо. Це відіграє дуже важливу роль у процесі оформлення правочину, адже зрозумівши, що на майні лежить арешт держану реєстрацію договору провести буде неможливо і як наслідок здійснити відчуження.

    Слід встановити і те, що майно може перебувати у спільній власності для відчуження якого необхідна згода іншого співвласника. Слід врахувати те, що майно може перебувати і спільній власності подружжя, а для такого майна встановлений специфічний правовий режим, для відчуження якого необхідна згода одного із подружжя.

     Не можна оминути і момент проведення оцінки нерухомого. Оцінка нерухомого майна необхідна по-перше для визначення орієнтовної вартості об’єкта нерухомості, а по друге акт оцінки є необхідним документом при проведенні державної реєстрації. Знову ж таки можна сказати, що технічний напрямок і юридичний тісно пов’язані між собою. Як згадувалось вище у рамках технічного напрямку відіграє важливу роль технічний паспорт за наслідками проведення технічної інвентаризації об’єкту, але знову ж таки технічний паспорт є документом без якого неможливо провести державну реєстрацію правочину.

    Але і це далеко не останнє, що необхідно здійснити, також необхідно здійснити юридичний аналіз з приводу оподаткування відчужуваного об’єкта. Квитанція про сплату податку буде необхідним документом при проведенні державної реєстрації об’єкта.

    У випадку якщо договір заклечається між двома юридичними особами важливу увагу слід звернути і на перевірку ділової репутації, доброчесності суб’єкта і можливо наявних корупційних ризиків в діяльності юридичної особи.

   Юридичний супровід укладання та реєстрації договорів із нерухомістю є важливим напрямком діяльності юридичної компанії видом діяльності компанії «POLEX». Фахівці нашої команди юристів мають значний досвід юридичного супроводу такого роду операцій, укладання договорів, а також вирішення спорів, пов’язаних з нерухомістю. Детальніше читайте у розіділі “Нерухомість”.

Международные санкции против собственных граждан: нонсенс или новелла?

Введение персональных санкций против граждан иностранных государств – весьма распространённая международная практика. Власти потерпевшего от международного правонарушения государства понимают, что иным образом юридически дотянуться до «ненавистного» иностранца они не могут. Даже заочный приговор имеет объективные рамки приведения в исполнение, вероятность перешагнуть которые, особенно в условиях вооруженного конфликта соответствующих государств, близка к нулю.

   Другое дело, когда речь идет о собственных гражданах. Территориально они всегда досягаемы. Даже если они и покинут родную страну, спасаясь от преследований, они всё равно будут первыми в очереди на экстрадицию. Надо очень помучаться, чтобы доказать властям другого государств наличие весомых оснований просить убежища. Особенно это сложно сделать, когда одна из сторон признаёт наличие конфликта, а другая – нет. За примерами не надо далеко ходить – удивительная практика РФ на сей счёт в свободном доступе.

    Как правило, государство просто предъявляет своим гражданам претензии в связи с нарушениями конкретных норм национального законодательства и, таким образом, привлекает их к ответственности. Можно говорить, что в ряде случаев собственные граждане подвергаются санкциям, но речь идёт о других санкциях – о внутренних (административных, налоговых и др.). Накладывать на собственных граждан международные санкции – это, скажем мягко, противоречит здравому смыслу.

     Международные санкции – это ответные меры (контрмеры), к которым одно государство вынуждено прибегнуть в случае совершения международного правонарушения со стороны другого государства. Санкции – это вынужденное ответное международное правонарушение, когда потерпевшему государству уже не остаётся ничего иного, как в порядке самопомощи и, по-возможности, адекватно отреагировать, чтобы защитить на международной арене свои существенные интересы.

     Вводя санкции против собственных граждан, как, к слову, и против юридических лиц, учреждённых на своей территории, государство не только нарушает их права, но и как бы расписывается в собственной неспособности осуществлять полную территориальную юрисдикцию над ними. Допускаем, что в ряде случаев фактический территориальный контроль государства на определённое время может быть утрачен. Но как быть, если международным санкциям подвергаются собственные граждане и юридические лица в зоне полного территориального контроля? Именно такие вопросы каждый раз возникают при анализе Закона Украины «О санкциях» № 164-VII от 14 августа 2014 г. и соответствующих решений РНБО.

    Согласно п. 2 Закона Украины «О санкциях» № 1644-VII от 14 августа 2014 г. «санкції можуть застосовуватися з боку України по відношенню до іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб’єктів, які здійснюють терористичну діяльність».

   В данной норме прямо не указано, что санкции могут накладываться на граждан Украины. Единственным субъектом, который может быть гражданином Украины и, исходя з содержания нормы, подпадать под санкции – это субъект, осуществляющий террористическую деятельность. В Уголовном кодексе Украины (УК Украины) ответственность за неё предусмотрена ст. 258 «Терористичний акт», ст. 258-1 «Втягнення у вчинення терористичного акту», ст. 258-2 «Публічні заклики до вчинення терористичного акту», ст. 258-3 «Створення терористичної групи чи терористичної організації», ст. 258-4 «Сприяння вчиненню терористичного акту», ст. 258-5 «Фінансування тероризму».

     Однако, следует отметить, что в перечне физических лиц, в отношении которых в соответствии с п. 2 (1) Решения РНБО Украины от 19.03.2019 г., введённого в действие Указом Президента Украины от 19.03.2019 г. № 82/2019 (Приложение № 1), применены специальные экономические и другие ограничительные меры (санкции), внесено немало граждан Украины, и кроме того не указаны конкретные основания применения санкций, не определены их связи с первоначальными правонарушениями. Иначе говоря, в них прямо не прописано, какое именно правонарушение было совершено субъектом, попавшим под санкции. Исходя из списка, непосредственная связь физлиц – граждан Украины – с террористической деятельностью совершенно не является очевидной. Её можно только презюмировать, т.к. список формируется КМУ, СБУ и НБУ.

     С точки зрения международного права это нарушение, так как санкции, как контрмеры, всегда должны быть пропорциональны нарушениям, которыми вызваны. Ведь санкция – это ответное правонарушение, ответственность за которое исключается именно в силу того, что оно совершается «в ответ» и, тем самым, призвано политически уравновесить отношения сторон. Обязательство соразмерности контрмер (санкций) закреплено в ст. 51 Проектов статей об ответственности государств 2001 г.: «Контрмеры должны быть соразмерны причинённому вреду с учетом тяжести международно-правового деяния и затронутых прав». Однако, украинское законодательство эту пропорцию четко не прописало, что предполагает значительную степень усмотрения со стороны государства при введении ограничительных мер.

     Отметим, что в международной практике основаниями персональных санкций нередко становились гораздо более незначительные с точки зрениям причиненного ущерба поводы (выступления в прессе, посты в социальных сетях, родственные связи или дружба с известными политиками).

   Наиболее типичными санкциями, применёнными в вышеуказанном решении РНБО в отношении граждан Украины, являются:

– блокирование активов – временное ограничение права личности пользоваться и распоряжаться принадлежащим ему имуществом;

– запрещение выведения капиталов за границы Украины;

– остановка финансовых операций.

   Введение санкций Украиной против граждан Украины не сможет автоматически повлечь санкции со стороны Европейского Союза и США. Основная причина в том, что они имеют не только более развитое санкционное законодательство (если сравнивать с Украиной и Россией), но и достаточно развитую судебную практику отмены санкций даже в отношении физлиц и компаний из стран, находящихся с ЕС и США в крайне конфликтных отношениях (например, из Ирана). Как правило, основаниями отмены являлись отсутствие четких мотивов введения санкций, а также нарушения базовых прав и свобод человека, как-то: свобода передвижения, право собственности и вытекающее из неё право на занятие предпринимательской деятельностью, право на свободный доступ к информации и др.

 Щёкин Ю.В., доктор юридических наук, советник Юридической компании POLEX по вопросам международного права

Створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва: Закон прийнято.

       На даний час отримання адміністративних та інших визначених законом послуг у сфері будівництва орієнтовано не на споживача, а на суб’єкта надання таких послуг та потребує реформування з метою приведення до вищезазначених принципів. Так споживачі при отриманні послуг у сфері будівництва стикаються, зокрема з такими проблемами: обмежений вибір способу подачі документів для отримання низки адміністративних та інших визначених законом послуг (неможливість подання документів в електронній формі для отримання містобудівних умов та обмежень, будівельного паспорту забудови земельної ділянки, документів дозвільного характеру, припинення дії ліцензії на виконання будівельних робіт, проведення атестації відповідальних виконавців робіт, проведення технічної інвентаризації та ін.);незручні часи прийому документів для отримання адміністративних послуг ; витрачання значного часу та грошей на збирання документів, необхідних для отримання адміністративних послуг у сфері будівництва через відсутність електронної взаємодії між суб’єктами надання адміністративних послуг у сфері будівництва;відсутність єдиного електронного ресурсу для отримання послуг у сфері будівництва в електронній формі тощо.

     17 жовтня 2019 року у другому читанні було прийнято Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва».

     У законі визначено такі основні нововведення:

створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі – електронна система) у складі містобудівного кадастру;

подання документів в електронній формі для отримання всіх адміністративних та інших послуг у сфері будівництва, а також отримання таких послуг в електронній формі 24 години на добу 7 днів на тиждень;

скорочення переліку документів, що подаються для отримання адміністративних послуг у сфері будівництва;

запровадження електронної взаємодії між державними електронними інформаційних ресурсами, суб’єктами надання адміністративних послуг у сфері будівництва для отримання адміністративних послуг за принципом «єдиного вікна»;

запровадження отримання результатів надання адміністративних послуг в електронній формі, отримання паперового примірника лише за бажанням;

оплата адміністративних послуг у сфері будівництва, штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за допомогою електронної системи;

запровадження ідентифікатора об’єкта будівництва та завершеного будівництвом об’єкта, який буде незмінними протягом життєвого циклу об’єкта;

включення до електронної системи контрольних примірників будівельних норм, обов’язкових для виконання національних стандартів, інших нормативних документів технічного характеру, які є обов’язковими для виконання відповідно до закону;

запровадження відкритого доступу до інформації, яка міститься в електронній системі (крім персональних даних), через портал електронної системи;

запровадження єдиного порядку присвоєння та зміни адрес об’єктам нерухомого майна.

     Крім того,законом вносяться зміни до багатьох нормативно-правових актів, у тому числі до Закону України “Про землеустрій”, “Про місцеве самоврядування в Україні”, до Кодексу України про адміністративні правопорушення тощо. Зокрема у Закон України “Про рекламу” статтю 251 викладено у новій редакції:

    “1. Реклама об’єктів житлового будівництва (у тому числі житлових та нежитлових приміщень) з метою залучення коштів фізичних та юридичних осіб (у тому числі в управління) для спорудження таких об’єктів дозволяється лише:

1) за наявності у замовника будівництва права власності або користування земельною ділянкою, на якій споруджується об’єкт, що рекламується;

2) за наявності у замовника будівництва права на виконання будівельних робіт на конкретному об’єкті, що рекламується, отриманого відповідно до Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”;

3) за наявності у суб’єкта господарювання, що здійснює будівництво об’єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва відповідних об’єктів;

4) за умови, якщо залучення коштів фізичних та юридичних осіб (у тому числі в управління) для спорудження таких об’єктів здійснюється відповідно до частини третьої статті 4 Закону України “Про інвестиційну діяльність”.

    Така реклама має містити реквізити документів, визначених цією частиною, та ідентифікатор об’єкта будівництва в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (для об’єктів, які отримали право на виконання будівельних робіт після запровадження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва)”.

    Запровадження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва вводиться поетапно у термін до 3х років. Наприклад, через один рік з дня набрання чинності цим Законом передбачається запровадження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (крім створення містобудівних умов та обмежень, технічних умов, інвентаризаційних справ, матеріалів технічної інвентаризації, технічних паспортів об’єктів незавершеного будівництва, закінчених будівництвом об’єктів та їхніх частин (житлових та нежитлових приміщень), укладення електронних договорів про надання технічних умов, про проведення експертизи проектної документації на будівництво об’єктів, про проведення технічної інвентаризації, про обстеження інженерних систем будівлі, про сертифікацію енергетичної ефективності будівлі та вчинення інших дій щодо цих документів з використанням Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відображення на картографічній основі Державного земельного кадастру результатів контрольного геодезичного знімання та відомостей про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів).

   Таким чином, після впровадження положень Закону сподіваємося на покращення якості наданні адміністративних та інших послуг у сфері будівництва, зниження корупційних ризиків при їх наданні, забезпечення публічності надання таких послуг.

       Фахівці юридичної компанії «POLEX» мають значний досвід у рамках юридичного супроводу будівницства, операцій з нерухомістю, а також досвід ведення судових справ щодо нерухомості (визнання права власності, поділ спільного сумісного нерухомого майна тощо). Детальніше про послуги у цій сфері – у розділі “Нерухомість”.

Зміни у кримінальному процесі та у правовому регулюванні діяльності НАБУ та ДБР: закон набрав чинності.

           Верховна Рада України 4 жовтня 2019 року прийняла в повторному другому читанні законопроект № 1009 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства». 16 жовтня Закон було опубліковано.  Варто зазначити, що навіть з урахуванням наявності в тексті закону декількох досить актуальних положень, він не позбавлений недоліків, про що буде відзначено нижче.
        Спочатку детальніше про позитивні запроваджені нововедення:

1) Скасування “правок Лозового”

    Вочевидь найбільшу перспективу позитивного впливу на кримінальне провадження має відміна так званих «правок Лозового». Зміна порядку призначення та проведення судових експертиз із самого початку зарекомендувала себе виключно негативним чином, а після набрання чинності зумовила перенавантаження суддів розглядом питання про призначення експертизи та державних експертних установ проведенням всіх без виключення видів досліджень.

      2) Удосконалення процедури вручення та виконання рішень

     Іншим позитивним нововведення є покладення на суд обов’язку негайного вручення, чи надсилання, за неможливості першого, копії рішення суду стосовно відмови в задоволенні або частковому задоволенні клопотання про арешт тимчасово вилученого майна та копії рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна, а на слідчого, прокурора обов’язку негайно вчинити дії на виконання вищенаведених рішень. Варто відзначити, що колишня процедура не сприяла захисту чи поновленню прав осіб, майно яких було вилучено під час проведення обшуку, створюючи при цьому підґрунтя для численних зловживань з боку органів досудового розслідування.

        3) Зміни у інститу доказування

     Так, на разі суд не зможе визнати доказом показання з чужих слів у випадку досягнення згоди між сторонами з цього питання. І хоча це може ускладнити процес доказування, не можливо не вказати на практичну користь даної зміни, як усунення чергового механізму з занадто високим ризиком зловживань та порушень. Іншою зміною є уточнення протоколу затримання осіб, встановити прізвище, ім’я та по батькові яких неможливо на момент затримання, шляхом детального опису та фотографування особи.

       4) Нова підстава для закриття кримінального провадження

   Закон вводить нову підставу для закриття кримінального провадження, а саме випадки, коли в межах строків давності притягнення до кримінальної відповідальності не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення (за винятками вчинення особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я особи, або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі).

    5) Зміна порядку письмового повідомлення про підозру окремих спеціальних суб’єктів

    Ще одним позитивним, на нашу думку, кроком стало надання можливості Генеральному прокурору, його заступнику, керівнику регіональної прокуратури доручати здійснення письмового повідомлення про підозру іншим прокурорам стосовно окремих спеціальних суб’єктів (суддів, адвокатів, депутатів та ін.). При цьому саме повідомлення все ще буде підписуватись передбаченим КПК прокурором, проте він не буде зобов’язаний вручати його особисто. Дане положення, яке досить активно захищалось з огляду на його роль як додаткової гарантії, лише сприяло дезорганізації роботи працівників прокуратури і гарантувало лише невиправдане, виключно «статусне» право для визначених законом суб’єктів.

      Окремі нововведення мають не однозначний характер. Детальніше про них:

    1) Зміна порядку проголошення обвинувального акту

   Щодо менш однозначних змін в кримінальному процесуальному законодавстві, варто визначити проголошення прокурором обвинувального акту лише частково, з одночасним запровадженням вступних промов сторін. І якщо надання права на «вступне слово» стороні захисту дійсно може вважатись позитивним кроком, то обмеження обсягу проголошення обвинувального акту, яке раніше могло мати місце за відповідним клопотанням, не вбачається нагальною потребою. До того ж в пояснювальній записці міститься незрозуміле твердження, що процедура оголошення повного тексту обвинувального акта може тривати місяцями. На доцільність та роль, яку має обвинувальний акт саме в судовому розгляді справи проведено численну кількість досліджень та залишається лише сподіватись, що вступна промова сторони обвинувачення зможе їм відповідати.

    2) Зміна у порядку укладання угод про визнання винуватості та спеціальна конфіскація

     Більше занепокоєння викликає нова редакція положень стосовно угоди про визнання винуватості. Відтепер в даній угоді, окрім раніше передбаченого предмету, надано можливість сторонам врегулювати умови застосування спеціальної конфіскації. Проте, спеціальна конфіскація за своїми суттю та призначенням не містить жодного елементу диспозитивності. Вона призначена для відновлення порушених прав та забезпечення правопорядку стосовно обмежених та заборонених в обороті предметів, передбачає вилучення цінностей, що були набуті особою в результаті вчинення злочину, або використовувались нею для реалізації злочинного наміру в будь-якому його прояві – від фактичного вчинення діяння передбаченого Кримінальним кодексом до впливу на співучасників цього ж діяння. Пояснювальна записка не надає жодного коментарю щодо цього нововведення, а воно саме викликає очевидне питання – що, як і на якій підставі будуть врегульовувати сторони в угоді про визнання винуватості в рамках даного інституту.

     Окрім змін до процесуального законодавства, чимало змін внесено до правового регулювання діяльності НАБУ та ДБР. В рамках змін до КПК цим органам надано можливість самостійно здійснювати «прослушку» (зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж). Самостійність в рамках цієї зміни зумовлюється суто технічним виконанням даної негласної слідчої розшукової дії, необхідність отримання ухвали слідчого судді збереглась.

    Щодо суттєвих змін організації діяльності НАБУ, варто відзначити збільшення кількості осіб начальницького складу з 200 до 500. Зумовлено це введенням зазначених осіб до підрозділів детективів бюро. Вирішувати яких співробітників необхідно замістити особами начальницького складу буде Директор НАБУ. Регламентовано на законодавчому рівні правове положення та порядок призначення негласних співробітників бюро. Так гласні співробітники будуть призначатись на посаду як і раніше, за результатами конкурсу. Для негласних конкурс буде проводитись окремо: «з урахуванням вимог Закону України «Про державну таємницю» утворюється окрема конкурсна комісія з числа працівників Національного бюро, які мають допуск до державної таємниці та яким Директором Національного бюро надано відповідний доступ до інформації про кандидатів на такі посади». Порядок проведення даного конкурсу також буде встановлювати Директор бюро.

    На даний час законопроект  підписано Президентом України, та наберає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 17 жовтня, крім зміни щодо прийнятності показань с чужих слів. Останнє відповідно вступить в дію одночасно з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень».

     Компанія POLEX має успішний досвід представлення інтересів клієнтів у кримінальних справах. Детальніше про представництво по кримінальним справах читайте тут: https://polex.ua/ugolovnye-spory

Зміни у процедурах публічних закупівель-2019: чого чекати учасникам та замовникам.

       19 вересня 2019 року Верховною Раою України було прийнято  Закон про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель (далі-Закон), 1.10.19 закон підписано Президентом України.

    Закон розроблений на виконання вимог  плану заходів з виконання Угоди про асоціацію з ЄС, плану заходів щодо реалізації Стратегії реформування системи публічних закупівель (“дорожньої карти”), та Плану пріоритетних дій Уряду на 2019 рік.

   Основними новелами є скасування інституту тендерних комітетів, можливості здійснення закупівель через централізовані закупівельні організації, запровадження нових процедур закупівлі (спрощеної закупівлі, торгів із обмеженою участю), електронного каталогу, критерію оцінки тендерних пропозицій за вартістю життєвого циклу тощо.

      Далі про основні нововведення детальніше.

  1. Торги з обмеженою участю”.

         Конкурентні процедури закупівель будо доповнено новим видом – торги із обмеженою участю (розділ IV), які застосовуються у разі «потреби попередньої перевірки кваліфікації учасників…». Дана процедура застосовується, якщо товари, роботи чи послуги внаслідок їх складного або спеціалізованого характеру можуть бути запропоновані обмеженою кількістю учасників, які потребують обов’язкової попередньої перевірки кваліфікації та їх вартість дорівнює або перевищує для товарів та послуг 133 тисяч євро, для робіт – 5150 тисяч. Процедура торгів із обмеженою участю характеризується поділом процедури на два етапи. Завдяки цьому до оцінювання приймаються тендерні пропозиції лише тих учасників, що пройшли кваліфікаційний відбір. Процедура торгів із обмеженою участю доцільно використовувати, коли для замовника спроможність учасників є важливою для успішного досягнення результатів, передбачених договором, а також коли критерії оцінювання тендерних пропозицій повинні орієнтуватися на якість (а не тільки на ціну) для забезпечення оптимального співвідношення ціни та якості або в інших складних випадках закупівель послуг чи робіт, наприклад коли, підготовка тендерної пропозиції вимагає використання певних ресурсів, які підприємства не ризикували б використовувати, не маючи впевненості в тому, що замовник визнає їхню відповідність установленим ним кваліфікаційним вимогам. Водночас у Законі не визначені принципи та підстави для застосування цієї процедури порівняно із іншими процедурами. Зокрема, слід уточнити, придбання яких робіт, товарів або послуг повинне бути предметом цього виду закупівлі.

  2. Спрощена процедура закупівлі”

         Відповідно до ст. 14 Закону запроваджено спрощену процедуру закупівлі (ст. 14), яка передбачена для придбання «товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону» (закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч (1 мільйон) гривень, а робіт – 1,5 мільйона (5 мільйонів) гривень). На сьогодні “надпорогові закупівлі” складають лише 15 % від загальної кількості закупівель, на противагу “допорогових закупівель” – 85 %, у той час як 69 % “допорогових закупівель” проходять без використання електронної системи закупівель, які відбуваються непрозоро з порушенням принципів здійснення закупівель. При цьому здійснення “допорогових закупівель” поза електронною системою закупівель не дає можливостей для здійснення громадського контролю за витрачанням бюджетних коштів, а також за таких обставин досить складно виявити факти поділу замовником предмета закупівлі з метою уникнення застосування процедур закупівель, що є порушенням вимог Закону.

  3.   Можливість виправленя помилок в документації учасником

        Законом передбачається можливість виправлення учасником невідповідності в інформації (документах), що подані ним у своїй тендерній пропозиції, які були виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, протягом двадцяти чотирьох годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.

  4.     Нова процедура оскарження процедури закувлі

         Наразі замовники стикаються з проблемою зриву (“тролінгу”) процедур закупівель недобросовісними учасниками, які користуючись правом оскарження процедури закупівлі до Антимонопольного комітету України як органу оскарження, штучно затягують проведення такої процедури закупівлі та чинять тиск на замовників. Відповідно в проекті Закону запропоновані нові підходи до оскарження процедур закупівель, які призведуть до зменшення можливості зловживань недобросовісними скаржниками механізмом оскарження для штучного затягування процедур закупівель та разом з цим забезпечить відповідне право суб’єктів господарювання на оскарження процедур закупівель згідно із принципами здійснення публічних закупівель, закріплених в Законі. Так, передбачаються нові правила щодо подачі скарги та повернення її оплати учаснику, а також встановлюється заборона щодо відміни тендеру чи визнання його таким, що не відбувся, замовником під час розгляду скарги на даний тендер органом оскарження.

  5.      Ліквідація тендерних комітетів

      Законом змінюються підходи до організації закупівельної діяльності. Так, організацією та проведенням процедур закупівель/спрощених закупівель будуть займатися уповноважені особи замовника. Крім того, організацією та проведенням процедур закупівель може займатися тендерний комітет, але виключно до кінця 2021 року. Також замовник може передати проведення своїх процедур закупівель (закупівель за рамковими угодами) до централізованих закупівельних організацій.

  6.      Інші зміни в організації закупівель

    – для планування закупівель та підготовки до проведення процедур закупівель надання право замовнику проводити попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку, у тому числі запитувати й отримувати рекомендації та інформацію від суб’єктів господарювання;

    – надання можливості замовнику укладати один договір про закупівлю із переможцем закупівлі декількох (усіх) лотів в межах єдиної процедури закупівлі;

    – трансформація переговорної процедури закупівлі шляхом уточнення порядку проведення переговорів та перегляду підстав її застосування;

     – надання права замовнику відхиляти тендерну пропозицію учасника, який не виконав свої зобов’язання перед ним за раніше укладеним договором про закупівлю;

    – детальна регламентація використання технічних специфікацій до предмета закупівлі, в яких визначаються характеристики товарів (послуг, робіт) через сукупність усіх їх технічних умов;

    – розширення переліку кваліфікаційних критеріїв, які вимагаються замовником від учасника процедури закупівлі (з’являється вимога щодо наявності фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю).

        Як бачимо Законом запроваджено низку нововведень, які будуть сприяти прозорому проведенню закупівель та мають позитивних характер для учасників, проте покладають додаткові зобовязання на замовників (як то необхідність процедення спрощенної процедури закупвель в системі prozorro)

НОВИЙ ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖКОНТРОЛЮ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ: ПОСТАНОВА КМУ №823 ВІД 21.08.2019 року

   У минулих публікаціях ми вже звертали увагу на те, що 14 травня 2019 року Постановою Шостого Апеляційного адміністративного суду скасовано постанову №295, якою регламентувався порядок проведення перевірок у сфері трудових правовідносин. Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року за №823 затверджено новий Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.

        Новий порядок передбачає процедуру державного контролю за додержанням законодавства про працю. Так, процедура контролю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами Держпраці та її територіальними органами, тобто перевірки можуть бути як виїзні так і не виїзні. Норми вказаної постанови дозволяють здійснювати перевірку інспекторами як із попереднім повідомлення так і без, але лише у певних визначених актом випадках. У порівнянні із постановою попередньої редакції, в новій постанові підстави для проведення перевірки не змінились і є наступними: за зверненням працівника, стосовно якого порушено його трудові права, за рішенням керівника органу контролю, за рішенням суду, за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду, за інформацією окремих органів державної влади, за запитом депутата, у разі невиконання вимог припису інспектора та за інших підстав.

       Суб’єктами контролю у сфері охорони законодавства про працю як зазначається в Постанові є інспектори Державної служби з питань праці та осіб органів місцевого самоврядування. При здійсненні перевірок чи контролю, до відання органів місцевого самоврядування належатиме контроль: своєчасного та повного обсягу оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин.

   Постановою встановлюються і строки проведення таких перевірок, так для виїзних перевірок строк встановлюється не більше 5 днів, а для невиїзних не більше 10 днів. Для суб’єктів мікропідприємництва та малого підприємництва – строк перевірки становить не більше двох робочих днів. Відмінність виїзних та невиїзних перевірок полягає в тому, що виїзна перевірка проводиться безпосередньо в приміщенні підконтрольної установи чи органу, а невиїзна перевірка проводиться в приміщенні контролюючого органу і пов’язана з перевіркою документації, інформації, даних та інших відомостей про стан дотримання трудового законодавства на підприємстві, установі чи організації.

    Слід звернути увагу і на те, що за результатам перевірки чи контролю, службова особа видає припис про усунення порушень трудового законодавства в межах підконтрольного суб’єкта, тобто підприємства, установи чи організації. Припис являє собою офіційний документ, який містить перелік визначених порушень і вимоги про їх усунення. За новими правилами інспектори Держпраці не будуть притягати до відповідальності роботодавців у разі виконання вимог припису про усунення порушень. Тобто, притягнення до відповідальності є крайнім проявом інспектора на прояв порушення трудового законодавства і притягненням винних осіб до відповідальності. Штрафування Держпраці буде проводитись тільки у випадку невиконання приписів. Але у випадку використання праці неоформлених працівників заходи відповідальності вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

   Одним із напрямків діяльності юридичної фірми «POLEX» є юридичний супровід бізнесу. В рамках юридичного супроводу бізнесу існує напрям захисту суб’єктів від неправомірних дій органів державної влади та місцевого самоврядування, в тому числі юридичний захист при проведенні перевірок органів державної влади та місцевого самоврядування. Крім того, адвокати POLEX мають досвід вирішення трудових спорів у суді. Детальніше про послугу читайте тут: https://polex.ua/trudovye-spory

Фіктивне підприємництво: декріміналізація та значення для платника податків при визначенні нереальності господарської операції

    Верховною Радою України 18 вересня 2019 року прийнято Закон України за номером 1080 “Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес». В основі змін передбачається декриміналізація злочину, скасування відповідальності за діяння передбачене статтею 205 Кримінального Кодексу України, а саме “Фіктивне підприємництво”, а також збільшення розміру, із якого починається кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).

   Стаття 205 Кримінального Кодексу України передбачала кримінальну відповідальність за фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб’єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності щодо яких є заборона, що тягло за собою покарання у виді штрафу від 8 500 (восьми тисяч п’ятиста) гривень до 34 000 (тридцяти чотирьох тисяч) гривень та кримінальну відповідальність за фіктивне підприємництво вчинене повторно або заподіяло велику матеріальну шкоду державі, банкові, кредитним установам, іншим юридичним особам або громадянам що тягнуло за собою покарання від 51 000 (п’ятдесяти однієї тисячі) гривень до 85 000 (вісімдесяти п’яти тисяч) гривень.

     Кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків наставала у випадку якщо сума несплаченого податку перевищувала одну тисячу неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що станом до 1 грудня 2019 року становить 968 тисяч гривень. Відтепер кримінальна відповідальність буде наставати із трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що у 2019 році еквівалентно 2 мільйонам 904 тисячам гривень.

   На сьогодні в Україні склалася практика використання кримінальних проваджень як засобу тиску на бізнес, зокрема у контексті проведення податкових перевірок. Така тенденція спотворює суть і мету кримінальної відповідальності. Сам факт початку кримінального провадження стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи припиняє нормальне функціонування установи, що пояснюється обшуками, вилученнями документами, арештами майна, рахунків тощо. Тобто, ці дії будуть спричиняти не ефективне функціонування підприємства, відсутність співпраці з іншими суб’єктами, втрата прибутку та інші негативні наслідки.

   Декриміналізація фіктивного підприємництва дозволить розглядати створення або придбання суб’єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона як готування до злочину, що відповідає кримінально-правовій суті зазначених дій. Водночас власне прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона за допомогою фіктивного підприємництва зможе розглядатися як спосіб вчинення певних злочинів (зокрема, ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), шахрайства тощо).

     Вказані зміни зумовлять зменшити ризик неправомірного утиску представників бізнесу від надмірних перевірок та іншого роду податкового контролю, що у свою чергу дозволить бізнесу здійснювати свою діяльність більш впевнено не турбуючись при цьому про загрози і ризики з боку податкових органів.

      В той же час, на разі податкові органи, під час проведення перевірок, висновок щодо фіктивності підприємства може зробити і на підставі господарських операцій, які, на їх думку, мають ознаки фіктивності. При чому, якщо контрагент особи має в своїй діяльності ознаки фіктивності, це автоматично тягне ризики перевірки операцій його контрагентів, і вони автоматично будуть розглядатись як сумнівні.

     Справи щодо нереальних господарських операцій є одними з найпоширеніших видів податкових спорів. Доволі часто в таких справах єдиним «доказом» нереальності господарських операцій, що використовує податковий орган, є обвинувальний вирок за фіктивне підприємництво стосовно посадової особи контрагента позивача – платника податків або посадової особи одного з контрагентів у ланцюжку контрагентів.

     Крім того, проблемою є те, що відповідальність за ст.205 КК України є меншою, ніж за ст.212 КК України (“Ухилення від слпати податків”), що спонукає окремих недобросовісних субʾєктів господарювання визнавати себе винними у фіктивному підприємництві для уникнення відповідальності за несплату податків. Такі дії загрожують кримінальними провадженнями і значними штрафами контрагентам таких субʾєктів, які потім роками доводять в суді реальність своєї діяльності.

      Раніше наявність такого обвинувального вироку автоматично зводила на нівець позицію платника податків, оскільки, на думку Верховного Суду України, первинні документи, що стали підставою для формування податкового кредиту та виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлено вироком суду, не можуть уважатися належно оформленими та підписаними документами (постанова Верховного Суду України від 17.11.2015 р. у справі № 2а/3264/11/1070). До того ж Верховний Суд України також неодноразово вказував на те, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю (див., наприклад, постанови Верховного Суду України від 01.12.2015 р. у справі № 21-3788а15від 12.09.2017 р. у справі № 21-3775а16).

Після створення Верховного Суду в грудні 2017 року така практика зміниться.

    Наприклад, у справі № 813/1766/17 Верховний Суд дійшов висновку, що у вироках, на які посилався податковий орган, не зафіксовано обставин, що підтверджують неможливість здійснення господарських операцій саме з позивачем – платником податків. Верховний Суд також зазначив, що сам факт наявності вироків не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого необхідно перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення та комплексно досліджувати всі складові господарських операцій з урахуванням обставин, установлених у вироках, які набули законної сили. Пізніше таку або схожу правову позицію Верховний Суд висловив у рішеннях понад десяти інших справ.

   Крім того, Верховний Суд окремо вказав на необхідність звертати увагу на те, чи була особа, стосовно якої прийнято обвинувальний вирок, тією самою особою, яка підписувала документи від контрагента позивача – платника податків, на підставі яких останній сформував витрати, податковий кредит, а також чи збігається період вчинення злочину з періодом, у який було підписано відповідні документи (див., наприкладпостанову Верховного Суду від 20.06.2018 р. у справі № 826/14465/13-а).

   Як зазначав Верховний Суд, сам факт наявності вироків автоматично не доводить, що господарські операції були нереальними. Цей висновок безпосередньо випливає зі ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою вирок суду, що набрав законної сили, є обов’язковим для адміністративного суду лише в питаннях, чи мали місце відповідні дії (бездіяльність) і чи були вони вчинені зазначеною у вироку особою.

      Проте, незважаючи на низку позитивних для платника податків судових рішень, станом на цей час практика Верховного Суду з питання оцінки обвинувального вироку за фіктивне підприємництво не однакова, а тому великого значення має грамотна робота податкових юристів, які будуть представлти інтереси платника податків. Для зменшення ризиків юристи нададуть поради щодо перевірки контрагентів за допомогою публічних реєстрів, згодом запитати у такого контрагента і його статутні документи, окремі документи щодо безпосереднього ведення господарської діяльності тощо.

       Компания «POLEX» має напрацьовану практику застосування податкового законодавства при захисті інтересів своїх клієнтів, практику участі адвоката в податкових спорах (детальніше: https://polex.ua/obzhalovanie-deystviy-bezdeystviy-resheniy-nalogovyih-organov ) та кримінальних справах (детальніше https://polex.ua/ugolovnye-spory

Обмін податковою інформацією між Україною та США в межах реалізації положень Закону США “Про податкові вимоги до іноземних рахунків” (FATCA)”.

     1 липня 2014 року набрав чинності Закон Сполучених Штатів Америки “Про податкові вимоги до іноземних рахунків” (далі – FАТСА), що містить вимоги до іноземних фінансових організацій, зокрема щодо: укладення спеціальної угоди з Податковою службою Сполучених Штатів Америки (IRS); здійснення контролю за наявністю рахунків, які відкриваються платниками податків США в українських фінансових організаціях, та інформування про них Податкової служби США.

       З метою імплементації положень FATCA було вчинено 7 лютого 2017 року в м. Києві Угоду між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки було підписано міжурядову угоду для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США “Про податкові вимоги до іноземних рахунків” (FATCA) та розроблено проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з її ратифікацією. Проект Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з ратифікацією Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США Про податкові вимоги до іноземних рахунків (FATCA) за номером 2103 було зареєстровано в ВРУ 09.09.19(далі-проект № 2103).

Проектом Закону передбачено внесення змін до Податкового кодексу України в частині визначення понять: підзвітний рахунок та його власники, фінансовий агент та фінансовий рахунок; особливості подання звітності за підзвітними рахунками; збір та отримання податкової інформації контролюючими органами від фінансових агентів; накладення штрафу за неподання, подання з порушеннями або з недостовірними відомостями чи помилками звітів про підзвітні рахунки (зазначена норма спрямована, в першу чергу, на стимулювання фінансових агентів дотримуватися законодавства щодо обов’язку подання звіту про підзвітні рахунки).

    Водночас положенням проекту №103 передбачено, що якщо міжнародним договором, що містить положення про обмін інформацією, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або укладеним на його підставі міжвідомчим договором встановлені інші правила, ніж передбачені цим Законом, застосовуються правила міжнародного договору. Перелік таких міжнародних договорів оприлюднюється на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

    Від прийняття зазначеного акта залежить внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з ратифікацією Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США “Про податкові вимоги до іноземних рахунків” (FATCA).

     З метою виявлення підзвітних рахунків фінансові агенти (банк або небанківська фінансова установа) зобов’язані вживати заходів, необхідних для встановлення держави або території, резидентом якої є фізична та/або особа — власник фінансового рахунка; фізична особа — кінцевий бенефіціарний власник (контролер) юридичної особи, яка є власником фінансового рахунка.

   Якщо власником фінансового рахунка є фізична особа — нерезидент, такий рахунок вважається підзвітним для такої особи. Якщо власником фінансового рахунка є юридична особа — резидент, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) якої є нерезидент, такий рахунок вважається підзвітним для такого нерезидента. Фінансові агенти встановлюють підзвітність фінансового рахунка за результатами проведення процедури комплексної перевірки та зобов’язані вживати обґрунтованих та належних у відповідних умовах (обставинах) заходів для перевірки статусу податкового резидентства власників фінансових рахунків та кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) таких власників фінансових рахунків.

  На вимогу фінансового агента власники фінансових рахунків зобов’язані надавати йому інформацію та документи про власний статус податкового резидентства та статус податкового резидентства своїх кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), а також негайно повідомляти фінансовому агенту про зміну відповідного статусу.

  За наявності у фінансового агента обґрунтованої, документально підтвердженої підозри, що рахунок належить до підзвітних, фінансовий агент зобов’язаний надіслати на адресу власника рахунка запит з вимогою про надання пояснень та інформації, які стосуються підозри.

Ненадання власником рахунка протягом 15 календарних днів з моменту отримання запиту фінансового агента запитуваної інформації та/або документів або надання інформації та/або документів, які не спростовують обґрунтованої підозри фінансового агента, є підставою для відмови в подальшому наданні будь-яких фінансових послуг, у тому числі для розірвання договірних відносин з ним.

  Фінансові агенти зобов’язані подавати щороку до 1 вересня календарного року ДПА в електронному вигляді звіт про підзвітні рахунки. кщо фінансовий агент виявив факт надання власником фінансового рахунка недостовірної інформації для встановлення підзвітності такого рахунка, фінансовий агент зобов’язаний відмовити власнику такого фінансового рахунка в подальшому наданні будь-яких фінансових послуг, а також має право розірвати договірні відносини з ним.

   Якщо факт надання власником фінансового рахунка недостовірної інформації виявлено після подання фінансовим агентом звіту про підзвітні рахунки, фінансовий агент протягом двох робочих днів з дня виявлення таких фактів повідомляє про це центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Стаття 118 Податкового кодексу згідно з Проектом №2103 буде мати назву “Порушення строку та порядку подання інформації про відкриття або закриття банківських рахунків та звіту про підзвітні рахунки та передбачає відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за неподання, подання з порушенням встановленого строку, подання не у повному обсязі або з недостовірними відомостями, або з помилками фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки. При чому сплата такого штрафу не звільняє фінансового агента від обов’язку подання звіту про підзвітні рахунки.

     Як бачимо головна мета Проекту №2103 – перешкодити ухиленню від сплати податків американських громадян, які працюють на території інших держав. Цей закон зобов’язує іноземні банки та інші фінансові установи надавати інформацію про клієнтів, фізичних і юридичних осіб, в податкову службу США — IRS (номери рахунків, обороти по рахунках і залишки на них.

Зазначені зміни в законодавство України дозволять здійснювати обмін інформацією не тільки в рамках Угоди про застосування положень FATCA, а й інших міжнародних договорів, що містять положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або укладених на їх підставі міжвідомчих договорів , в т.ч. здійснення автоматичного обміну інформацією відповідно до стандарту звітності CRS.

Обмін інформацією поки буде здійснюватися в односторонньому порядку – від України США, але українська сторона в подальшому зможе провести консультації зі Сполученими Штатами про внесення змін до угоди в частині введення двостороннього обміну. Надалі Україна отримає фінансову інформацію щодо всіх американських підзвітних рахунків і щорічно здійснює обмін цією інформацією зі Сполученими Штатами в автоматичному режимі відповідно до положень Конвенції про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням щодо податків на доходи і капітал.

     Питання, пов’язані з обміном податковою та фінансовою інформацією, міжнародним оподаткуванням є багатоаспектними, складними і неоднозначними. Компанія «POLEX» має напрацьовану практику застосування податкового законодавства при захисті інтересів своїх клієнтів, практику участі адвоката в податкових суперечках, процедурах адміністративного і судового оскарження. Надамо консультації з усіх питань міжнародного податкового права, податкового планування з урахуванням останніх змін в законодавстві України і міжнародній практиці.

Судова практика к у справах щодо криптовалют: проблеми та перспективи

           

    З огляду на чинні норми законодавства України поняття «криптовалюта» і регулювання операцій з нею не підпадають під режим регулювання обігу грошових коштів. Оскільки криптовалюта не існує в формі банкнот, монет, записів на рахунках в банках, вона не може бути визнана грошима в розумінні українського законодавства. Крім того, крипто валюта не є видом валютних цінностей в трактуванні валютного законодавства України. Криптовалюта і операції з нею не підпадають під режим регулювання обігу електронних грошей оскільки не випускається банком. Криптовалюта не може бути кваліфікована ані як гроші, ані як інші речі, ані навіть як майнове право вимоги, оскільки, по-перше, не є платіжним засобом і не емітується НБУ, по-друге, не має матеріального вираження, по-третє, не породжує права вимоги.

     У 2016 року Харківськими судами було винесено два судових рішення по справі № 820/5120/16, в яких перша і апеляційна інстанції визнали незаконною індивідуальну податкову консультацію, згідно з якою операції з криптовалютою (E-dinarcoin) обкладаються ПДВ. Так, суди в обґрунтуванні своєї позиції посилалися на рішення Європейського суду справедливості від 2015 року з справі Хедквіста, при цьому помилково прийнявши його за рішення Евопейского суду з прав людини і використавши його як джерело права. 22 жовтня 2015 року Суд ЄС (справа Skatteverket v David Hedqvist) відніс біткоіни до «контрактним» засобам платежу (contractual means of payment), виступаючим в даній якості в стосунках між особами, які дійшли згоди розглядати його таким чином. Суд ЄС дійшов висновку, що під дію норми підпадають також валюта або кошти платежу, які не є законними платіжними засобами, за умови їх використання саме як засобу платежу (альтернативи законному засобу платежу) і прийняття в такій якості сторонами угоди. Дослідивши правову природу біткоінів, Суд визнав його для цілей оподаткування ПДВ не товарами / послугами (goods / services), а платіжним засобом (tender). Таке рішення суду прирівнює віртуальні валюти до традиційних валют в плані оподаткування. Відповідно до постанови суду, операції з обміну традиційних валют на біткойни повинні бути вільні від податку на додану вартість, оскільки правила ЄС забороняють стягнення такого податку з операцій з обміну валют, банкнот і монет.

      Незважаючи на окремі рішення, в більшості рішень криптовалюта розцінюється українськими судами не як платіжний засіб, а як актив, а договір купівлі-продажу або поставки, де засобом платежу за товари (роботи, послуги) сторонами визначається криптовалюта розцінюються судами як договори міни. При цьому судами робиться акцент на тому, що Bitcoin не є річчю в розумінні ст. 179 Цивільного кодексу України та не має ознак матеріального світу, не є продукцією, не є майновими правами, не має індивідуальних ознак. А оскільки такий предмет договору не можна ідентифікувати, визначити його ознаки матеріального світу, суд приходить до висновку, що такий предмет не може бути об’єктом судового захисту. Таким прикладом може бути Рішення Дарницького районного суду м.Києва у справі № 753/599/16-ц від 24.03.16. При цьому суд посилається на Лист НБУ від 08.12.2014  № 29-208/72889, який був відізваний НБУ та приходить до висновку, що “Bitcoin є грошовим сурогатом, який не має забезпечення реальної вартості. Діяльність з купівлі-продажу Bitcoin за долари США або іншу іноземну валюту має ознаки функціонування так званих “фінансових пірамід” та може свідчити про потенційну залученість у здійсненні сумнівних операцій відповідно до законодавства про протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. Обраний спосіб захисту порушеного права позивачем передбачає покладення зобов»язання на відповідача передати йому у власність товар у вигляді цифрової продукції Bitcoin , тобто віртуальні речі, які не мають ознак матеріального світу. Суд, враховуючи загальні положення про способи захисту порушеного права та судове рішення, не може зобов”язати відповідача передати позивачу речі, які не мають ознак матеріального світу. Далі, посилаючись на невірно обраний позивачем спосіб захисту порушеного права суд відмовив у задоволенні позовних вимог.

     Як бачимо, суди перебувають в стадії осмислення проблем, пов’язаних з використанням віртуальних валют (активів). На сьогодні в Верховній Раді зареєстровано 3 законопроекти, що передбачають визначення павового статусу криптовалют та особдиваостей оподаткування з нею. Проте жодний проект на ставився у порядок денний на голосування.

   Відносини, повязані з криптовалтами та цифровими, віртуальними активам є невизначеними на сьогодні. Одностайної судової практики на разі не має, Верховний суд також не висловився з цього поводу. За таких обставин великого значення набуває грамотна робота юристів при укладанні договорів, об’єктом яких є криптовалюти або віртуальні активи, або визначення їх в якості платежу. Компанія POLEX має досвід юридичного супроводу таких операцій та відстоювання інтересів власників таких активів у судах та у спорах з контролюючими органами.

НОВІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ З БУДІВНИЦТВА ВИСОТНИХ БУДІВЕЛЬ І КОМПЛЕКСІВ: БУДІВНИЦТВО ХМАРОЧОСІВ ВИСОТОЮ ДО 200 МЕТРІВ

     Сучасний розвиток суспільства, промисловості і містобудування зумовлений будівництвом висотних житлових будинків, комплексів, офісних центрів та іншої категорії будівель. У зв’язку з цим змінюються і державні будівельні норми, які регулюють будівництво висотних будівель і комплексів. У лютому 2019 року Міністерством регіонального розвитку було затверджено Державні Будівельні Норми В.2.2-24:20ХХ Висотні будинки і комплекси. Вказані норми прийшли на зміну старим ДБН В.2.2-24:2009.

     Основними нововведеннями за чинними ДБН є проектування, будівництво та експлуатація висотних будинків і споруд з умовною висотою від 100 до 200 м включно. В окремих випадках як зазначається в нормах ДБН Проектування та будівництво висотних будинків із умовною висотою більше 200 м дозволяється виконувати згідно з індивідуальними технічними вимогами, які розробляються для кожного конкретного висотного будинку і затверджуються Мінрегіоном України. Натомість попередня редакція ДБН передбачала можливість будівництва висотних будівель від 73.5 до 100 метрів включно. Для більш конкретного розуміння висоти будівлі зробимо порівняння: висота будівлі в 150 метрів становить собою багатоповерхівку приблизно в 40 поверхів. Станом на 2018 рік найвищим хмарочосом в Україні є житловий комплекс в Києві на Кловському узвозі, 7 в. 47-поверхова будівля має висоту 168 метрів. На другому місці по висоті бізнес-центр Gulliver.

     Окрім дозволу на будівництво висотних будівель вказані норми вводять низку й інших сучасних вимог призначених для будівництва і облаштування будівлі. Так, по-перше, для здійснення будівництва актом враховується сейсмічна активність території України. На території України максимальна сейсмічна активність становить 6 балів і лише в окремих гірських регіонах Криму та Карпат активність становить максимум 7 балів. Стара редакція ДБН передбачала будівництво висотних будівель в зонах із сейсмічною активністю 7 балів висотою до 73.5 метри, натомість технічні розробки та обґрунтування в діючих нормах ДБН дозволяють здійснювати будівництво в зонах з такою активністю на висоту більш ніж 73.5 метри.

     По-друге, встановлюються вимоги щодо жорсткості сталевих та сталезалізобетонних конструкцій для проектування каркасів висотних будівель. Це дозволить збільшити несучу спроможність таких висотних будівель як мінімум на 20%. Чинними нормами ДБН передбачається те, що проектування перекриттів слід виконувати як нерозрізну монолітну залізобетонну плиту з мінімальною товщиною 200 мм. При новому будівництві висотних будівель встановлюється більша товщина стін, це спрямовано на цілісність будівель і убезпечення споруд від підземних поштовхів.

    По-третє, вводиться також і обов’язкове проведення аеродинамічного обдуву моделі нового висотного будинку та навколишніх будівельних споруд. Це дозволить контролювати та за необхідності зменшувати пориву вітру у висотній забудові ще на етапі проектування.

     Не можна оминути і не згадати про техніку пожежної безпеки. Так, в рамках нововведень передбачається облаштувань місць на дахах для посадки рятувальних вертольотів і проведення санітарно-рятувальних операцій. Зараз у чинних ДБН щодо висотних будинків прописано, що пожежний пост має розміщуватися в окремому приміщенні, прибудованому до зовнішньої стіни висотного будинку.

       Вказані зміни спрямовані у наближенні будівництва висотних будівель до світових стандартів. Прогресивні нововведення та зміни дозволять здійснити будівництво висотних будівель як і в сучасних розвинутих державах.

     Юридична фірма «POLEX» надає послуги у сфері юридичного супроводження будівництва. Юридичний супровід будівництва спрямований на належне в юридичному аспекті здійснення діяльності і ведення бізнесу по будівництву. Звертайтесь до фахівців нашої команди з метою найбільш успішного здійснення своєї діяльності.

ПОДІЛ БІЗНЕСА МІЖ ПОДРУЖЖЯМ. ЧАСТИН 2. ВІДЧУДЖЕННЯ ЧАСТКИ В СТАТУТНОМУ КАПІТАЛІ

        Навіть якщо під час шлюбу ніхто із подружжя не розбирався в цивільному праві, проходячи крізь його розірвання, обидва дізнаються, що їх набуте майно є об’єктом спільної сумісної власності. Досить часто зазначена процедура торкається долі їх спільного бізнесу, що за своєю природою майже не схоже на звичний нам поділ майна. Зокрема, через те, що для нього встановлено інший режим, тобто спільна часткова власність.

        В цьому випадку можна запропонувати подружжю багато шляхів поділити існуючий бізнес, залежно від участі кожного в його створенні. Ми сьогодні розглянемо приклад, коли у обох із подружжя є вклади в статутному капіталі господарського товариства, а саме – у Товаристві з обмеженою відповідальністю.

Найпершим та нібито легшим зі способів є відчуження чоловіком або дружиною частки в статутному капіталі. Відчужити її можна як третім особам, так і учасникам товариства чи безпосередньо самому ТОВ.

       За загальним порядком, встановленим в статтях 20-21 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», інші учасники мають переважне право на придбання частки, якщо виключення із нього не передбачені у статуті або корпоративним договором. Таким чином, учасник, який має намір продати свою частку (частину частки) третій особі, зобов’язаний письмово повідомити про це інших учасників товариства та поінформувати про ціну та розмір частки, що відчужується, інші умови такого продажу. Якщо жоден з учасників товариства протягом 30 днів з дати отримання повідомлення про намір учасника продати частку (частину частки) не повідомив письмово учасника, який продає частку (частину частки), про намір скористатися своїм переважним правом, вважається, що такий учасник товариства надав свою згоду на 31 день з дати отримання повідомлення, і така частка (частина частки) може бути відчужена третій особі на умовах, які були повідомлені учасникам товариства.

         Також з огляду на положення, згідно якого учасник наділений правом відчужити свою частку оплатно або безоплатно, потрібно враховувати постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 за аналогією регулювання статті 147 ЦК України до внесення змін, де зазначено, що переважне право не поширюється на відносини спадкування, правонаступництва, дарування, іншого безоплатного відчуження частки у статутному капіталі ТОВ або ТДВ, а також обмін цієї частки (її частини) на інше індивідуально визначене майно.

     Порядок набуття ТОВ частки у власному статутному капіталі без його зменшення на її розмір зазначений у статті 25 та включає укладення договору за одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. У цьому разі товариство зобов’язане здійснити відчуження частки відплатно не пізніше ніж через один рік з дня її придбання.

      Дещо схожим, проте іншим способом є вихід одного з подружжя. У цьому випадку ТОВ зобов’язане виплатити учаснику, який вийшов, вартість його частки, яка визначається виходячи з ринкової вартості сукупності часток всіх учасників пропорційно до розміру частки такого учасника, або за погодженням передати інше майно (стаття 24 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).

    Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви у порядку, передбаченому ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

   Відповідно до вищевказаної постанови від 25.02.2016 слід враховувати, що вартість частини майна, що належить до виплати учаснику, повинна визначатися виходячи з вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення з урахуванням майнових зобов’язань ТОВ.

     Разом з тим, варто знати, що на відміну від норми ЦК України в старій редакції, правом вийти із товариства у будь-який час наділені не всі учасники, а лише ті, чия частка в статутному капіталі становить менше 50 відсотків. Щодо виходу тих, в кого частка є більшою, потребується згода від інших учасників. Отже, вказаний метод підходить далеко не всім.

Що стосується більш кардинальних, то ними, по-перше, є виділ та поділ конкретного ТОВ. Між цими методами мають місце деякі відмінності, оскільки внаслідок одного з них утворюються два нових суб’єкта, а у другому з’являється лише один, не припиняючи попередника юридично.

    Наразі вся інформация щодо них узагальнена в Главі VI ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», відповідно до якої виділом є створення одного або більше товариств із переданням йому (їм) згідно з розподільним балансом частини майна, прав та обов’язків товариства, з якого здійснюється виділ, без припинення останнього. Частки в статутному капіталі товариства, з якого здійснюється виділ, конвертуються в частки цього товариства і товариства, що виділилося, та розподіляються між учасниками із збереженням співвідношення часток учасників товариства, що існувало до виділу.

Натомість поділом є припинення товариства з переданням всього його майна, всіх прав та обов’язків двом чи декільком новим товариствам – правонаступникам згідно із розподільним балансом. Конвертація часток учасників у статутному капіталі товариства, що припиняється внаслідок поділу, в частки у статутному капіталі товариств-правонаступників здійснюється із збереженням співвідношення між частками учасників у капіталі товариства та кожного товариства-правонаступника.

    Таким чином, в наведених ситуаціях кожен з подружжя зберігає свій вклад в новоствореному або попередньому ТОВ, що здебільшого є для них бажаним варіантом.

    Найрадикальнішим способом із припинення спільної справи була і лишається дотепер – ліквідація юридичних осіб. В більшості випадків сторони розглядають її, коли врегулювати спір іншим шляхом неможливо. Єдиним рішенням в цьому випадку є добровільна ліквідація, прийняття рішення щодо якої належить до компетенції загальних зборів учасників з подальшим здійсненням у порядку, визначеному статтями 110-111 ЦК України.

    Як бачимо, проце поділу бізнесу подружжя є складним процесом, судова праатика за яким є необднозначною та колізійною, у звязку із чим подружжю без звернення до юриста, що має практику за такою категорією справ, не розвязати дану проблему самостійно. Компанія POLEX має успішний досвід представлення інтересів клієнтів у справах щодо поділу майна подружжя, у тому числі і бізнеса, адвокати предсталять клієнта у суді та допоможуть захистити бізнес.

Регистрация торговых марок: последние изменения и проблемы практики.

       Ранее нами уже была опубликована статья по поводу регистрации торговых марок нерезидентами, в которой мы осветили основные моменты указанной процедуры. Теперь же, продолжая данную тематику, хотелось бы обратить Ваше внимание на отдельные вопросы, связанные с практической деятельностью в сфере знаков товаров и услуг, как в Украине, так и за рубежом.

      Для начала следует сказать об изменении стоимости проведения государственной регистрации торговой марки. Теперь стоимость составляет 4000 гривен за подачу заявки на знак одним заявителем (если заявителей больше одного, тогда 130% от этой суммы). Так же установлено сумму в 24,000 гривен за использование в торговой марке слова «Украина». Кроме того, предусмотрено снижение размера государственного сбора за подачу заявки в электронной форме (на 20%).

      Далее хотелось бы привести пару примеров из практики, которые затрагивают последние актуальные тенденции в данной сфере. В Украине, как и в других странах, есть четкие ограничения на содержание и форму регистрируемого знака товаров и услуг. К примеру, по украинскому законодательству не подлежат регистрации торговые марки, противоречащие публичному порядку, принципам гуманизма и морали, требованиям Закона Украины «Об осуждении коммунистического и национал-социалистического (нацистского) тоталитарных режимов в Украине и запрете пропаганды их символики» и на которые установлены ограничения на регистрацию Законом Украины «Об охране прав на знаки товаров и услуг» (статья 5 Закона «Об охране прав на знаки товаров и услуг», статья 6 этого же акта устанавливает ограничения на регистрацию). И хотя в различных государствах формулировки указанного ограничения отличаются, как и ширина списка этих самих ограничений, есть те фундаментальные запреты и связанные с ними дискуссии, являющиеся общими для разных стран.

  Таким случаем и соответственно спором, можно считать процедуру регистрации ТМ американским предпринимателем Эриком Брунетти и дальнейшее судебное обжалование отказа в регистрации. Характер словесного обозначения, поданного на регистрацию в качестве ТМ, поднял давно идущую дискуссию о дискриминации точки зрения и границах свободы слова. Основанием для отказа в регистрации была как раз таки дискриминация точки зрения относительно названия производителя одежды – оно состоит из одного паронима, созвучного с распространенным бранным словом английского языка. В то же время заявитель указал, что название является аббревиатурой (при прочтении по буквам аморальный и вульгарный характер названия теряется), не является вульгарным только в силу неосведомленности человека о происхождении названия и в данном случае защищается правом на свободу слова. Верховный суд США встал на сторону Брунетти, в очередной раз обратив внимание на запрет дискриминации точки зрения и соотношение свободы слова с дискриминацией точки зрения. Однако регистрационный процесс касался только защиты прав на территории США, как отнесутся к такому знаку другие государства или ВОИС остается неизвестным. Таким образом, хоть ситуация сложилась и на территории США, дав толчок определенным изменениям в практике регистрации ТМ, она несет интерес с практической точки зрения даже в том случае, если в дальнейшем знак не будет проходить процедуру международной регистрации.

      Что касается практики Украины по данному вопросу, то можно привести в пример постановление Кассационного хозяйственного суда ВС от 15 июля 2019 года по делу № 910/18587/16. В нем суд обратил внимание на примат критерия восприятия потребителем знака товаров при установлении тождественности или схожести с конкурирующими знаками. Ситуация заключалась в споре двух правообладателей ТМ – первый правообладатель имел свидетельство на словесное обозначение, свидетельство второго было выдано на комбинированный знак, который использовал схожее словесное обозначение, но включал так же графический элемент. Именно последний фактор по мнению коллегии судей является ключевым в данном вопросе, ведь графическое изображение имеет более сильное действие на восприятие потребителем продукта, а указанное восприятие определяет схожесть знаков. Касаемо вопроса использования схожего словесного обозначения, то суд указал, что потребитель не выделяет отдельных элементов знака, а воспринимает общий образ упаковки товара, поэтому степень схожести в данном вопросе играет меньшее значение.

      Подводя итог, хочется заметить, что у процедуры регистрации ТМ до сих пор остаются спорные вопросы, а подходы государств к регулировке правоотношений в данной сфере приобретают более либеральный характер. Тем не менее, учитывая дорогостоящий и продолжительный характер этого процесса, быстро меняющееся и неоднозначное законодательное регулирование данного вопроса рекомендуем Вам обратиться за помощью к юристам, которые имеют опыт сопровождения такой процедуры.

Підписання Україною Сінгапурської конвенції “Про міжнародні угоди, укладені в результаті медіації”: нововведення та правові наслідки

    Медіація – це структуровані переговори, в яких сторони намагаються самостійно, на добровільній основі, досягти згоди за допомогою третьої незалежної сторони – медіатора. В медіації використовуються інноваційні технології переговорів, які націлені на прийняття креативних рішень сторонами, і не концентруються тільки на їх правових та інших позиціях, максимально задовольняючи реальні інтереси та потреби всіх сторін.

    Медіація є однією з найпопулярніших форм врегулювання конфліктів у розвинених країнах світу. Медіація отримала значного розвитку в країнах Європейського Союзу, Австралії, США та активно розвивається на території країн пострадянського простору.

   7 серпня 2019 року представником від України міністром юстиції України Павлом Петренком в місті Сінгапурі було підписано Конвенцію Організації Об’єднаних Націй “Про міжнародні угоди, укладені в результаті медіації” (Сінгапурська Конвенція), а також Типовий закон ЮНСІТРАЛ про міжнародну комерційну медіацію і міжнародні угоди, укладені в результаті медіації. Україна є однією із 46 країн, що підписали дану конвенцію. В основі нововведень, які лежать при ратифікації вказаних актів, є абсолютно новий спосіб вирішення спорів між суб’єктами міжнародних комерційних відносин – це комерційна медіація. Інститут медіації в Україні тільки зароджується, а підписання такого роду міжнародних договорів лише пришвидшить запровадження медіації.

    Конвенція буде врегульовувати наступні види спорів, що підпадають під вимоги: спір має бути міжнародним, тобто принаймні дві сторони угоди ведуть бізнес у різних державах, або сторони походять з держави іншої, ніж та, у якій виконана значна частина зобов’язань чи предмет угоди з якою тісно пов’язаний; спір має належати до сфери економічних відносин, тобто правила конвенції не застосовуються до угод за результатами медіації зі споживчих спорів, де однією зі сторін є фізична особа (споживач), а також сімейних, спадкових та спорів з трудового права; угода за результатами медіації має бути укладена в письмові формі, чому також відповідатиме комунікація в електронному вигляді, з якої можливо встановити зміст домовленостей сторін; медіатор має підтвердити застосування процедури медіації, зокрема шляхом підписання угоди, або видати відповідне письмове підтвердження.

     Ця конвенція буде регулювати економічні (господарські) спори, що виникають з приводу ведення бізнесу між міжнародними суб’єктами, наприклад великими підприємствами, транснаціональними корпораціями тощо.

   Але даний порядок вирішення спорів хоч і нагадує собою процедуру арбітражу, але відмінний від міжнародного комерційного арбітражу. Міжнародний комерційний арбітраж по своїй суті спрямований на вирішення спору в аспекті встановлення «правоти» однієї із сторін, натомість медіація спрямована на примирення сторін і досягнення наслідків, які були б сприятливими для обох сторін.

З прийняттям вказаних актів залишається багато невизначених питань, зокрема одним із них є суб’єкт та порядок виконання вказаного рішення. Вважається, що виконання рішення буде здійснюватись компетентним органом держави, але кожна країна-учасниця буде сама вирішувати який це орган, що стосується України, то ймовірно виконання такого рішення буде здійснюватись судом. Для прикладу можемо сказати, що виконання міжнародних арбітражів в Україні відповідно до норм Цивільного процесуального кодексу здійснюється Апеляційним судом міста Києва.

   З підписанням вищевказаних документів у чинне законодавство України не вносилось ніяких змін і не відбувалось прийняття нових актів. Подальша реалізації процедури комерційної медіації вплине на зміни в законодавство, зокрема очікуватимуться зміни в процесуальні кодекси і можливе прийняття окремого закону “Про медіацію”, законопроект якого вже зареєстрований у Верховній Раді України.

    Компанія POLEX має успішний досвід юридичного супроводу досудового врегулювання спорів, претензійної роботи, проведення переговорів з іншою стороною спору, а також супроводу виконання рішення, досягнутого в ході медіації.

Поділ бізнеса між подружжям. Частина 1. Поділ частки у ТОВ.

      Поділ майна та спільного бізнесу, що належить подружжю, в контексті розірвання шлюбу або поза ним досить рідко буває легким та безконфліктним процесом. Окремої складності може привнести наявність у подружжя спільного успішного бізнесу, який протягом певного часу приносить дохід кожному із подружжя.

Залежно від форми господарювання шляхи цього поділу можна наводити нескінченно. Сьогодні, з огляду на нещодавні зміни у законодавстві, що регламентує ТОВ та ТДВ (закрема, ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»), ми розкриємо ті, що є більш актуальними для популярного виду юридичних осіб – Товариства з обмеженою відповідальністю.

         У статті розглядаєтьмся ситуація, яка виникає внаслідок набуття частки в ТОВ чоловіком або дружиною під час перебування у шлюбі. Нагадуємо, що визнання майна об’єктом права спільної сумісної власності відбувається за підставами, передбаченими в статтях 60-63 СК України. До нього, зокрема, може належати майно, крім виключеного з цивільного обороту (річ, сукупність речей, майнові права та обов’язки). Отже, вклад учасника товариства, яким згідно статті 13 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» є гроші, цінні папери та інше майно, підпадає під вказане визначення формально.

      Разом з тим, однією з важливих ознак юридичних осіб є так звана «відокремленість майна», що дозволяє їм самостійно відповідати за своїми зобов’язаннями. Отже, майно що передається учасниками господарського товариства як вклад до статутного (складеного) капіталу є власністю товариства (частина 1 статті 115 ЦК України). Процедурно відчужуючи майно, ці особи натомість отримують пакет прав, пойменованих корпоративними.

    Питання належності частки в статутному капіталі до набутого майна подружжя наразі освітлене в безлічі правових позицій. Одну з перших висловив Пленум Верховного Суду України в Постанові від 21.12.2007 N 11, де наголошував, що саме товариство є власником майна, переданого засновниками і учасниками, отже їх вклади не є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Однак якщо вклад до статутного фонду господарського товариства зроблено за рахунок їх спільного майна, в інтересах сім’ї, той із подружжя, хто не є учасником товариства, має право на поділ одержаних доходів.

      Конституційний суд України трохи згодом у рішенні від 19 вересня 2012 року № 17-рп/2012 дійшов висновку, що статутний капітал та майно приватного підприємства, сформовані за рахунок спільної сумісної власності подружжя, все ж таки є об’єктом їх спільної сумісної власності. Очевидно, що вказане рішення не додало судам одностайності з визначення природи статутного внеску в господарських товариствах.

       Взірцевою серед існуючих правових висновків стала за декілька років нова позиція ВСУ. Розглядаючи справу № 6-38цс15 від 3 червня 2015 року, Судова палата у цивільних справах означила певні критерії, що дозволяють розпізнавати режим власності на спірне майно. Ними були, зокрема:

1) час набуття такого майна,

2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття),

3) мета придбання майна, яка дозволяє надати йому правовий режим спільної власності подружжя.

       Зазначеним рішенням суд встановив, що грошові кошти чи інше майно, внесені одним з подружжя, який є учасником господарського товариства, у статутний капітал за рахунок їх спільних коштів, стають власністю товариства, а в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов’язальне право) на виплату половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства. При цьому одним з визначних є факт, що вищезазначені кошти набуті подружжям під час їх спільного проживання.

       Щодо корпоративних прав прецеденти не мають єдиного варіанта вирішення. Разом з тим, постановою від 25.02.2016 № 4, прийнятою до внесення змін в статтю 100 ЦК України, Пленуму Вищого господарського суду України визнавав право участі у ТОВ або ТДВ особистим немайновим правом та підкреслив, що автоматичного набуття статусу учасника товариства у зв’язку з набуттям права власності на частку в статутному капіталі не відбувається. Право безпосередньої участі у ТОВ або ТДВ третя особа набуває тільки з моменту вступу до товариства, що має бути підтверджено відповідним рішенням загальних зборів учасників товариства.

       Таким чином, у разі, коли чоловік чи дружина є учасником ТОВ і раніше вніс кошти або майно до статутного капіталу, розглядати як об’єкт права їх спільної сумісної власності треба виключно вартість такого внеску окремо від корпоративних прав.

     У подібному випадку правильним буде застосування описаної в статті 22 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» процедури зі звернення стягнення.Як бачимо, проце поділу бізнесу подружжя є складним процесом, судова праатика за яким є необднозначною та колізійною, у звязку із чим подружжю без звернення до юриста, що має практику за такою категорією справ, не розвязати дану проблему самостійно. Компанія POLEX має успішний досвід представлення інтересів клієнтів у справах щодо поділу майна подружжя, у тому числі і бізнеса, адвокати предсталять клієнта у суді та допоможуть захистити бізнес.

Захист комерційної таємниці на підприємстві при здійсненні господарської діяльності

       У діяльності суб’єктів господарювання часто виникає питання як захиститись від неправомірного розголошення комерційної таємниці. Згідно статті 505 Цивільного Кодексу України комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв’язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію.

   Розголошення працівниками підприємства чи держателями комерційної таємниці такого характеру інформації серйозно може нашкодити прибутку підприємства та діловій репутації юридичної особи. Дієвих механізмів захисту комерційної таємниці крім юридичної відповідальності за її порушення чинним законодавством України не передбачено. Однак в рамках законодавства все ж здійснюються певні заходи спрямовані на унеможливлення виходу комерційної таємниці за межі підприємства.

  Одним із таких заходів є розроблення локального акту: «Положення про захист комерційної таємниці». Положення встановлює права та обов’язки працівників у сфері охорони комерційної таємниці на підприємстві, порядок використання комерційної таємниці, наслідки її розголошення та інші розділи, положення, а також порядок зберігання та розповсюдження відомостей, що становлять конфіденційну інформацію та комерційну таємницю діяльності Дане положення діє в межах установи як локальний нормативно-правовий акт. Важливий елемент механізму захисту комерційної таємниці — встановлення порядку роботи з матеріальними носіями такої інформації: кресленнями, флешками, дисками тощо.

      Не менш важливим актом є Перелік відомостей, що становлять комерційну таємницю підприємства і обслуговуючих організацій, який також має локальний характер в установі та може бути додатком до Положення. Перелік відомостей не обмежується лише інформацією про виготовлений товар (наприклад, унікальна рецептура) чи надану послугу, а й містить інформацію про плани підприємства, цінову політику, партнерів і контрагентів, стратегію діяльності підприємства тощо. Тобто, даний акт спрямований на узагальнення відомостей, що становлять комерційну таємницю і її правову охорону в межах установи. У Переліку також бажано вказати конкретний строк, на який та чи інша інформація набуває статусу комерційної таємниці.

     Окрему увагу слід приділити зобов’язанню працівника по збереженню комерційної таємниці. Зобов’язання по збереженню являє собою окремий документ між працівником та роботодавцем у якому визначається обов’язок працівника зберігати визначену інформацію в таємниці, наслідки розголошення, відповідальність тощо. Але за формою це може бути не лише окремий документ, а й договір між працівником та роботодавцем і водночас факультативна умова трудового договору при прийнятті на роботу.

      Вищевказані документи в обов’язковому порядку повинні бути затверджені наказом директора установи з метою надання ним юридичної сили локального нормативно-правового акту. У такому випадку створюється наказ, де визначається перелік актів, дату їх затвердження, підпис директора та інші реквізити.

     Існують й інші документи, які спрямовані на захист комерційної таємниці в межах підприємства, зокрема це можуть бути посадові інструкції працівників з урахуванням специфіки їх діяльності, правила внутрішнього розпорядку установи чи окремих структурних підрозділів, розписки працівників про відповідальність, договори про повну матеріальну відповідальність та інші. Навіть з метою захисту комерційної таємниці певні зміни можуть вноситись і в статут установи. Вказані документи по суті доповнюють три основних попередніх і відіграють другорядну роль.

        В основі захисту комерційної таємниці на підприємстві лежать два основоположних інструменти, а саме: нормативне забезпечення у середині підприємства і заходи юридичної відповідальності за неправомірне використання комерційної таємниці. За порушення комерційної таємниці особа може понести кримінальну, адміністративну, матеріальну, а також дисциплінарну в межах, встановлених Кодексом законів про працю та правилами внутрішнього трудового розпорядку.

     Нормативне забезпечення та юридична відповідальність є лише заходами превентивного характеру і спрямовані на попередження «виходу» комерційної таємниці за межі установи.

      З метою належної охорони комерційної таємниці звертайтесь до фахівців юридичної компанії «POLEX». Компанія POLEX допоможе впровадити дієву модель захисту комерційної таємниці, розробити пакет документів (Положення про комерційну таємницю на підприємстві, наказу про встановлення комерційної таємниці, а також переліку відомостей, що становлять комерційну таємницю, Договір про нерозголошення інформації, що є комерційною таємницею тощо), необхідних для захисту комерійної таємниці індивідуально щодо Вашого підприємтва і захистити Ваш бізнес від ризиків.

НОВІ ПРАВИЛА РЕЄСТРАЦІЇ ОБ’ЄКТІВ НЕЗАВЕРШЕНОГО БУДІВНИЦТВА, ЯКІ ПІДПАДАЮТЬ ПІД ПРИВАТИЗАЦІЮ

         26 червня 2019 року до Постанови Кабінету Міністрів України № 1127 «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» було внесено зміни в частині порядку державної реєстрації права власності на об’єкти незавершеного будівництва, які підпадають під приватизацію

    На даний момент на території України знаходиться велика кількість об’єктів незавершеного будівництва. На сьогоднішній день залишається досить актуальним питання визначення об’єкта незавершеного будівництва та порядку реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва.

   Процедура державної реєстрації права власності об’єктів незавершеного будівництва регулюється Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Постановою Кабінету Міністрів України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

   Відповідно до статті 27-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва необхідно подати наступні документи: документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об’єктом (у разі відсутності у Державному реєстрі прав зареєстрованого відповідного речового права на земельну ділянку), документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт, документ, що містить опис об’єкта незавершеного будівництва за результатами технічної інвентаризації такого об’єкта (мається на увазі технічний паспорт об’єкта, який видається Бюром технічної інвентаризації, тобто БТІ).

   Для державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва, що підлягає приватизації, подаються наступні документи: копія наказу Фонду державного майна України про включення об’єкта незавершеного будівництва до переліку об’єктів державної власності, що підлягають приватизації;  копія наказу державного органу приватизації про прийняття рішення про приватизацію такого об’єкта; документ, що містить опис об’єкта незавершеного будівництва за результатами технічної інвентаризації такого об’єкта (мається на увазі технічний паспорт об’єкта, який видається Бюром технічної інвентаризації, тобто БТІ). Документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.

   Між постановою та Законом не існує колізії з приводу правового регулювання державної реєстрації об’єкта незавершеного будівництва, але при цьому Постанова більш конкретно визначає порядок державної реєстрації. Вимоги, які діяли до моменту змін у постанові, передбачали ще й надання до переліку документів документа, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об’єктом, але зараз така вимога скасована. Вказані зміни стосуються документів, необхідних для подання щоб зареєструвати об’єкт незавершеного будівництва, який підпадає під приватизацію

   Залежно від підстав набуття права власності на об’єкт незавершеного будівництва, до документів необхідно додати рішення суду, якщо право власності перейшло за рішенням суду; якщо право власності набуто з прилюдних торгів то подається договір або свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, а також інші документи, визначені постановою, що підтверджують право власності на вказаний об’єкт.

     Фахівці юридичної компанії «POLEX» мають значний досвід у рамках юридичного супроводу операцій з нерухомістю, державною реєстрацією нерухомості, а також досвід ведення судових справ щодо нерухомості (визнання права власності, поділ спільного сумісного нерухомого майна тощо).

Способи та порядок узаконення самочинного будівництва

       На даний момент існує три способи узаконення об’єктів самочинного будівництва, а саме: адміністративний, судовий та способом звернення до комісій з питань самочинного будівництва виконавчих комітетів органів місцевого самоврядування.

        Адміністративний спосіб є найбільш прийнятним способом узаконення об’єкта самочинного будівництва. Узаконенню в адміністративному порядку підлягають такі об’єкти як: індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки загальною площею до 300 квадратних метрів, господарські (присадибні) будівлі і споруди загальною площею до 300 квадратних метрів, збудовані у період з 5 серпня 1992 року по 9 квітня 2015 року; будівлі і споруди сільськогосподарського призначення, збудовані до 12 березня 2011 року. Головною умовою є те, щоб вони відповідали цільовому призначенню земельної ділянки, будівельним нормам та пройшли технічне обстеження. У минулих публікаціях ми писали про успішний досвід юридичного супроводу POLEX клієнта щодо узаконення будівель за процедурою “Будівельна амністія” (детальніше: https://polex.ua/kases/uspishniy-dosvid-uzakonennya-budivel-za-protseduroyu-budivelna-amnistiya)

      Особі необхідно звернутись до Державної архітектурно-будівельної інспекції з наступним переліком документів: заяви про прийняття об’єкта в експлуатацію; один примірник заповненої декларації про готовність об’єкта до експлуатації; засвідченої в установленому порядку копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою відповідного цільового призначення, на якій розміщено об’єкт; засвідчену в установленому порядку копію технічного паспорту з відміткою про можливість розміщення та надійної та безпечної експлуатації об’єкта; лист або довідка щодо відповідності місця розташування об’єкта вимогам Державних будівельних норм. Термін погодження вказаних документів становить 10 робочих днів.

      Далі необхідно отримати від органу місцевого самоврядування рішення про присвоєння поштової адреси новозбудованого будинку. Для цього необхідно до органів влади через центри надання адміністративних послуг надати: заяву у довільній формі, завірену в установленому порядку копію документа, що засвідчує право власності на земельну ділянку, копію декларації про готовність до експлуатації, копію технічного паспорта.

  Після вказаних процедур особі необхідно звернутись до нотаріуса або центру надання адміністративних послуг з метою безпосередньої реєстрації права власності на вказаний об’єкт, для цього необхідно надати наступний перелік документів: заяву про державну реєстрацію, копію паспорта та ІПН, копію документа, що засвідчує речове право на земельну ділянку, копія технічного паспорту на об’єкт нерухомого майна, декларацію про готовність об’єкта до експлуатації, документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна поштової адреси, квитанція, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав та сплату державного мита.

    Судовий порядок передбачає звернення особи до суду із позовною заявою про визнання права власності на самочинно побудований об’єкт нерухомості. Але як свідчить практика Касаційного Цивільного Суду України, суд не є безпосередньо органом, який здійснює узаконення самочинно збудованих об’єктів, оскільки таку функцію можуть брати лише спеціально уповноважені державні органи чи органи місцевого самоврядування. Звернутися до суду з метою узаконення незалежно від формулювання позовних вимог зацікавлена особа може лише після звернення в установленому порядку до компетентного органу та наявності доказів, що вже існує спір між заявником та цим органом про право власності. Тобто для розгляду судом питання по суті необхідне попереднє звернення і бажано відмовне рішення чи хоча б лист-відписка. По суті в суді здійснюється оскарження дій уповноваженого органу. Така правова позиція міститься в Постанові Касаційного цивільного суду у справі № 306/2140/17 від 18 квітня 2019 року.

     У деяких територіальних громадах з метою створення умов для дотримання законодавства у сфері містобудування утворено постійні комісії з питань самочинного будівництва та затверджено положення про порядок розгляду питань, пов’язаних із самочинним будівництвом. Згідно з встановленою таким положенням процедурою особа, яка здійснила самочинне будівництво, звертається до органів місцевого самоврядування із заявою про збереження майна, відведення земельної ділянки (у випадку, якщо особа не є її власником або користувачем), при цьому до заяви додаються технічний висновок про відповідність самочинно збудованого об’єкту будівельним нормам, природоохоронним, пожежним та іншим, передбаченим законодавством вимогам для конкретного об’єкта та нотаріально завірену заяву про зобов’язання забудовника нести усі витрати та ризики, пов’язані із оформленням самочинного будівництва.

      Місцевий орган архітектури та містобудування аналізує усі надані забудовником документи та разом зі своїм висновком щодо можливості збереження самочинно збудованого (початого будівництвом) об’єкта подає їх на розгляд постійної комісії з питань самочинного будівництва. Комісія розглядає поданий місцевим органом архітектури та містобудування комплект документів та приймає рішення щодо можливості чи неможливості збереження самочинно збудованого об’єкта.

        При цьому слід мати на увазі, що наведена вище процедура легалізації самочинного будівництва – це радше виняток, ніж правило, оскільки визначена рішеннями певних громад. Крім того, в зазначених положеннях можуть бути прописані якісь конкретні умови чи вимоги, які ми не можемо врахувати у типовій консультації. Зважаючи на це, при виникненні питання узаконення самочинно побудованого об’єкта нерухомості забудовнику необхідно звертатися за консультацією до фахівців у цій галузі. Команда фахівців юридичної компанії «POLEX» має великий досвід у супроводі операцій з нерухомістю, судових спорах повязаних з нерухомістю, у тому числі в питаннях узаконення об’єктів самочинного будівництва.

Электронная переписка сторон по Договору как доказательство по делу. Позиция Верховного Суда.

     На сегодняшний день электронная переписка между сторонами договора используется как юрлицами, так и гражданами как быстрый и эффективный способ общения, уточнения деталей по договорам, хода выполнения, оперативного предоставления информации и т. д. В последующем при нарушении исполнения обязательств стороной  по договору часто встает вопрос о возможности использования электронной переписки в качестве доказательства в суде.

      Отношения, связанные с электронным документооборотом и использованием электронных документов, регулируются Конституцией Украины, Гражданским кодексом Украины, законами Украины “Об информации”, “О защите информации в автоматизированных системах”, “О государственной тайне”, “О телекоммуникациях”, Законом« Об электронных документах и электронном документообороте »(далее Закон), а также другими нормативно-правовыми актами. Как следует из ст. 7 Гражданского кодекса Украины гражданские отношения могут регулироваться обычаем, в частности обычаем делового оборота. Обычай – правило поведения, которое не установлено актами гражданского законодательства, но является устойчивым в определенной сфере гражданских отношений. Обычай может быть зафиксирован в соответствующем документе.

      Обмен сторонами информацией при выполнении договорных обязательств путем направления электронных писем уже давно стал частью деловых обычаев в Украине. Такое утверждение содержит в Постановлении ВСУ от 27 ноября 2018 року по делу №  914/2505/17.

    Согласно ст.5 Закона электронный документ – документ, информация в котором зафиксирована в виде электронных данных, включая обязательные реквизиты документа. Состав и порядок размещения обязательных реквизитов электронных документов определяется законодательством. Электронный документ может быть создан, передан, сохранен и превращен электронными средствами в визуальную форму. Визуальной форме представления электронного документа является отображение данных, которые он содержит, электронными средствами или на бумаге в форме, пригодной для восприятия его содержания человеком. При этом согласно ст. 8 Закона юридическая сила электронного документа е может отрицаться исключительно из-за того, что он имеет электронную форму. Допустимость электронного документа как доказательства не может отрицаться исключительно на основании того, что он имеет электронную форму. Обмен сторонами информацией при выполнении договорных обязательств путем направления электронных писем уже давно стал частью деловых обычаев в Украине. В соответствии со статьями 3, 5, 8 Закона Украины “Об электронных документах и ​​электронном документообороте”, электронные документы уже давно стали частью делового оборота и юридическая сила электронного документа, в качестве доказательства, не может отрицаться исключительно из-за того, что он имеет электронную форму. Допустимость электронного документа как доказательства не может отрицаться исключительно на основании того, что он имеет электронную форму.

      Поэтому Коллегия судей Кассационного хозяйственного суда в составе Верховного приходит к выводу, что если сторона признавала принадлежность ему, как лицу, электронной почты, а другая сторона не возражала совершения им электронной переписки с истцом по данному договору и принадлежность ему таких электронных адресов для переписки его работников, то такое электронная переписка э надлежащим доказательством в справы, несмотря на отсутствие электронной цифровой  подписи, поскольку сила электронного документа, в качестве доказательства, не может быть отвергнута исключительно из-за того, что он имеет электронную форму и не подтверждается дополнительно показаниями свидетелей (участников переписки).

     В США электронные почтовые сообщения стали одним из самых широко используемых источников доказательственной информации. В 2006 г. в Federal Rules of Civil Procedure были внесены серьезные изменения, касающиеся предоставления и оценки электронных документов и сообщений. Если ранее суды США принимали во внимание лишь официальную деловую переписку, то в деле CX Digital Media, Inc. vs Smoking Everywhere, Inc., (S.D. Fla. Mar. 23, 2011) судом было принято решение, которое является значимым для судебной системы как США, так и в целом. В качестве доказательства изменения условий договора суд принял во внимание переписку в программе Jabber между представителями ответчика и истца и вынес решение, мотивированное содержанием этих электронных сообщений.

Таким образом, на сегодняшний день, учитывая позицию ВСУ суды не имеют оснований игнорировать электронные письма, не заверенные электроной цифровой подписью. В то же время заинтересованная сторона может принять дополнительные меры для убеждения суда в принадлежности и допустимости таких доказательств. Кроме того, при заключении договоров следует обратить внимание на определенный способ передачи информации между сторонами (путем обмена электронными сообщения на определенные в договоре адреса электронной почты, по телефону, по факсу, рекомендованными письмами и т.д.). В связи с чем при грамотной работе юриста сторона сможет доказать свою правоту опираясь на электронную переписку.

Информированное согласие пациента на медицинское вмешательство: проблемы и возможные пути решения.

    Вопрос предоставления медицинских услуг в частном порядке на законодательном уровне урегулирован недостаточно подробно. Основной нормативный документ, а именно Закон Украины «Основы законодательства Украины об охране здоровья» (далее по тексту -Закон) регулирует отдельные общие аспекты правоотношений в данной сфере, оставляя при этом множество пробелов. Заполнить их частично удается ведомственными нормативными актами, однако их действие на частных субъектов хозяйствования в сфере медицины достаточно ограничено.

           Одним из существенных пробелов законодательства, который к тому же создал определенного рода правовую коллизию, является институт информированного добровольного согласия пациента на медицинское вмешательство (далее по тексту – инфосогласие). Так, статья 43 Закона устанавливает общее правило, согласно которому производить медицинское вмешательство, а в понимании законодателя под ним подразумеваются все процедуры направленные на диагностику, профилактику либо лечение болезни, разрешается только при получении согласия пациента. Единственное исключение из этого правила – ургентные ситуации, в которых нет возможности получить согласие самого пациента.

    Однозначная на первый взгляд норма в силу недостатков используемой правовой техники создала сразу несколько практических проблем. Во-первых, нормой не установлен порядок получения указанного согласия – в какой форме (письменной или устной) следует его получать. Приказом МОЗ утверждена стандартная форма, подтверждающая инфосогласие, и инструкция по ее заполнению. Кроме того, введенная система аккредитации медицинских учреждений предполагает получение баллов за соблюдение порядка получения инфосогласия. И если действие вышеупомянутой инструкции и обязательный характер установленной формы в отношении государственных и коммунальных учреждений сомнений не вызывают, то к частным медицинским клиникам применение вышеупомянутых стандартов остается на их усмотрение.

       Больше всего сложностей возникает с участием в данной процедуре несовершеннолетних. Так Закон наделяет лиц, достигших 14 летнего возраста, правом на выбор врача и методов лечения, а так же правом самостоятельно давать инфосогласие и соответственно подписывать документ его подтверждающий. Схожее положение в отношении выбора врача содержит в себе и вторая книга Гражданского кодекса. При этом правом на полную информацию о своем здоровье оба вышеупомянутых нормативных акта наделяют лиц, достигших совершеннолетия, то есть 18 лет, что создает некоторую коллизию, ведь инфосогласие подразумевает предоставление врачом максимально подробно информации о состоянии здоровья пациента, возможных последствиях его заболевания, методах диагностики, профилактики и лечения, которые будут применяться к нему, а так же о последствиях этих медицинских процедур. Таким образом, лицо, не наделенное правом на полную информацию о состоянии своего здоровья, может давать согласие на медицинское вмешательство, подразумевающее ее получение. В любом случае, с учетом того, что законодательство четко определило возраст, с которого инфосогласие дается самим несовершеннолетним пациентом без участия его законных представителей, стоит придерживаться его требований.

       Кроме того, соблюдение его письменной получения инфосогласия не только способствует аккредитации медицинского учреждения, но и помогает обезопасить Вас от недобросовестных действий пациентов. При этом важно заметить, что установленная министерством форма не содержит в себе полей для заполнения информации, предоставленной пациенту, и подтверждает лишь факт получения у него инфосогласия. В таком случае мерой предосторожности может быть составление приложения к данному документу, в котором будет предусмотрена либо базовая информация по отдельным наиболее распространенным услугам, например по забору материала для лабораторных исследований, либо пустые поля для заполнения необходимой информации.

      Как видим от грамотной работы юриста в сфере медицинского права зависит дальнейшая работа частного мед.учреждения в рамках правового поля. Компания POLEX имеет большой опыт в юридическом сопровождении частных мед.центров, фармацевтических компаний, аптек.

Антиоффшоризация бизнеса. Часть 2. Контролируемые иностранные компании (КИК) резидентов Украины.

      В предыдущих публикациях мы останавливались на проблемах внедрения автоматического обмена информацией и иных шагов плана BEPS в Украине. В данной публикации речь пойдет об очередной инициативе в рамках внедрения указанного плана -Контролируемых иностранных компаниях (далее-КИК).

     Во исполнение переходных положений Закона «О валюту и валютные операции», о которых шла речь выше, Министерством финансов Украины совместно с Национальным банком Украины был разработан проект закона № 6502 от 25.05.2017 «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины с целью имплементации Плана противодействия размыванию базы налогообложения и выведению прибыли из-под налогообложения ( «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины (относительно налогообложения прибыли контролируемых иностранных компаний)». Он направлен на внедрение в налоговое законодательство Украины множества новых положений предусмотренных Планом BEPS, среди которых и правила налогообложения КИК.

      Положения проекта могут изменяться в ходе рассмотрения парламентом, однако физическим лицам -налоговым резидентам Украины, которые учреждают иностранные компании, важно уже сейчас понимать суть правил КИК.

    Так, резиденты Украины – владельцы контролируемых иностранных компаний, должны будут отчитываться контролирующим органам о таких компаниях и об их прибыли. Согласно проекту закона, иностранная компания будет признаваться контролируемой иностранной компанией, если физическое лицо – резидент Украины (более 183 календарных дня в году проживает в Украине):

a) владеет долей в иностранной юридическом лице в размере 50 и более процентов, или

b) владеет долей в иностранной юрлице в размере 25 и более процентов, при условии, что несколько физических лиц – резидентов Украины владеют долями в иностранной юрлице, размер которых в совокупности составляет 50 и более процентов, или

c) отдельно или вместе с другими резидентами Украины осуществляет фактический контроль над иностранным юридическим лицом.

       Объектом налогообложения при применении правил КИК будет выступать часть скорректированной прибыли КИК, пропорциональная доле, которой владеет или которые контролирует физическое лицо. Указанная часть прибыли КИК включаться в состав общего годового налогооблагаемого дохода контролирующего лица и облагаться НДФЛ.

     Однако, правила КИК не применяются, если общий совокупный доход всех КИК одной контролирующего лица из всех источников по данным финансовой отчетности не превышает эквивалент 1 миллиона Евро на конец отчетного периода; или КИК является публичной компанией, акции (доли) которой обращаются на признанной фондовой бирже, или благотворительной организацией, не распределяет доходы в пользу ее учредителей (участников). В то же время законодательство предусматривает возможность освобождения прибыли такой КИК от налогообложения в случае одновременного соблюдения определенных условий, которые необходимо будет доказывать документально, предоставляя специальную отчетность, на практике не так уж и просто, а налоговые органы все это проверять.

      В редакции проекта закона предусмотрено, что исчисление скорректированной прибыли КИК будет применяться в отношении отчетных периодов, начинающихся после 1 января 2020 года. Одновременно, штрафные санкции и пеня за нарушение требований по определению и исчисления прибыли КИК не применяются по результатам 2019 – 2020 отчетных (налоговых) лет.

      Следует отметить, что при определении доли физических лиц, учитываются как личное участие так и участие второго супруга и / или несовершеннолетних детей. Кроме контролируемой иностранной компании, предлагается ввести такое понятие, как «иностранная структура без образования юридического лица» (далее – иностранная структура).

    Под иностранной структурой в законопроекте понимается- организационную форму, созданную в соответствии с законодательством иностранного государства (территории) без образования юридического лица, в соответствии со своим личным законом вправе осуществлять деятельность, направленная на получение дохода (прибыли) в интересах ее участников (пайщиков, доверителей или других лиц) или других бенефициаров.

     Фактически в иностранных структур будут принадлежать иностранные – фонды, партнерства, товарищества, трасты, другие формы осуществления коллективных инвестиций или доверительного управления.

      В случае принятия такого законопроекта и вступления его норм в силу компания, учрежденная резидентом Украины в другом государстве будет считаться КИК в связи с тем, что резидент Украины (или два резидента Украины) владеет частью в иностранном юрлице в размере более 50 процентов, а также отдельно или вместе с другими резидентами Украины осуществляет фактический контроль над иностранным юрлицом .

     Как видим, в Украине усиление налогового контроля над КИК пока только на уровне проекта Закона, хотя в большинстве европейских государств подобные изменения в Налоговый кодекс были внесены еще несколько лет назад. В связи с чем, работая с иностранными юрисдикциями и прежде, чем начинать хозяйственную деятельность в иной юрисдикции, следует обратиться к грамотному юристу, имеющему опыт работы с современным, быстро меняющимся международным налоговым правом.

      Вопросы, связанные с налогообложением субъектов бизнеса в Украине, в том числе при осуществлении ВЭД,  являются многоаспектными, сложными и неоднозначными. Компания  «POLEX» имеет наработанную практику применения налогового законодательства при защите интересов своих клиентов, практику участия  адвоката в налоговых спорах, процедурах административного и судебного обжалования. Предоставим консультации по всем вопросам международного налогового права, налогового планирования с учетом последних изменений в законодательстве Украины  и международной практике.

      В дальнейших публикациях мы остановимся на вопросах определения конечного бенефициара при выплате пассивных доходов нерезидентам, а также проблемных вопросах проверка банками (KYC) в современных условиях.

СОЗДАНИЕ БИЗНЕСА ДЛЯ НЕРЕЗИДЕНТОВ. ЧАСТЬ 1.3. ПРЕДСТАВИТЕЛЬСТВА НЕРЕЗИДЕНТОВ

В предыдущих статьях данного цикла публикаций были описаны основные положения при открытии нерезидентом своего предприятия на территории Украины. На этот раз мы поднимем вопрос расширения деятельности своего уже действующего предприятия на украинский рынок.

Для нормальной организации деятельности своей компании на территории Украины необходимо учредить представительство, сотрудники которого смогут взаимодействовать как с органами власти, так и с Вашими контрагентами. В украинском законодательстве ключевую роль в данном вопросе играет назначение этого структурного подразделения, а именно осуществление либо не осуществление им хозяйственной деятельности. Во втором случае Ваше структурное подразделение будет иметь право выполнять только консультативные и вспомогательные функции, под которым налоговое законодательство Украины подразумевает наем персонала для материнской компании, содержание склада для хранения товаров, закупка товаров или получение информации для компании-нерезидента и т.д. И хотя процедура регистрации будет аналогична в обоих случаях, определиться с этим параметром лучше сразу, для указания соответствующей информации в регистрационных документах, в частности при выборе видов деятельности по национальному классификатору.

Органом, ответственным за регистрацию представительств иностранных компаний, является Министерство экономического развития и торговли Украины. Регистрационное заявление составляется в вольной форме, но должно включать соответствующую информацию о компании-нерезиденте (название; страну инкорпорации; местонахождение; контактный номер телефона; город, в котором планируется открытие представительства и т.д.). Кроме заявления необходимо подготовить выписку из торгового (банковского) реестра страны местонахождения главного офиса, справку из банка, в котором открыт счет компании-нерезидента, а так же доверенность на осуществление представительских функций. Важно отметить, что все перечисленные выше документы необходимо нотариально заверить по месту их выдачи и легализировать должным образом перед отправкой в Украину. Перевод на украинский язык, который тоже должно сделать и заверить печатью переводчика можно подготовить здесь.

Кроме того понадобится доверенность на ответственное за регистрационную процедуру лицо, составленная согласно требованиям Вашего законодательства. Срок рассмотрения заявления Министерством составляет 60 дней, а сбор за проведение регистрации 2500 долларов. После регистрации и получения подтверждающих документов необходимо обеспечить включение информации о таком представительстве в Единый государственный реестр юридический лиц (далее ЕГРОПУ), что может быть сделано государственными органами статистики после подачи заявления и сопутствующих документов (положение о представительстве, которое регулирует порядок его деятельности; доверенность на представительство; свидетельство о регистрации). Будет Ваше представительство осуществлять вспомогательную деятельность, или же получит статус постоянного, последним этапом является постановка на учет в налоговых органах. В первом случае, подаются заявление по установленной форме, копия документа подтверждающего регистрацию и копия документа подтверждающего присвоение кода ЕГРПОУ. В том случае, если виды деятельности представительства не ограничатся вспомогательными либо подготовительными действиями, потребуется зарегистрироваться в органах налогового контроля в качестве плательщика налога на прибыль и единого социального взноса. Это значительно расширит сферу деятельности представительства, позволив ему заключать договора, предоставлять услуги и вообще вести бизнес и легально получать доход на территории Украины.

Что примечательно в таком порядке организации бизнеса, так это возможность проведения всех регистрационных процедур без личного присутствия. Так, на первом этапе, то есть при первичной регистрации в Министерстве, в заявлении указывается количество иностранных граждан, которые будут там работать, а так же подается доверенность на будущего руководителя. Он же и будет заявителем по оставшимся процедурам на основании вышеупомянутого документа, либо может перепоручить осуществление всех регистрационных действий юристу.

Как видим вопросы открытия представительства в Украине носит комплексный характер и требует грамотного подхода. Сотрудники компании «POLEX» помогут составить все необходимые документы, обеспечат представительство перед государственными органами на любом из вышеупомянутых этапов. Кроме того компания POLEX предоставляет услугу правовой анализ ситуации (ПАС) на условиях юридического аутсорсинга. Это является оптимальным вариантом перед процедурой открытия бизнеса или его реорганизации, ведь Вы экономите свое время и деньги, и в то же время Ваш бизнес будет всесторонне защищен.

СОЗДАНИЕ БИЗНЕСА ДЛЯ НЕРЕЗИДЕНТОВ. ЧАСТЬ 1.2. ИНВЕСТИЦИИ В УСТАВНОЙ ФОНД

   В предыдущих публикациях мы уже останавливались на вопросах открытия бизнеса в Украине нерезидента (порядок создания, документы, необходимые для регистрации), а также регистрации торговой марки нерезидентом.

    В продолжение тематики создания нерезидентом своего бизнеса на территории Украины хотелось бы сделать акцент на таком варианте его учреждения, как инвестиции в уставной фонд украинской компании.

   В том случае, если Вы имеете в Украине делового партнера, к предприятию которого хотели бы присоединиться, сделать это можно либо путем входа в состав учредителей его компании с дополнительным взносом, либо выкупив часть его доли. При этом, вклад в уставной фонд не обязан быть в денежной форме – инвестиции могут предоставляться в форме любого движимого/недвижимого имущества, не ограниченного в обороте. И тот и другой случай подразумевают наделение Ваших активов статусом иностранных инвестиций с соответствующим режимом правовой защиты – а именно гарантии на случай изменений в законодательстве; запрет на национализацию и конфискацию таких активов; право на компенсацию ущерба, причиненного действиями органов государственной власти. Требования по оценке активов, подлежащих внесению в уставной фонд не содержат специальных порядков для иностранных субъектов – она проводится на договорных основаниях между инвестором и украинской компанией с единственной особенностью, которая касается валютных ограничений. Кроме того, законодатель больше не требует проведения государственной регистрации иностранных инвестиций – достаточно указать на них при составлении договоров купли-продажи долей и решений органов управления предприятия. В результате входа в состав участников нерезидента и внесения им активов в уставной фонд, предприятие получает статус компании с иностранными инвестициями, а вкладчик-нерезидент становится одним из ее участников.

   Важно отметить, что в порядке покупки корпоративных прав нерезидент может стать и единственным участником украинской компании – выкупить сто процентов доли в уставном фонде предприятия у одного, либо же нескольких сразу учредителей превратив таким образом национальную компанию в иностранную.

   Что касается таможенных пошлин, то согласно украинскому законодательству иностранные инвестиции в форме товаров подлежат таможенному оформлению и взысканию соответствующих сборов, кроме тех, которые ввозятся в страну на срок более 3 лет в качестве взноса в уставной фонд предприятия.

    С точки зрения документального сопровождения указанных процедур, то закон требует от нерезидента предоставления тех же самых документов, что и для учреждения новой компании – надлежащим образом легализованная и переведенная выписка из торгового реестра для юридических лиц нерезидентов; надлежащим образом легализованный и переведенный паспорт, а также регистрация в налоговых органах для физического лица нерезидента. Кроме того, аналогично с процедурой открытия своего бизнеса, в данном случае возможно осуществление указанных действий на основании нотариальной доверенности.

   Как видим, процедура внесении инвестиций в уставной фонд украинской компании нерезидентом носит комплексный характер и требует грамотного подхода. Компания POLEX предоставляет услугу правовой анализ ситуации (ПАС) на условиях юридического аутсорсинга. Это является оптимальным вариантом, ведь Вы экономите свое время и деньги, и в то же время Ваш бизнес будет всесторонне защищен.

Регистрация нерезидентом торговой марки в Украине: преимущества и особенности.

      Торговые марки, или же знаки товаров и услуг активно используются субъектами бизнеса, как для продвижения своего товара, так и для его защиты. В связи с тем, что многие предприятия выводят свою продукцию на рынки других стран, становится вопрос о регистрации торговых марок иностранными компаниями на территории других государств. В этой статье мы обратим Ваше внимание на процедуру регистрации прав на торговые марки нерезидентами в Украине.

    Украина является участницей Мадридского соглашения о международной регистрации знаков, что обеспечивает действие интернационального механизма оформления прав на торговые марки. Его суть сводится к тому, что любой желающий может подать заявку на международную регистрацию торговой марки во Всемирную организацию интеллектуальной собственности для получения права собственности на нее как одном, так и в нескольких государствах одновременно. Помимо оплаты пошлины, единственное условие – это распространение действия указанного международного договора на территорию страны, в которой заявитель желает получить право собственности на торговую марку.

     Украина — достаточно привлекательная юрисдикция для регистрации торговой марки. Здесь нерезиденты смогут очень просто и быстро зарегистрировать торговую марку, как для национального, так для внешних рынков. В Украине регистрация торговых марок не занимает много времени по причине отсутствия сложных бюрократических процедур. Самостоятельно зарегистрировать собственную торговую марку или бренд в Украине иностранцу будет очень сложно. Вся документация и консультации ведутся на украинском языке, при этом необходимо знать нюансы быстро меняющегося украинского законодательства. В связи с чем рекомендуем иностранцам обращаться к квалифицированным юристам, имеющим опыт в данной сфере и опыт работы с иностранными гражданами и компаниями, какой является компания POLEX.

    Законодательство Украины дает право как физическим, так и юридическим лицам нерезидентам зарегистрировать право собственности на торговую марку на территории страны. Процедура аналогична той, что применяется к резидентам – оплата государственного сбора за подачу заявки, проведение формальной и квалификационной экспертиз; подача заявки с соответствующими сопутствующими документами в компетентный орган, а именно Укрпатент; проведение формальной экспертизы, в рамках которой проверяется соответствие заявки и пакета документов требованиям законодательства, определяется дата ее подачи; проведение квалификационной экспертизы, которая подразумевает рассмотрение заявки по сути, то есть изучения Вашей торговой марки на предмет соответствия требованиям, в том числе по вопросу тождественности уже зарегистрированным знакам товаров и услуг; получение результата экспертизы и, в случае отказа в регистрации, его преодоление путем оспаривания его оснований либо внесения в заявку изменений. Единственное отличие данной процедуры для нерезидентов – обязательное участие представителя по делам интеллектуальной собственности, то есть патентного поверенного, причем с момента подачи заявки. То есть, нерезиденты в отношениях с Укрпатентом априори действую опосредованно и дистанционно – нет необходимости присутствовать в Украине ни на одном этапе данной процедуры.

    Патентный поверенный действует на основании доверенности, составленной согласно требованиям государства иностранного заявителя. Легализировать ее не нужно, однако, потребуется перевод на украинский язык, что может быть организованно нами. С момента заключения договора и подписания вышеупомянутой доверенности, все технические вопросы – подача заявки, общение с компетентным органом, направление дополнительных материалов в случае необходимости, подача жалоб и прочее – всё это будет осуществляться представителем. На договорных началах патентный поверенный поможет определиться с выбором класса согласно Международной Классификации Товаров и Услуг, произведет предварительное исследование на предмет тождественности уже зарегистрированным знакам, составит заявку и от Вашего имени вступит в правоотношения с компетентным органом. На практике довольно часто приходится вносить исправления в поданные документы, уточнять информацию для Укрпатента, обосновывать и подтверждать свои доводы. В связи с этим, процедура является достаточно длительной и занимает от 14 месяцев.

     Все, что требуется от Вас- это доверенность, составленная согласно требованиям законодательства Вашей страны, конкретные пожелания по регистрации товарного знака и оплата предоставленных услуг, а также государственных пошлин.

Проблеми оскарження тендерів : недоліки та переваги подання електронної скарги

           При здійсненні процедури публічних закупівель є два можливих шляхи оскарження рішень та дій суб’єктів – це судовий та адміністративний способи захисту свої прав. Відповідно до статті 1 ч. 1 п. 14 Закону України «Про публічні закупівлі » органом оскарження є Антимонопольний комітет України. Статтею 18 цього Закону встановлено процедуру оскарження рішень та дій суб’єктів. Однією з необхідних умов для того щоб скарга була прийнята суб’єкту подання слід здійснити оплату за здійснення такої послуги і відповідно відсканувати квитанцію і подати разом з рештою документів в електронному вигляді до АМКУ.

         За період функціонування органу оскарження з 2010 року категорія порушень майже незмінна: встановлення дискримінаційних умов у документації, у тому числі, встановлення технічних вимог під конкретного постачальника; дискримінаційний підхід під час розгляду пропозицій учасників (неправомірне відхилення учасника або обрання переможцем учасника, пропозиція якого не відповідає умовам документації). Плата встановлюється Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 №291 «Про встановлення розміру плати за подання скарги», і відповідно до цієї постанови плата справляється в таких розмірах: 5 тисяч гривень у разі оскарження процедури закупівлі товарів та послуг і 15 тисяч гривень у випадку оскарження процедури закупівлі робіт. Такі плата для розгляду скарги не є співрозмірною для деяких закупівель, адже не залежить від очикуваної вартості закупівлі ( за аналогією з розміром судового збору у відсотках від суми позову). Так, наприклад, якщо сума всього тендера становить 25 тисяч гривень, то постає питання про економічну обгрунтованість подання скарги  вартістю 5000 грн, у розгляді якої  можуть відмовити, при тому плата на повертається. На відміну від cтарого Закону України «Про державні закупівлі», чинний закон встановлює строк оскарження в 15 днів (замість 30 днів), тобто така новела в законодавстві не є сприятливою. Зменшення строку розгляду АМКУ скарги в чинному законодавстві може вплинути на необ’єктивний та неповний розгляд всіх обставин справи. 

   Законом встановлено, що у випадку непогодження із рішенням Адміністративної колегії (АМКУ) суб’єкт права на оскарження протягом 30 днів може подати скаргу до суду. Проте  час розгляду судової справи триваємісяцями.А оскільки договори з держзакупівель укладають зазвичай терміном на один рік, то рішення суду, навіть позитивне, вже може не мати ніякого позитивного значення. Також, в законі чітко визначається, що при поданні електронної скарги до АМКУ електронні торги на час, необхідний для розгляду скарги по суті зупиняються, на відміну від судового оскарження. Тому перш ніж подавати позов до суду радимо скористатися правом на електронне оскарження до АМКУ.

       Проте слід звернути увагу, що така скарга складається не у довільній формі, а має містити обов’язкові складові: підстави подання скарги; обґрунтування наявності порушених прав суб’єкта оскарження; вимоги суб’єкта оскарження та їх обґрунтування; документ, що підтверджує справляння плати за подання скарги. Скарга до органу оскарження подається суб’єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель.

        Під час подачі скарги до органу оскарження слід дотримуватись вимог, встановлених законодавством, адже у іншому випадку вона буде відхилена, а плата за неї не повернеться. Тому радимо звернутись за правовою допомогою до юридичної компанії POLEX , що має успішний досвід оскаржень за такими категоріями справ.

Создание бизнеса для нерезидентов. Часть 1.1 Документы,необходимые для регистрации

          Ранее мы писали о первых шагах по созданию бизнеса нерезидентами в Украине https://polex.ua/news/sozdanie-biznesa-dlya-nerezidentov-chast-1.

        В данной публикации мы остановимся на документах, необходимых для создания бизнеса.

         После того, как нерезидентом были определены все ключевые моменты для открытия собственного бизнеса в Украине, можно начинать регистрационную процедуру. На данном этапе важно заметить, что для учреждения предприятия иностранным физическим либо юридическим лицом существуют особые документальные требования.  

         Помимо стандартного пакета документов, необходимо предоставить в орган регистрации также легализированную либо консульским способом, либо апостилированием, в зависимости от участия государства в Гаагской конвенции 1961 года, надлежащим образом переведенную и нотариально заверенную копию паспорта физического лица, а в некоторых случаях получить украинский идентификационный код, выписку из торгового реестра страны инкорпорации юридического лица-нерезидента. С учетом разнообразия порядков ведения данных реестров, хотим обратить Ваше внимание на необходимость включения в нее информации о конечных бенефициарных собственниках компании-нерезидента. Связано это с требованием украинского законодательства о раскрытии этой информации перед государством, что является распространенной практикой во множестве стран. 

     Следующим документом, который требуется для создания предприятия нерезидентом, является нотариальная доверенность, оформленная на выбранного Вами представителя. Данный документ избавит Вас от необходимости присутствовать в Украине при проведении регистрационной процедуры. Достаточно указать, что Вы уполномочиваете юриста на проведение регистрации, включая подачу документов и прочие необходимые действия. На доверенность тоже распространяется требование легализации по аналогии с выпиской из торгового реестра.   

       За исключением выписки из торгового реестра, остальные документы для регистрации, включая доверенность, могут быть составлены представителями с последующим согласованием с Вами. 

      О дальнейших шагах по созданию бизнеса в Украине нерезидентами читайте в наших следующих публикациях.

      Учитывая довольно не простой механизм и множество правовых и организационных нюансов, с которыми могут столкнуться нерезиденты при создании бизнеса в Украине, мы рекомендуем иностранным инвесторам услугу правового анализа ситуации (ПАС), что поможет Вам эффективно и оптимально организовать бизнес таким образом, чтобы рекомендуемые бизнес-модели отражали все современные тенденции и риски (включая необходимость эффективного присутствия в стране регистрации, условия раскрытия информации о бенефициарах, минимизацию рисков подписания документов на основании генеральных доверенностей, учет существующих валютных ограничений и способов их минимизации и многих других).

Антиоффшоризация бизнеса – 2019 (часть 1).

        Оффшоры – это один из более распространенных и действенных методов налогового планирования. Основан этот метод на законодательстве множества стран, частично или полностью освобождающий от налогообложения компании, принадлежащие нерезидентам страны. Оффшорная компания – это компания, которая не ведет хозяйственной деятельности в стране своей регистрации, а владельцы этих компаний – нерезиденты этих стран. Это главное требование таких стран, где допускается регистрация оффшорных компаний.

Оффшорная компания вне зависимости от вида своей деятельности является компанией, которая не получает прибыль в стране регистрации, не имеет финансовых отношений с компаниями данной юрисдикции, и собственники этой компании не являются резидентами страны регистрации. Главной целью создания оффшорной компании на протяжении долгих лет являлся вывоз капитала. Со временем на главное место вышли такие цели, как минимизация налогов, репутация компании, стабилизация платежей, приобретение недвижимости, инвестирование, самофинансирование и многие другие, абсолютно правомерные экономические цели.

          Главные цели регистрации компании в оффшорном центре:

  1. Ведение экспортно-импортных операций – если компания занимается внешнеэкономической деятельностью, возникает стремление минимизировать налоги, уменьшить документооборот, увеличить конфиденциальность. В этой ситуации оффшорная компания может выступать в роли посредника между вами и вашим бизнес-партнёром. При этом не нужно забывать о престиже юрисдикции и наличия с данной страной договора об избегании двойного налогообложения с Украиной.
  2. Хранение денежных средств на различных банковских счетах и иметь к ним быстрый доступ в любой момент, иметь возможность распоряжаться денежными средствами, перемещая их в любую точку мира и в любой валюте.
  3. Минимизация налогообложения: в этом случае самое главное – оптимальное использование различий в налоговых законодательствах различных государств. Необходимо выбрать страну регистрируемой компании, а возможно, позаботиться и о соответствующем гражданстве бенефициара, директора или акционера.
  4. Создание структуры расчетов между контрагентами. Для этого необходимо открытие счетов в нескольких банках одновременно, с учётом схемы кредитования. Привлекательнее юрисдикции с отсутствием контроля валютных операций и финансовой деятельности компании.
  5. Избежание двойного налогообложения.

        Как видим оффшорные зоны – это определенная территория, на которой иностранные кредитные учреждения и другие компании выполняют операции с нерезидентами в иностранной для данного государства валюте при невмешательстве или минимальном вмешательстве со стороны государства, создавшего оффшорную зону.

    В связи с чем не удивительно, что на международном уровне остро встал вопрос борьбы со схемами уклонения от уплаты налогов с использованием оффшоров. В связи с тем, что низконалоговые или безналоговые юрисдикции составляют серьёзную конкуренцию для европейских государств с достаточно высокими налоговыми ставками на мировом рынке сегодня активно ведётся борьба с оффшорными зонами на международном уровне. Кроме того, они представляют криминальную угрозу, поскольку, отсутствие требований по раскрытию информации и предоставлению отчётности тем самым привлекает лиц, преследующих незаконные цели, связанные с уклонением от уплаты налогов и отмыванием денежных средств. Суверенитет не позволяет вмешиваться во внутреннюю политику государства, при этом каждая страна вправе в пределах территории устанавливать свои «правила игры». Таким образом, противостоять оффшорам сложно, но тем не менее инструменты воздействия на такие территории найдены, методы борьбы законны и разнообразны.

        Можно выделить следующие основные методы международной борьбы с оффшорными зонами: • Составление так называемых «черных списков» оффшорных зон; • Обеспечение открытости и доступности информации на международном уровне путём заключения международных соглашений по обмену налоговой информацией и ограничения банковской тайны через контроль национальных банковских систем; • Ограничение использования оффшоров введением ограничительных положений во внутреннее законодательство многих стран, а так же норм, препятствующих получению выгоды от использования оффшорных зон.

     ОЭСР ведёт свои списки стран, которые осуществляют недобросовестную налоговую конкуренцию. В 2009 году в список стран, не выполняющих рекомендации ОЭСР и не отвечающих установленным организацией стандартам, но согласившихся на приведение своего внутреннего законодательства в соответствие с установленными стандартами ОЭСР (так называемые «серые списки») входили 30 государств, среди них такие, как Британские Виргинские Острова, Сент-Винсент и Гренадины, Панама, Белиз. В «чёрный список» государств, которые не подтвердили свою готовность к принятию стандарта налогового сотрудничества входили четыре государства: Коста-Рика, Малайзия (Лабуан), Филиппины и Уругвай. В июле 2017 года опубликован черный список ОЭСР, с учетом новых критериев. На сегодняшний день ряд юрисдикций, в том числе и Украина,  все еще не ввели у себя в полной мере стандарт по обмену налоговой информацией по запросу, который был одобрен еще в 2009 году. Еще несколько финансовых центров, в свою очередь, отказываются присоединиться к Единому стандарту по обмену налоговой информацией, который предполагает начала автоматического обмена информацией уже в июле этого года. Одним из важных нововведений будет переход абсолютно всех юрисдикций на автоматический обмен налоговой информацией, а также информацией о бенефициарах.

       Подробнее об указанных методах борьбы с оффшорами , а также о шагах Украины в данном направлении и последствиях для международного бизнеса читайте в следующих публикациях.

          Как видим, вопросы, связанные с налогообложением субъектов бизнеса в Украине, в том числе при осуществлении ВЭД,  являются многоаспектными, сложными и неоднозначными. Компания  «POLEX» имеет наработанную практику применения налогового законодательства при защите интересов своих клиентов, практику участия  адвоката в налоговых спорах, процедурах административного и судебного обжалования. Предоставим консультации по всем вопросам налогового планирования с учетом последних изменений в законодательстве Украины  и международной практике.

Старший юрист Овчаренко А.С. приняла участие в семинаре «МИНИМИЗАЦИЯ НАЛОГОВ ЗАКОННЫМИ СПОСОБАМИ. МЕЖДУНАРОДНОЕ НАЛОГОВОЕ ПЛАНИРОВАНИЕ – 2019» 30-31 мая 2019 (г.Киев).

        Ведущий специалист практики “Налоги” к.ю.н. Овчаренко Анастасия приняла участие в семинаре на тему ”МИНИМИЗАЦИЯ НАЛОГОВ ЗАКОННЫМИ СПОСОБАМИ. МЕЖДУНАРОДНОЕ НАЛОГОВОЕ ПЛАНИРОВАНИЕ – 2019», который проходил 30-31 мая 2019 года в г.Киев. В ходе семинара ведущими специалистами данной отрасли раскрывались актуальные проблемы налогового планирования в 2019 году, способы законной оптимизации как инструмент сохранения оборотных средств бизнеса.

Особое внимание уделялось изменениям схем законной оптимизации налогов в 2018/2019 (в том числе путем выплаты дивидендов и роялти нерезиденту), а также давалась оценка перспективным изменениям и тенденциям в данной сфере: Деоффшоризация бизнеса, вопросы KYC в иностранных банках, BEPS и автоматический обмен налоговой информацией, детально были раскрыты проблемы правового регулирования контролируемых иностранных компаний (КИК) в Украине и в мире.

    Вопросы, связанные с налогообложением субъектов бизнеса в Украине, в том числе при осуществлении ВЭД, работе с нерезидентами, являются многоаспектными, сложными и неоднозначными. Компания  «POLEX» имеет наработанную практику применения налогового законодательства при защите интересов своих клиентов, участия  адвоката в налоговых спорах, процедурах административного и судебного обжалования, а также налогового планирования, в том числе международного. Предоставим консультации по всем вопросам налогового планирования с учетом последних изменений в законодательстве Украины, актуальных тенденций  и международной практики налогообложения.

В последующих публикациях Овчаренко А.С. расскажет о главных современных тенденциях антиоффшоризации бизнеса и рисках работы с оффшорами в современных условиях.

ЕСПЧ – последняя надежда?

     Опыт многолетней практики свидетельствует, что обращение в Европейский суд по правам человека (ЕСПЧ) – это та последняя надежда, которая вдохновляет человека, не нашедшего справедливости в своём государстве, на дальнейшую борьбу, и без преувеличения придаёт ему смысл жизни. Это последняя соломинка, ухватив которую пострадавшее лицо представляет её мощным стальным тросом, который волшебно вытянет его из трясины изматывающих судебных тяжб, и ЕСПЧ словно солнечным лучиком озарит его путь веры в торжество верховенства права.

      Будем разочаровывать – это не так. Вернее, не совсем так. Действительно, ЕСПЧ изначально был призван способствовать обеспечению справедливого рассмотрения дел национальными судами через формирование единых международно-правовых стандартов. И за десятилетия своей деятельности он, вне всяких сомнений, достиг значительных успехов. Однако, реальность такова, что вал обращений из государств – членов Совета Европы столь стремительно увеличился и продолжает постоянно увеличиваться, что Суд, скажем прямо, не справляется с такой нагрузкой.

        Это не могло не сказаться на эффективности работы его Секретариата. Плоды его деятельности иногда столь чудовищны, что невольно закрадываются, мягко говоря, нехорошие подозрения. Юристов, практикующих с ЕСПЧ, уже мало удивляет, что нередко решения о неприемлемости жалоб принимает один из клерков Суда (по крайней мере, так следует из присылаемых отписок); что решения о неприемлемости поданной жалобы никогда не обоснованы, а это прямо противоречит самой практике Суда по применению ст. 6 ЕКПЛ (право на справедливое правосудие); что Секретариат может просто «забыть» зарегистрировать жалобу, а потом спустя 10-12 месяцев, когда ему напомнят о ней, пришлёт отписку очень сомнительного содержания и т.д. и т.п. Думаем, не стоит указывать, насколько такая «работа» Секретариата влияет на имидж и самого Суда, и Совета Европы в целом.

         Так, собственно, недавно юристам нашей компании пришлось разбирать похожую ситуацию, когда недовольство клиента деятельностью ЕСПЧ столь зашкаливало, что мы невольно почувствовали себя ответственными не только за добросовестное обеспечение европейского правосудия, но и за верховенство права вообще. В связи с этим мы считаем необходимым сделать ряд пояснений для наших нынешних и будущих клиентов, если им было отказано в рассмотрении дела в ЕСПЧ уже на стадии подачи жалобы.

        Первое и главное. Лично Вам вряд ли удастся убедить ЕСПЧ вернуться к рассмотрению жалобы. Отписки Суда, как правило, содержат формулировки такого рода:

     «Настоящее решение является окончательным и не подлежат обжалованию ни в Суде, включая Большую Палату, ни в каком-либо ином органе. По этой причине прошу с пониманием отнестись к тому, что Секретариат не сможет предоставить Вам дополнительные разъяснения о ходе рассмотрения Вашего заявления Комитетом, а также ответить на Ваши последующие письма касательно решения, вынесенного Судом по Вашему делу. Суд более не будет отправлять Вам документы, относящиеся к Вашему заявлению. В соответствии с директивами Суда Ваше досье будет уничтожено по истечении одного года с момента принятия данного решения».

       Увы, такого рода отписки в практике ЕСПЧ весьма стандартны.

     Второе. Гипотетическая возможность бороться дальше есть, но она слишком гипотетическая. По крайней мере, практика по ней нам неизвестна. Да и, как правило, сами клиенты воспринимают её весьма скептически, особенно учитывая восторженно европейский выбор официальных властей Украины.

        Объясняем. Это путь понуждения МИД Украины к защите Ваших нарушенных прав за рубежом. На профессиональном языке это называется дипломатической защитой. Согласно п. 1 (3) ст. 6 Закона Украины «О дипломатической службе» № 2449-VIII от 7 июня 2018 г. одной из основных задач органов дипломатической службы Украины является защита прав и интересов граждан и юридических лиц Украины за рубежом. ЕСПЧ – это один из органов Совета Европы, который, как субъект международного права несёт ответственность за надлежащее соблюдение обязательств по Конвенции.

        Таким образом, если из материалов следует, что обоснование отказа не соответствует нормам Европейской конвенции о защите прав и основных свобод 1950 г. (что и есть её нарушение), Вы можете требовать у МИДа защиты нарушенных за рубежом Ваших прав путем обращения к Совету Европы (а ЕСПЧ – один из его органов), с требованием устранить нарушение и обеспечить справедливое и беспристрастное рассмотрение дела.

          Предупреждаем, что одним из возможных препятствий будет норма ст. 55 Конвенции, предусматривающая отказ государств – участников Конвенции от иных средств урегулирования споров. Но здесь уже вопрос её толкования. Как известно, текстуальное и прецедентное содержание Конвенции – это две большие разницы. ЕСПЧ сам выработал свои собственные принципы толкования, значительно отличающиеся от принципов толкования других международных договоров (ст. 31-33 Венской конвенции о праве международных договоров 1969 г.), и при этом однозначно не указал, что они относятся только к одним разделам Конвенции, но не относятся к другим… Короче, мы знаем куда дышло поворачивать и если Вы готовы не только использовать практику, но и создавать её, POLEX готов предоставить Вам такую возможность.

Щёкин Ю.В.

Получение наследства иностранцем на территории Украины

      На сегодняшний день вопрос о представлении и защите прав иностранных граждан на территории Украины весьма популярен и актуален, в связи с увеличением количества обращений иностранцев по защите их прав и законных интересов.

    Так, в данной публикации остановимся на вопросе о специфике получения иностранным гражданином наследства на территории Украины.

      Следует отметить, что первоначально следует обратиться к нотариусу по месту нахождения имущества с соответствующим заявлением о выдаче свидетельства о праве собственности на имущество. В случае отказа нотариусом – уже необходимо обратиться в суд с исковым заявлением.

     При этом с 2019 года иностранному гражданину в случае необходимости представительства его интересов в судах Украины, следует обратиться к опытному юристу, который имеет свидетельство о праве на занятие адвокатской деятельностью на территории Украины. Основными моментами, на которые следует обратить внимание иностранному клиенту при обращении в судебные органы в Украине являются: 1) надлежащее оформление полномочий на представление его интересов в Украине, 2) порядок подтверждения статуса такого иностранного субъекта (удостоверяющие личность документы, уставные документы юридического лица и т. д.); 3) порядок предоставления документов и доказательств по делу.  Более подробно о проблемных моментах обращения иностранцев в суды Украины было изложено в предыдущей публикации: https://polex.ua/news/problemnyie-voprosyi-obrashheniya-inostrannyih-grazhdan-i-yuridicheskih-lits-v-sudebnyie-organyi-ukrainyi

       Во – первых, следует отметить, что личное присутствие иностранного гражданина при рассмотрении дела в суде не требуется. В данном случае заключается договор о предоставлении правовой помощи с адвокатом и адвокат выписывает ордер на предоставление правовой помощи или оформляется нотариальная доверенность от клиента – иностранного гражданина на адвоката, что позволяет адвокату представлять интересы клиента во всех органах государственной власти, местного самоуправления, в судах, правоохранительных органах, в органах прокуратуры Украины.

       Во время представления интересов клиента в деле о признании права собственности на наследство по закону адвокат от имени клиента имеет право подписывать, подавать и получать все необходимые документы, участвовать в судебных заседаниях, совершать иные действия, необходимые для представления интересов клиента в суде.

    Во – вторых, адвокату необходимо получить от клиента все необходимые документы, которые нужны для формирования доказательной базы по делу и составления правовой позиции, а также для подачи искового заявления в суд о признании права собственности на имущество в порядке наследования.

    В частности в обязательном порядке необходимы документы, удостоверяющие личность клиента, документы подтверждающие родственные связи клиента с наследодателем ( свидетельство о браке, свидетельство о рождении и т.д.), правоустанавливающие документы на квартиру, постановление нотариуса об отказе в выдаче свидетельства о праве собственности на имущество в порядке наследования по закону, надлежащим образом оформленные полномочия адвоката.

      В третьих, документы, которые подаются вместе с исковым заявлением, в обязательном порядке подлежат легализации (апостилированию) и переводе на русский язык, который должен быть нотариально заверен.

   Процедура получения наследства в Украине  имеет свои специфические особенности, в проведении и сопровождении которой помогут грамотные юристы юридической компании POLEX. Кроме того, юристы POLEX могут  сопроводить, в случае необходимости,  продажу недвижимости или бизнеса в Украине. 

Проблемные вопросы обращения иностранных граждан и юридических лиц в судебные органы Украины.

    Обращение иностранных граждан или юрлиц в суды Украины, как и гражданина Украины в суд за рубежом, является весьма актуальной темой, в связи с чем возникает все больше вопросов по поводу особенностей данной процедуры и способов ее реализации.

    В первую очередь следует выделить такой важный аспект как надлежащее оформление полномочий лица, которое будет представлять интересы иностранного гражданина на территории Украины в судах, без надлежащего оформления которых дальнейшие действия по сбору и легализации документов и их подача в судебные органы будут невозможны.

      Так, Законом Украины «О внесении изменений в Конституцию Украины (по поводу правосудия)» от 02.06.2016 года № 1401-VIII была введена адвокатская монополия на представительство интересов граждан в судах Украины: в Верховном Cуде Украины и судах кассационной инстанции – с 01.01.2017 года, в судах апелляционной инстанции – с 01.01.2018 года, в судах первой инстанции – с 01.01.2019 года, представительство органов государственной власти и органов местного самоуправления в судах исключительно адвокатами – с 01.01.2020 года.

     Таким образом, сейчас иностранному гражданину в случае нарушения его прав и законных интересов и необходимости представительства его интересов в судах Украины, следует обратиться к опытному юристу, который имеет свидетельство о праве на занятие адвокатской деятельностью на территории Украины.

  Основными моментами, на которые следует обратить внимание иностранному клиенту при обращении в судебные органы в Украине являются: 1) надлежащее оформление полномочий на представление его интересов в Украине, 2) порядок подтверждения статуса такого иностранного субъекта (удостоверяющие личность документы, уставные документы юридического лица и т. д.); 3) порядок предоставления документов и доказательств по делу. Далее подробнее об этих моментах.

       Представительство интересов адвокатом может осуществляться либо по ордеру о предоставлении правовой помощи либо по доверенности, заверенной у нотариуса. Также заключается договор о предоставлении правовой помощи между адвокатом и иностранным гражданином.

         Во-вторых, в обязательном порядке нужны документы, подтверждающие статус юридического лица нерезидента: – учредительные документы; – документы подтверждающие государственную регистрацию; – документ подтверждающий постоянное местонахождение юридического лица в иностранном государстве, заверенный компетентным органом этого государства; – выписка из торгового реестра, в сборе и оформлении которых поможет опытный адвокат. Если это физическое лицо- то подтверждающим документом может быть идентификационный код налогоплательщика, полученный иностранным гражданином.

       Все вышеуказанные документы подлежат легализации в обязательном порядке, а также переводу на украинский язык, который должен быть нотариально удостоверен. Весь процесс легализации как документов по делу так и процессуальных документов, необходимых для подачи в суд, а также во время рассмотрения дела в суде сопровождается адвокатом-представителем иностранного субъекта.

     В третьих, для представления интересов иностранного гражданина в суде, а также выработки адвокатом правовой позиции необходимо собрать доказательную базу – перечень документов по делу, которые в свою очередь также подлежать легализации (апостилированию), переводе на русский язык, который должен быть нотариально заверен.

     Таким образом, в случае нарушения прав и законных интересов иностранного гражданина и необходимости представления его интересов в судах Украины сразу встает вопрос о сборе и легализации/апостилированию документов, необходимых для подачи им иска или иных процессуальных документов в суд, документов, доказательств по делу, процедура подачи которых имеет свои особенности, от знания которых зависит успех дела и возможность реального исполнения полученного решения.

   Подача гражданином Украины или украинским юридическим лицом исков или другое участие в процессе за рубежом имеет свои особенности, о чем будет изложено в следующих публикациях.

Создание бизнеса для нерезидентов. Часть 1.

       Для открытия и ведения бизнеса в Украине существуют благоприятные условия, проблем с регистрацией бизнеса нет, но больше всего трудностей возникает с самим порядком осуществления деятельности легально из-за сложностей и частых изменений законодательства.

         Без правовой стратегии и предвидения юридических рисков не обойтись уже на стадии регистрации бизнеса — компании или предпринимателя. Необходимо правильно выбрать организационно-правовую форму, систему налогообложения, понять «как это работает», определить порядок и способ формирования уставного капитала, знать, как правильно перевести активы с физического лица на компанию или обратно, решить другие важные проблемы формализации бизнеса и реализации договоренностей с партнерами и, к тому же, все это должно соответствовать действующему законодательству.

          Как же пройти требуемые для открытия и занятия бизнесом в Украине процедуры в минимальные сроки, с минимальными рисками и с минимальными затратами? Мы рекомендуем иностранным инвесторам услугу правового анализа ситуации (ПАС), которая представляет собой консультационную юридическую поддержку по всем особенностям создания и ведения бизнеса в Украине.

        Мы предлагаем Вам юридическую услугу ПАС по анализу существующих корпоративных структур и бизнес-процессов на предмет выявления потенциальных корпоративных и налоговых рисков, результатов трансграничных сделок, помогаем Вам эффективно и оптимально организовать бизнес таким образом, чтобы рекомендуемые бизнес-модели отражали все современные тенденции и риски (включая необходимость эффективного присутствия в стране регистрации, условия раскрытия информации о бенефициарах, минимизацию рисков подписания документов на основании генеральных доверенностей, учет существующих валютных ограничений и способов их минимизации).

          В общем, процедура регистрации бизнеса может проходить без личного присутствия иностранного инвестора, за исключением некоторых аспектов. Для этого необходимо подготовить пакет учредительных и разрешительных документов на основании доверенности, легализированной в установленном законом порядке. Наша компания предоставляет услугу ПАС на условиях юридического аутсорсинга. Это является оптимальным вариантом, ведь Вы экономите свое время и деньги, и в то же время Ваш бизнес будет всесторонне защищен. 

    О дальнейших шагах по созданию бизнеса в Украине нерезидентами читайте в наших следующих публикациях.

Отмена судом постановления КМУ от 26.04.2017 г. о проверках гоструда

     14 мая 2019 года шестой Апелляционный административный суд по делу №826/8917/17 признал недействительным Постановление КМУ от 26.04.2017 года N 295  (далее – Постановление), в связи с процедурными нарушениями при принятии данного Постановления.

    Постановлением был утвержден Порядок осуществления государственного надзора за соблюдением законодательства о труде, особым новшеством которого была возможность инспекторов по труду беспрепятственно и без предварительного уведомления самостоятельно в любое время проходить в любые помещения объектов, в которых используется наемный труд, причем на основании одного лишь удостоверения.

      Согласно статье 325 КАС, постановление суда апелляционной инстанции вступает в силу с момента его принятия, а значит, с 14 мая 2019 года вышеуказанное Постановление является недействительным.

    Указанное Постановление возможно обжаловать в Верховном суде, однако на сегодняшний день , с 14 мая 2019 года любые проверки Гоструда в соответствии с этим Порядком являются незаконными.

   Юридическая компания POLEX имеет развитые практики оказания комплексных услуг бизнесу, и наши специалисты смогут помочь вам по всем вопросам, связанным с защитой вашего бизнеса, а адвокаты компании POLEX  представят Ваши интересы в судах всех инстанций, в том числе в спорах с органами власти, контролирующими органами.

Криптовалюты в Украине: проблемы налогообложения

         Криптовалюта – цифровой продукт, полученный в результате использования созданных частными лицами электронных платежных систем, которые подчинены определенным протоколам передачи данных в сочетании с использованием криптографических методов шифрования. Главное, что отличает криптовалюту от иных электронных денежных средств (электронных денег или безналичных расчетов), – частный характер эмиссии, а также технологические особенности их изготовления и выпуска в обращение. Информация обо всех транзакциях, совершаемых в рамках этих платежных систем,  находится в открытом доступе. Однако при этом сохраняется анонимность их участников, ведь электронные криптовалютные кошельки, используемые для передачи криптовалют, не позволяют идентифицировать пользователей, поскольку они не персонифицируются. Кроме того, отсутствие каких-либо финансовых посредников между сторонами переводов криптовалют служит дополнительной гарантией конфиденциальности транзакций, осуществляемых в рамках функционирования соответствующих платежных систем. 

Сложность в том, что bitcoin не попадает под определение электронных денежных средств, которое дано в ст.15 Закона Украины «О платежных системах и перевод средств в Украине», а также не попадает под определение платежной системы, которое содержится в п.29 ст.1  указанного Закона. Биткоин также не является иностранной валютой в свете требований нового Закона Украины” О валюте и валютных операциях “, не входит в перечень иностранных валют согласно Классификатору иностранных валют и не попадает под объекты гражданских прав, перечисленные в гражданском кодексе, не являясь вещью (товаром), наличными или безналичными деньгами, бездокументарными ценными бумагами и имущественными правами. То есть bitcoin и иные криптовалюты в данное время пребывают вне сферы регулирования действующим  законодательством.

        Таким образом, несмотря на существование в мире многочисленных практик использования криптовалюта в качестве меры стоимости, средства обмена и накопления, ее сложная правовая природа не позволяет отождествить его с любым из смежных понятий (денежные средства, валюта, валютная ценность, законное платежное средство, электронные деньги, ценные бумаги, денежный суррогат и т.д.).

      В связи с чем сложность представляет вопрос о налогообложении операций, опосредованных криптовалютами.  Положения ст. 165.1 Налогового кодекса Украины (далее-НКУ ) содержат информацию о доходах, которые налогообложению не подлежат. Поскольку, ст. 165.1 НКУ не освобождает операции по купле-продаже криптовалют от налогообложения, то такие операции подлежат налогообложению в случае получения от них дохода. Следует учесть, что фактически физическое лицо при осуществлении операций по купле-продаже криптовалют находится в Украине, но все происходящие операции, находятся за пределами Украины. Подтверждением осуществления операций за пределами Украины, может быть то, что непосредственно сами биржи, на которых совершаются операции, зарегистрированы за пределами Украины.  В Украине  при этом  происходит только одна операция – вывод средств с банковского счета украинца на одну из международных платежных систем, а  следовательно, сама покупка криптовалюты происходит вне юрисдикции Украины даже если она покупается не за иностранную, а за национальную валюту.  В связи с чем, получило популярность мнение, что у криптовалюты нет юрисдикции.
      Операция по купле-продаже криптовалют не может расцениваться как операция с «инвестиционными активами», поскольку положения п. 170.2 НКУ содержат исчерпывающий перечень понятий, относящихся к «инвестиционным активам» и «инвестиционной прибыли». Информация об активах, похожих на криптовалюту в ней не указана.

       Приобретение криптовалюты не подлежит налогообложению, поскольку сам факт приобретения криптовалюты автоматически не означает получение дохода. Если криптовалюта была продана по более высокой цене чем приобреталась,  то положительная разница. По своей правовой сути,  является пассивным доходом, поскольку физическое лицо-покупатель непосредственно не влияло на факторы роста стоимости криптовалюты. Но действующие положения п. 170.2 НКУ не признают криптовалюту «инвестиционной прибылью» и «инвестиционным активом», и поэтому прибыль от такой продажи не может облагаться в соответствии с положениями п. 170.2 НКУ по сниженной ставке 5%. Такую прибыль следует трактовать как «любой доход полученный резидентами» и «другие доходы от любых видов деятельности за пределами таможенной территории Украины» согласно п. 14.1.55 НКУ, а потому он подлежит налогообложению на общих основаниях по ставке 18 %, предусмотренной п. 167.1 НКУ, а также 1,5  % военного сбора, предусмотренного переходными положениями НКУ.

       Доходы физического лица от майнинга и инвестиций в криптовалюты нельзя отнести к какой-либо другой категории Налогового кодекса, кроме как к «иным доходам». Такие доходы являются объектом налогообложения на общих основаниях по ставке в размере 18%, а также объектом обложения военным сбором в размере 1,5% от сумы дохода. Физическое лицо самостоятельно обязано задекларировать эти доходы по итогам календарного года, за исключением тех случаев, когда эти налоги были удержаны и уплачены в бюджет выплачивающей стороной как налоговым агентом (физ.лицом-предпринимателем или юридическим лицом). Облагаться будет вся сума денежных средств, полученных в обмен на криптовалюту.

         Неопределенность правового статуса виртуальных активов с точки зрения налогообложения, налоговых последствий, операций с ними, приводит к тому, что физические и юридические лица, имеющие в своей собственности виртуальные активы (криптовалюта и другие токены) фактически лишены эффективного способа защиты своего права собственности на такие виртуальные активы. Важно отметить, что при отсутствии правового регулирования налогообложения операций с виртуальными активами и с учетом значительного фактического количества таких операций, бюджеты недополучают  средства в виде налога на прибыль предприятий, налога на доходы физических лиц, военного сбора.

      На сегодняшний день деятельность, связанная с операциями купли, продажи, обмена и конвертации в криптовалюты несет большое количество рисков, которые нужно понимать прежде чем осуществлять такие операции. К основным рискам относятся:

– возможность потери средств из-за кражи, например в результате кибератак на платформы обмена криптовалют;

– отсутствие гарантий возврата инвестированных средств в криптовалюты. Сбережения, содержащихся в криптовалютах, не гарантируются Фондом гарантирования вкладов физических лиц, поскольку такие сбережения не считаются банковским депозитам;

– возможность мошенничества. Сбережения в криптовалюта могут быть использованы для построения финансовых пирамид, которые, в связи с описанными выше типами риска, могут в достаточно короткий срок привести к потере инвесторами своих денег. В случае подобной ситуации со средствами в национальной или иностранной валюте, единственной доступной формой правовой защиты может быть уголовное производство. Через неопределенный статус криптовалюта государственные учреждения по защите прав потребителей в Украине без правовых оснований для помощи как инвесторам, так и пользователям;

– сложности использования обычных методов оценки рыночной стоимости активов в криптовалютах;

– значительные ценовые колебания криптовалют и смежные с ним риски – спекулятивность и неурегулированность уровней комиссионных вознаграждений за осуществление операции в криптовалютах;

– криптовалюта не является общепринятым в торгово-сервисных сетях средством платежа так как не является законным средством платежа и не является валютой. Это означает, что торговые предприятия не имеют юридического обязательства принимать криптовалюты как средства платежа.

– ограниченные возможности судебной защиты по взисканию задолженности  в криптовалюте.

   В связи с чем, учитывая пробелы правового регулирования сферы виртуальных активов в Украине, заключая договоры опосредованные криптовалютами, сторонам необходимо учесть все нюансы  налогообложения и  правильно прописать положения о способах защиты с целью обеспечения возможности судебной защиты своих интересов в случае недобросовестности контрагента. Юристы компании POLEX помогут составить договоры всех видов с учетом всех нюансов действующего законодательства и судебной практики по данному вопросу.

Автор: Овчаренко Анастасия, к.ю.н., старший юрист

Компания POLEX предлагает полный спектр услуг по направлению “Международное право”.

   В рамках направления «Public Consulting в международном праве» компания POLEX расширила перечень предоставляемых услуг. Так, компания POLEX предлагает услуги для национальных диаспор, политических партий и общественных организаций, а также ряд услуг для бизнеса, ведущего ВЭД и имеющего активы за рубежом : международно-правовая оценка иностранного инвестирования, мониторинг санкционных режимов (контромер) и другие. Причем большая часть услуг носит уникальный характер и впервые предоставляется на украинском рынке.  

     Подробнее о перечне услуг в сфере международного права читайте на сайте: https://polex.ua/category/praktiki/mezhdunarodnoepravo

КАК СОЗДАТЬ БИЗНЕС С НУЛЯ

     Вы хотите создать свой бизнес? Прекрасно! Мы предлагаем вам чек-лист основных этапов на пути становления предпринимателем.

1. Выбор видов деятельности в бизнесе. От выбранного направления, будь-то оптовая и розничная торговля, производство, сельское хозяйство, строительство и ремонт, деятельность в сфере IT, издательство, информационные услуги, операции с недвижимостью, деятельность в сфере обслуживания или образование и т.п., зависит бизнес-концепция, потребность в получении определенных разрешительных документов, маркетинговая политика и многое другое

  1. Составление бизнес-плана. Вам необходимо четко представлять себе, какие материально-технические, временные и трудовые ресурсы необходимо затратить для достижения прибыли, какой ожидаемый уровень дохода планируется, и когда примерно начнут окупаться ваши инвестиции.
  2. Выбор организационно-правовой формы бизнеса. В зависимости от потребностей вашего бизнеса и выбранной бизнес-модели, бизнес может функционировать или в виде физического лица-предпринимателя (ФЛП), или в виде юридического лица (частных предприятий, ООО и тп), а также в виде данных субъектов в комплексе.
  3. Выбор оптимальной формы налогообложения. Как известно, в Украине бизнес может применять общую и упрощенную (единый налог) форму налогообложения. Различия между ними – это тема отдельного поста, однако при выборе оптимальной формы налогообложения мы рекомендуем консультацию у специалистов, т.к необходимо учитывать как планируемые масштабы бизнеса, так и планируемую рентабельность бизнеса и уровень документально подтверждаемых расходов.
  4. Регистрация субъектов бизнеса. Юридически факт создания нового субъекта бизнеса будет зафиксирован  в едином государственном реестре Украины, и это будет подтверждено Выпиской из государственного реестра, а для юридических лиц – еще и пакетом учредительных документов: Уставом, протоколом о создании и тп. Также субъекту бизнеса необходимо будет открыть счет а банке. Печать в настоящее время получать не обязательно.
  5. Оформление разрешительных документов и лицензий. Для занятия определенными видами деятельности необходимо получать лицензию, а также получать соответствующие разрешительные документы. Кроме того, необходимо учитывать нормы Кодекса гражданской защиты Украины, которые устанавливают, что начало работы вновь созданных предприятий, начало использования субъектом бизнеса объектов недвижимости осуществляется на основании поданной субъектом хозяйствования декларации соответствия материально-технической базы требованиям законодательства по вопросам пожарной безопасности, а для субъектов с высокой степенью риска –еще и по результатам позитивного заключения экспертизы противопожарного состояния.
  6. Оформление кадровой документации. Здесь все понятно – прием на работу сотрудников необходимо оформлять документально, соблюдая при этом все нормы о необходимости оповещения налогового органа.
  7. Подготовка пакета договорной и организационно-распорядительной документации. Субъекту бизнеса для работы нужно оформление как внутренних документов (приказов, распоряжений, положений, инструкций), так и договорных документов с другими субъектами хозяйствования.

        На данном этапе создание бизнеса можно считать завершенным. Что потом?

         В дальнейшем бизнесу необходимо постоянное грамотное правовое сопровождение, которое тем более актуально в свете постоянных изменений законодательства Украины. Развитие бизнеса требует также  регистрацию торговой марки, построение системы корпоративных взаимоотношений, структурирование бизнеса, внешнеэкономическую деятельность и т.п.

      Компания «POLEX» имеет многолетний опыт создания и сопровождения субъектов бизнеса, и поможет вам с легкостью воплотить в жизнь ваши бизнес-идеи.

Принятие «языкового закона»: возможные последствия для бюджетников и для бизнеса.

      25 апреля 2019 года Верховной Радой Украины был принят во втором чтении проект Закона Украины «Об обеспечении функционирования украинского языка как государственного». Данный законопроект отправлен на подпись Президенту, у которого есть 15 дней на его подписание.

      В случае вступления закона в силу, от определенных категорий лиц будет требоваться использование украинского языка при исполнении должностных обязанностей. Кроме государственных служащих и должностных лиц органов власти и местного самоуправления, это требование распространяется так же на адвокатов, нотариусов, руководителей образовательных учреждений, в том числе и частной формы собственности, педагогов и ученых, медработников государственных и коммунальных медучреждений, а так же других должностных лиц и служащих предприятий государственной и коммунальной формы собственности.

     В сфере здравоохранения необходимо вести общение с пациентами, составлять документы по состоянию их здоровья на украинском языке. В сфере образования учебный процесс теперь необходимо вести на государственном языке. Так же требуется использовать украинский язык в сфере информационных технологий – используемое ПО, веб-страницы предприятий должны быть на государственном языке.

      Для бизнеса. Использование украинского языка теперь обязательно для любых компаний в отношениях с клиентами, при производстве продукции, при ее реализации, в том числе посредством интернет-магазинов. Первое нарушение влечет за собой предупреждение с требованием его устранения в течение 30 дней. Повторное в течение года нарушение этого требования приведет к более серьёзным последствиям, а именно штрафу в размере от 5100 грн. до 6800 грн. Обжаловать постановление можно через суд. На данный момент закон предусматривает штрафные санкции только за нарушения права потребителя на получение информации на украинском языке.

Контролировать соблюдение закона будет Уполномоченный по защите государственного языка. Его наделили полномочиями истребовать от юридических лиц документацию, взаимодействовать с правоохранительными органами и принимать жалобы от любых лиц о нарушении этого закона. Он же будет выносить постановление о взыскании штрафа.

   Юридическая компания POLEX следит за состоянием законодательной процедуры и всегда готова оказать правовую помощь своим клиентам.

Поправка на войну

        «Поправка на войну» стала вынужденной составляющей отечественного бизнес-планирования. Не так давно международная публичная политика меньше всего беспокоила предпринимателя. С головой хватало «особых отношений» с разного рода контролирующими, проверяющими и судебными органами. Сейчас же предприниматель, особенно если его бизнес осуществляется в юрисдикциях разных государств, просто вынужден учитывать особенности их внешней политики. А если у него активная политическая позиция, его могут ожидать разного рода сюрпризы в виде персональных санкций, проявляющихся в запрете на въезд на территорию соответствующего государства, запрещении его предприятиям на поставку определённых видов продукции или вообще на ведение какой-либо деятельности на территории определенного государства, ограничениях банковских расчётов и т.п.
         Санкции – это одна из тех основных «поправок на войну», которые вынуждены делать предприниматели, чей бизнес так или иначе связан с конфликтующими между собой государствами.
     Строго юридически, санкции – это меры принудительного характера, применяемые одним государством в ответ на правонарушение со стороны другого государства. В международном праве более предпочтительным считается термин «контрмеры», так как он подчеркивает особые условия осуществления международно-правового режима применения этих мер. К ним относятся, в частности, а) наличие международного противоправного деяния, предшествующего применению контрмер, б) соразмерность контрмер последствиям правонарушений, которыми они вызваны, в) проведение необходимых предварительных процедур мирного урегулирования, имеющих целью предупредить обращение к контрмерам (санкциям).

         Если Вы ещё не бизнес-элита и влиять на содержание и характер санкционной политики своего государства или других государств пока не в состоянии, Вам остаётся учитывать последствия от их введения. В современных украинских реалиях они обусловлены как национальными законами, так и законами и иными актами других стран. Например, с начала вооруженного конфликта на Донбассе и крымских событий Соединённые Штаты ввели несколько санкционных пакетов, касающихся как отдельных лиц, так и некоторых секторов экономики (Executive Order 13660 – Blocking Property of Certain Persons Contributing to the Situation in Ukraine, Sec. 1, Sec. 2.; Executive Order 13661 – Blocking Property of Additional Persons Contributing to the Situation in Ukraine, Sec. 1, Sec. 2; Executive Order 13685 of December 19, 2014 Blocking Property of Certain Persons and Prohibiting Certain Transactions With Respect to the Crimea Region of Ukraine, Sec. 1 и др.). Аналогичным образом действует Российская Федерация, сформировавшая на сегодняшний день развернутую законодательную базу по применению контрмер в своей внешней политике (ФЗ «О специальных экономических мерах» от 30.12.2006 г.; ФЗ «О мерах воздействия на лиц, причастных к нарушениям основополагающих прав и свобод человека, прав и свобод граждан РФ» от 28.12.2012 г. и др.).

     В связи с этим юридическая компания POLEX впервые на украинском рынке предоставления юридических услуг предлагает своим клиентам, осуществляющим внешнеэкономическую деятельность и имеющих разного рода активы за рубежом:
  – анализ ВЭД клиента на предмет соответствия текущему санкционному регулированию Украины и интересующих его иностранных государств;
      – выявление рисков, связанных с попаданием в санкционные списки;
    – разработку предложений по оптимизации бизнеса, подпадающего под санкционную политику того или иного государства, или оказавшегося в пересечении санкционных политик разных государств.
                                       

          Но если Вы уже бизнес-элита, мы дополнительно можем Вам предложить
       – обоснование расширения/сужения санкций (контрмер) в отношении определённых лиц и иностранных компаний, обусловленных нарушениями партикулярных, а также императивных норм международного права и норм erga omnes;
           – сравнительный анализ санкционных политик разных государств;
     – анализ правовых последствий санкций международных организаций (ООН, Совет Европы, Европейский Союз и др.);
            – обоснование дипломатической и консульской защиты Вашего бизнеса за рубежом;
    – юридическое сопровождение государственных процедур исключения из санкционных списков других государств.

       

 

Полатай В.Ю., старший партнер Юридической компании POLEX, кандидат юридических наук.

Щёкин Ю.В., советник Юридической компании “POLEX “, доктор юридических наук

Автоматический обмен налоговой информацией с Украиной: миф или реальность?

    Единый стандарт автоматического обмена налоговой информацией (далее – CRS) – это документ, который предусматривает ежегодный автоматический обмен информацией между государствами, имплементировали Многостороннее конвенцию о сотрудничестве между компетентными органами по вопросам автоматического обмена информацией по стандарту CRS (далее – Конвенция МСАА).

   Основной смысл системы автоматического обмена налоговой информацией заключается в том, что банки собирают информацию о финансовой деятельности по индивидуальным счетам физических лиц и корпоративным счетам компаний, трастов и частных фондов и передают ее налоговым органам своей страны, которые направляют эту информацию в страну налогового резидентства владельца такого счета. Информация о владельцах счетов, которая подлежит автоматическому обмену, включает: имя, адрес, налоговый номер, дату и место рождения (для физических лиц); информацию о такой компании и о ее бенефициаров (для юридических лиц); страну резидентности; номер счета; название и идентификационный номер финансовой уставы, в котором открыт счет; баланс на счете; общую сумму начисленных дивидендов, процентов, роялти и доходов от продажи финансовых активов. Важным условием для применения данного механизма является наличие налогового резидентства физического лица или компании в стране-участнице (подписавшей Конвенцию МСАА) такого обмена. Однако к указанной Конвенции Украина о сих пор не присоединилась.

Указом Президента Украины от 28.04.2016 г.. №180 / 2016 Украина уже выразила политическую волю о присоединении к инициативе ОЭСР по автоматического обмена. После этого Министерство финансов Украины сообщило, что с 2020 Украина начнет обмениваться налоговой информацией о финансовых счетах, открытых налоговыми резидентами Украины с налоговыми органами иностранных юрисдикций в автоматическом порядке по стандарту отчетности CRS.

     Разговоры о скором присоединении Украины к механизмам обмена информацией (часто озвучивался 2019 или 2020 год) оказались небеспочвенными. 21 июня 2018 года они частично материализовались в принятом Верховной Радой  Закона Украины «О валюте и валютных операциях» (далее -Закон о Валюте). Пункт 11 ст. 16 Закона о валюте устанавливает обязанность Кабинета Министров совместно с Национальным банком в 6-месячный срок разработать и подать на рассмотрение Верховной Рады законопроекты о разовом декларировании зарубежных активов физических лиц, а также о международном сотрудничестве Украины в сфере налогообложения, в том числе в вопросах внедрения международных стандартов автоматического обмена финансовой информацией.

    Таким образом, хотя конкретные даты еще и не утверждены и конвенцию МСАА Украина до сих пор не подписала, определен курс на установление финансовой прозрачности для украинских резидентов, однако непосредственной правовой регламентации такие процессы на настоящий день не получили. Для того чтобы Украина до 2020 г.. могла обмениваться информацией, нужно провести комплексную работу по имплементации CRS, разработать законодательство в финансовой сфере, программное обеспечение, которое будет синхронизироваться с программным обеспечением иностранных государств. Ведь получив данные в пределах стандарта обмена информацией, фискальным органам Украины вряд ли удастся эффективно их использовать в налоговых целях, если наше действующее законодательство не претерпит соответствующих изменений. Однако, даже если в Украине впоследствии не будет применяться информация о финансовых счетах, иностранные финансовые учреждения требуют от своих иностранных клиентов подтверждения источника происхождения средств на счетах и ​​подтверждение уплаты налогов в украинский бюджет. К тому же в случае непредоставления этой информации финансовые учреждения могут заблокировать или закрыть счета.

    Однако летом 2018 года Украина ратифицировала Многостороннее конвенцию по выполнению мероприятий, касающихся соглашений о налогообложении, с целью противодействия размыванию базы и выведению прибыли из-под налогообложения (далее – конвенция MLI). Подробнее о ее положениях и возможных путях имплементации норм мы писали ранее : https://polex.ua/news/ratifikatsiya-ukrainoy-konventsii-mli-i-plan-beps-usileniya-nalogovogo-kontrolya-za-dohodami

    Таким образом в ближайшее время в рамках реализации положений Закона о валюте и внедрения плана BEPS будет реализован электронный обмен информацией о полученных доходах или ведении предпринимательской деятельности физических лиц-резидентов Украины (те, кто проживает более 183 календарных дня в году в Украине), в результате чего украинские контролирующие органы смогут получать налоговую информацию о доходах резидентов Украины в других странах. В данной связи налоговым резидентам Украины, имеющим бизнес в других странах, следует особенное внимание уделить международному налоговому планированию и обратиться к профильным специалистам в данной сфере.

    Как видим, вопросы, связанные с налогообложением субъектов бизнеса в Украине, в том числе при осуществлении ВЭД,  являются многоаспектными, сложными и неоднозначными. Компания «POLEX» имеет наработанную практику применения налогового законодательства при защите интересов своих клиентов, практику участия  адвоката в налоговых спорах, процедурах административного и судебного обжалования. Предоставим консультации по всем вопросам налогового планирования с учетом последних изменений в законодательстве Украины  и международной практике.

Валютный контроль за импортными и экспортными операциями -2019.

    Уже несколько месяцев как действует новый Закон Украины “О валюте и валютных операциях” от 21.06.2018 (далее – Закон о валюте), которым взят курс на валютную либерализацию, свободу валютных операции и постепенную отмену всех валютных ограничений. В предыдущих публикациях мы уже останавливались на отдельных положениях Закона, Постанолениях НБУ во исполнение данного закона. (См. https://polex.ua/blogs/izmeneniya-v-valyutnom-zakonodatelstve-i-valyutnaya-liberalizatsiya-v-2019-godu, https://polex.ua/news/novaya-sistema-valyutnogo-regulirovaniya-2019-klyuchevyie-postanovleniya-nbu .

   В данной статье хотелось бы подробнее остановиться на особенностях валютного надзора банков за соблюдением резидентами предельных сроков расчетов по импортным и экспортным операциям.

     Нацбанк постановлением Правления от 02.01.19 г. № 7 утвердил новую Инструкцию о порядке валютного надзора банков за соблюдением резидентами предельных сроков расчетов по операциям экспорта, импорта товаров (далее – Инструкция № 7). (действует с 7 февраля 2019 года. С 07.02.19 г. предельный срок расчетов по операциям экспорта и импорта товаров составит 365 календарных дней (п. 21 Инструкции № 7). Термин «товар» употребляется в значении, которое приведено в ст. 1 Закона от 16.04.91 г. № 959-XII «О внешнеэкономической деятельности». А именно: под товаром подразумевается любая продукция, услуги, работы, права интеллектуальной собственности и другие неимущественные права, предназначенные для продажи (возмездной передачи).

    Превысить указанный срок разрешается на основании заключения Минэкономразвития (пп. 3 п. 3, п. 4 Инструкции № 7). Данное ограничение не распространяется на экспорт, импорт товаров (включая незавершенные расчеты по сделке) в незначительном размере, кроме: дробления операций по экспорту товаров (определение этого «процесса» дано в пп. 5 п. 3 Инструкции № 7); дробления валютных операций (определение приведено в пп. 2 п. 2 Положения о порядке осуществления уполномоченными банками анализа и проверки документов (информации) о валютных операциях, утвержденного постановлением Правления НБУ от 02.01.19 г. № 8 (далее – Положение № 8). Под незначительным размером валютной операции (п. 7 разд. I Положения о мерах защиты и определении порядка осуществления отдельных операций в иностранной валюте, утвержденного постановлением Правления НБУ от 02.01.19 г. № 5, далее – Положение № 5), подразумевается размер операции в гривневом эквиваленте по курсу НБУ на дату ее осуществления, меньший размера, установленного для финансовых операций, подпадающих под обязательный финансовый мониторинг согласно законодательству в сфере предотвращения и противодействия легализации (отмыванию) доходов, полученных преступным путем, финансированию терроризма и распространения оружия массового уничтожения. В общем случае к операции незначительного размера относится операция, сумма которой меньше 150 000 грн. (ч. 1 ст. 15 Закона от 14.10.14 г. № 1702-VII).

     Пеня в размере 0,3 % за нарушение сроков расчетов в инвалюте сохраняется в качестве меры воздействия и в новом Законе от 21.06.18 г. № 2473-VIII «О валюте и валютных операциях», далее – Закон № 2473). Пеню взимает ГФС по результатам проверки нарушителя-резидента (п. 1, 8 ст. 13 Закона № 2473). 

     Новые предельные сроки расчетов (365 дней) распространяются на незавершенные операции в сфере ВЭД, по которым до 07.02.19 г. не установлено нарушения 180-дневного срока расчетов. То есть дальше такие операции контролируются на соблюдение нового срока расчетов в 365 дней (п. 2, 3 Инструкции № 7). с учетом срока, прошедшего до 7 февраля. До 06.02.19 г. банки должны передать контролирующим органам информацию о выявленных в отчетном месяце фактах нарушения срока расчетов (180 дней) (п. 4 Инструкции № 7, п. 5.9 Инструкции № 136).

Таким образом импортная операция подпадает под валютный контроль, если на дату оплаты товара нет информации: о ввозе товара в Украину; о завершении импортной операции без ввоза товара в Украину. В свою очередь операции по поставке товара резиденту от нерезидента без предоплаты со стороны резидента не подпадает под объект валютного контроля в Украине.

     Опытные юристы компании POLEX  помогут по всем вопросам, связанными с ведением внешнеэкономической торговой  деятельности с учетом требований валютного законодательства, в том числе с заключением ВЭД-контрактов, получением необходимых разрешений, лицензий и сертификатов, учитывая все требования действующего законодательства, окажут услуги по комплексному юридическому сопровождению Вашего бизнеса.

Усиление практики “Интеллектуальная собственность”

    С целью дополнительного развития  практики  “Интеллектуальная собственность” к команде POLEX  в качестве советника присоединилась Крыжна Валентина Николаевна, кандидат юридических наук, доцент кафедры гражданского права Национального юридического университета имени Ярослава Мудрого, ведущий  специалист и автор многочисленных публикаций по вопросам интеллектуальной собственности, известная  практикой в сфере разрешения споров, связанных с защитой прав интеллектуальной собственности.  Подробнее об услугах в данной сфере: https://polex.ua/intellektualnaya-sobstvennost.

 ⠀ В следующих публикациях мы поделимся  нашими кейсами и статьями по данной практике.

Компания POLEX открывает новое направление услуг «Public Consulting в международном праве».

     Компания POLEX открывает новую практику по направлению «Public Consulting в международном праве». В связи с чем  к нашей команде присоединился в качестве советника Щекин Юрий Вадимович, доктор юридических наук, доцент кафедры международного права Национального юридического университета имени Ярослава Мудрого, один из ведущих специалистов в сфере Международного публичного права, автор многочисленных публикаций. Юрий Вадимович известен практикой в сфере разрешения споров, международной ответственности, международных санкций и практики Европейского суда по правам человека.

В следующих публикациях мы обязательно поделимся  нашими кейсами и статьями по этой теме.

Реорганизация ДФС и налоговой милиции-2019: проблемы и перспективы.

Еще 8 декабря прошлого года Кабинет Министров принял  Постановление о реорганизации Государственной фискальной службы путем разделения на Государственную налоговую (далее-ГНС) и Государственную таможенную службы. Постановление учитывает рекомендации Международного валютного фонда и задачи, определенные Среднесрочным планом приоритетных действий правительства до 2020 года. В Постановлении определено, что Государственная налоговая служба является центральным органом исполнительной власти, деятельность которого направляется и координируется Кабинетом Министров Украины через Министра финансов и реализующий государственную налоговую политику, государственную политику по администрированию единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование , государственную политику в сфере борьбы с правонарушениями при применении налогового законодательства, а также законодательства по вопросам уплаты единого взноса (ЕСВ).

   Государственная таможенная служба является центральным органом исполнительной власти, деятельность которого направляется и координируется Кабинетом Министров Украины через Министра финансов и реализующий государственную таможенную политику, государственную политику в сфере борьбы с правонарушениями при применении таможенного законодательства.

   6 марта 2019 года было утверждено правительственное положение об указанных службах, текст данного положения размещен на сайте КМУ , Положение уже вступило в силу.

   Согласно п. 1 Положения о ГНС Государственная налоговая служба Украины (ГНС) является центральным органом исполнительной власти, деятельность которого направляется и координируется Кабинетом Министров Украины через Министра финансов и реализующий государственную налоговую политику, государственную политику по администрированию единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование (далее – единый взнос) , государственную политику в сфере борьбы с правонарушениями при применении налогового законодательства, а также законодательства по вопросам уплаты единого взноса и законодательства и иным вопросам, контроль за соблюдением которого возложен на ГНС. При этом полномочия ГНС довольно обширны, и насчитывают 84 пункта. Согласно Положению, ГНС осуществляет в соответствии с законом оперативно-розыскную деятельность, а также досудебное расследование в пределах полномочий, предусмотренных законом, принимает меры к возмещению нанесенного государству ущерба. Кроме того, ГНС принимает и регистрирует заявления, сообщения и иную информацию об уголовных и других правонарушениях, рассмотрение которых отнесено законом к компетенции налоговой милиции, проводит в установленном порядке их проверку и принимает по ним предусмотренные законом решения; выявляет уголовные и другие правонарушения, расследование которых отнесено законом к компетенции налоговой милиции, устанавливает местонахождение налогоплательщиков, проводит опрос их учредителей, должностных лиц. 

     С декабря 2016 года Верховная Рада “по технической ошибке” исключила из Налогового кодекса положения о налоговой милиции. Это создало законодательную коллизию – уже третий год она работает в полулегальном статусе, и даже с принятием новых положений КМУ вопрос правового статуса налоговой милиции  не разрешился. В вышеуказанном Положении о ДПС упоминается такой орган, как налоговая милиция, однако отдельного положения о ней так и не принято. При этом на официальном сайте нынешней ДФС орган досудебного расследования называется Службой  финансовых расследований, что расходится с названием, определенным в действующем законодательстве. В связи с чем статус такого органа и его лигитимность продолжает вызывать еще больше вопросов. Данная ситуация  может быть использована грамотными юристами в интересах плательщиков налогов.

   Вопросы, связанные с налогообложением в Украине, а также обжалование действий налоговых органов являются многоаспектными, сложными и неоднозначными, особенно в свете реформирования данного органа.  Компания «POLEX» имеет наработанную практику применения налогового законодательства при защите интересов своих клиентов, в штате компании есть юристы, специализирующиеся по налоговому праву, а также бухгалтера и экономисты, что позволяет качественно оказать Вам полное юридическое сопровождение по всем вопросам, связанным с налогообложением.

Ратификация Украиной Конвенции MLI и план BEPS: усиления налогового контроля за доходами

 Верховная Рада ратифицировала Многостороннее конвенцию по выполнению мероприятий, касающихся соглашений о налогообложении, с целью противодействия размыванию базы и выведению прибыли из-под налогообложения (далее – конвенция MLI).

 1 января 2017 Украина присоединилась к Программе расширенного сотрудничества в рамках инициативы Организации экономического сотрудничества и развития (ОЭСР).

Страны-члены ОЭСР разработали План действий для борьбы с размыванием базы и выводом прибыли из-под налогообложения (далее – План действий BEPS).

План действий BEPS включает в себя 15 шагов, покрывающие различные сферы противодействия агрессивной налоговому планированию. Из-за пробелов и несогласованности в национальном и международном налоговом законодательстве международные компании уменьшают или избегают обязательств по уплате налога на прибыль. Обязательными к исполнению Украины (минимальный стандарт Плана действия BEPS) является 4 шага:

  • Шаг 5: «Совершенствование мер борьбы с налоговыми злоупотреблениями»;
  • Шаг 6: «Недопущение злоупотребления льготами, предусмотренными двусторонними соглашениями»;
  • Шаг 13: «Рекомендации о документации по трансфертному ценообразованию и раскрытии информации по странам»;
  • Шаг 14 «Совершенствование процедуры взаимного согласования путем разрешения споров».

Пересмотр конвенций с каждым государством отдельно, дальнейшее подписание протоколов и их ратификация в парламенте является очень сложным и длительным процессом, который может растянуться на многие годы. Особенностью MLI Конвенции является то, что она не обязательно вносит одинаковые изменения во все двусторонних соглашений. Это довольно гибкий инструмент, предусматривающий имплементацию различных вариантов положений (на выбор договаривающихся государств). Таким образом, последствия подписания MLI Конвенции могут быть разными для отдельных двусторонних соглашений.

Таким образом, изменения могут быть внесены только к сделкам с теми странами, которые со своей стороны также пожелают внесении изменений в соглашение с Украиной, а также если перечень и содержание указанных изменений будет согласован обеими странами. Изменения, которые вносятся MLI Конвенции, вступают в силу для каждого отдельного соглашения в зависимости от того, как быстро другие страны-подписанты ратифицируют Соглашение MLI. Именно с целью предоставления возможности более оперативного пересмотра международных конвенций и был разработан 15-й шаг Плана действий BEPS – MLI.

Подписав и ратифицировав Конвенцию MLI, Украина получает возможность одновременного внесения изменений во все или некоторые действующие Конвенции об избежании двойного налогообложения. Таким образом, подписав и ратифицировав Конвенцию MLI, Украина одновременно выполняет шаг 6 и шаг 14 Плана действий BEPS.

Обращаем Ваше внимание, что ближайшее время в рамках внедрения плана BEPS будет реализован электронный обмен информацией о полученных доходах или ведении предпринимательской деятельности физических лиц, в результате чего Украинские контролирующие органы смогут получать налоговую информацию о доходах резидентов Украины в других странах.

Как видим, вопросы, связанные с налогообложением субъектов бизнеса в Украине, в том числе при осуществлении ВЭД,  являются многоаспектными, сложными и неоднозначными. Компания  «POLEX» имеет наработанную практику применения налогового законодательства при защите интересов своих клиентов, практику участия  адвоката в налоговых спорах, процедурах административного и судебного обжалования. Предоставим консультации по всем вопросам налогового планирования с учетом последних изменений в законодательстве Украины  и международной практике.

Усиление ответственности за скрытые трудовые отношения: резонансная инициатива Минсоцполитики

В связи с принятием Постановления КМУ от 26.04.17 №295 и предоставлением широких полномочий Гоструда и ее территориальным органам, с 2018 года именно неоформленные сотрудники (так называемые «скрытые трудовые отношения») стали одним из «подводных камней» для компаний, что принесло много хлопот – как с доначислением НДФЛ и ЕСВ, так и в с привлечением должностных лиц к ответственности.      

В развитие данной темы Министерством социальной политики Украины был подготовлен проект Закона  « О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины по поводу усиления защиты прав сотрудников и противодействие применению незадекларированного труда». Главной целью данного законопроекта является определение и конкретизация  понятия трудовых отношений на законодательном уровне во избежания использования наемного труда без оформления договорных отношений. Так, изменениями планируется усилить правовую защиту работников путем установления правонаступничества в трудовых правоотношениях, чтоб в случае смены владельца предприятия с сотрудниками  был продлен трудовой договор, который они заключили с предыдущим владельцем

          Принцип презумпции наличия трудовых правоотношений состоит в том, что в Кодексе законов о труде Украины устанавливаются семь признаков наличия трудовых правоотношений, при наличии хотя бы трех из которых, работа считается такой, что выполняется в рамках трудовых правоотношений, независимо от названия и вида договорных отношений между сторонами.

      Так, согласно ст.21-1, которую предлагается внести в Кодекс законов о труде  работа (услуга) признается как такая, что выполняется (предоставляется) в рамках трудовых отношений независимо от названия и вида договорных отношений между сторонами, если есть три и более нижеперечисленных признаков наличия трудовых отношений:

1) периодически (два и более раз) лицу предоставляется вознаграждение в денежной или натуральной форме за работу, выполняемую (услуги, предоставленные) в интересах другого лица;

2) личное исполнения лицом работы (оказания услуг) по конкретной квалификации, профессии, должности по поручению и под контролем лица, в интересах которого выполняются работы (предоставляемые услуги), или уполномоченного им лица;

3) вознаграждение за выполняемую работу (предоставленные услуги) является единственным источником дохода лица или составляет 75 и более процентов ее дохода в течение 6 календарных месяцев

4) работа выполняется (услуги предоставляются) в определенном лицом, в интересах которого выполняются работы (предоставляемые услуги), или уполномоченным им лицом, на рабочем месте с соблюдением правил внутреннего трудового распорядка;

5) лицо выполняет работы (оказывает услуги) подобные выполняемой штатными работниками работодателя;

6) организация условий труда, в частности, предоставление средств производства (оборудования, инструментов, материалов, сырья, рабочего места) обеспечивается лицом, в интересах которого выполняются работы (предоставляемые услуги), или уполномоченным им лицом;

7) продолжительность рабочего времени и времени отдыха устанавливается лицом, в интересах которого выполняются работы (предоставляемые услуги), или уполномоченным им лицом.

Лицо, исполняющее работу (оказывает услуги), имеет (имеют) три и более признаков наличия трудовых отношений, без заключения трудового договора, может обратиться в контролирующие для установления факта наличия трудовых отношений.

Факт наличия трудовых отношений может устанавливаться в судебном порядке. При этом обязанность доказывания отсутствия трудовых отношений возлагается на ответчика.

К отношениям, которые признаны трудовыми, применяются нормы Кодекса законов о труде со дня начала выполнения работником работы, установленный судом или должностным лицом центрального органа исполнительной власти, реализующего государственную политику по вопросам надзора и контроля за соблюдением законодательства о труде и его территориальных органов, которая имеет полномочия государственного инспектора труда.

В случае установления факта наличия трудовых отношений работник и работодатель обязаны заключить трудовой договор. Если будут найдены хотя бы три из этих признаков, то на юрлицо будет наложен штраф в 30 минимальных заработных плат  (более 125 тыс. грн) за каждого ФЛП-сотрудника .

  Таким образом, принятие данного законопроекта предоставит возможность контролирующим органам, а также судам при рассмотрении трудовых споров, однозначно квалифицировать правоотношения, как трудовые, в случае, когда работа, которая по всем признакам должна выполняться на условиях трудовых правоотношений, фактически выполняется без официального оформления таких отношений, что часто используется в сфере оказания услуг (IT-  Бизнес, юридический бизнес) путем заключения договоров подряда с ФО анализ оформления трудовых отношений, кадровой документации, соблюдения требований законодательства о труде

Специалисты Компании POLEX проведут  анализ оформления трудовых отношений, кадровой документации, соблюдения требований законодательства о труде в рамках процедуры Правовой Анализ Ситуации или Legal Due diligence, предложат оптимальную схему оформления трудовых отношений на предприятии, с учетом специфики деятельности, а также сопроводят проверки контролирующих органов и обжалуют их в судебном порядке.

Новая система валютного регулирования – 2019. Ключевые Постановления НБУ.

  7 февраля 2019 введен в действие Закон Украины “О валюте и валютных операциях” от 21.06.2018 (далее – Закон о валюте), которым взят курс на валютную либерализацию, свободу валютных операции и постепенную отмену всех валютных ограничений. В предыдущих публикациях мы уже освещали отдельные вопросы валютной либерализации до вступления в силу закона и останавливались на отдельных положениях Закона (См. https://polex.ua/blogs/izmeneniya-v-valyutnom-zakonodatelstve-i-valyutnaya-liberalizatsiya-v-2019-godu).

          Вместе с введением в действие Закона о валюте вступили в силу 8 ключевых постановлений Правления Национального банка Украины, которые стали основой новой модели валютного регулирования. Среди таких постановлений: Положение о структуре валютного рынка Украины, условия и порядок торговли иностранной валютой и банковскими металлами на валютном рынке Украины, Положение об осуществлении операций с валютными ценностями, Положение о трансграничном перемещении валютных ценностей, Положение о перечне мер защиты, порядок и критерии их введения, продления и досрочного прекращения, Положение о мерах защиты и определение порядка осуществления отдельных операций в иностранной валюте, Положение о порядке предоставления банками Национальному банку Украины информации по договорам, предусматривающим исполнение резидентами долговых обязательств перед нерезидентами-кредиторами по привлеченным резидентами кредитам, займам, Инструкция о порядке валютного надзора банков за соблюдением резидентами предельных сроков расчетов по операциям по экспорту и импорту товаров, Положение о порядке осуществления уполномоченными учреждениями анализа и проверки документов (информации) о валютных операциях.

   Отдельные из этих Постановлений являются постоянно действующими нормативно-правовыми актами,  отдельные –временными. Некоторые будут действовать только при благоприятных макроэкономических условиях, когда НБУ не будет необходимости применять меры защиты для предотвращения кризисных явлений на валютном рынке. Постановлении № 4 определены критерии, достаточные для принятия мер защиты валютного рынка (условия для вступления в действие постановлений временного характера. Постановление № 5 имеет временный характер и определяет конкретные меры защиты, введенные Национальным банком с 7 февраля 2019. Эти меры будут отменяться по мере улучшения макрофинансовой ситуации и улучшения состояния борьбы с налоговыми правонарушениями. Постановление № 6 имеет постоянный характер и вводит уведомительной процедуру заключения кредитных договоров с нерезидентами вместо их обязательной регистрации. Постановление № 7 временно определяет порядок осуществления банками валютного надзора за соблюдением предельных сроков расчетов по операциям по экспорту и импорту товаров в отмене такого требования. Постановление № 8 реализует риск-ориентированный подход в валютном надзоре. При этом, временные постановления (№ 5, 7) должны прекратить свое действие после достижения высоких показателей макроэкономической стабильности и создание эффективного механизма предотвращения неконтролируемого выводу капитала за границу, и тогда валютном регулировании будет осуществляться исключительно в соответствии с постоянных постановлений (№ 1, 2, 3, 6, 8), которые в большей степени соответствуют либеральным положениям Закона о валюте.

   То есть, после введения в действие Закона о валюте произошло лишь частичное смягчение существующих валютных требований. В дальнейшем, при условии создания необходимых экономических и правовых условий, НБУ планирует постепенно отменять остальные валютных ограничений, чтобы в конечном итоге перейти к полной свободе осуществления валютных операций.

  Опытные юристы компании POLEX  помогут по всем вопросам, связанными с ведением внешнеэкономической торговой  деятельности с учетом требований валютного законодательства, в том числе с заключением ВЭД-контрактов, получением необходимых разрешений, лицензий и сертификатов, учитывая все требования действующего законодательства, окажут услуги по комплексному юридическому сопровождению Вашего бизнеса.

Новые технологии в судопроизводстве: электронный суд и Единая судебная информационно-телекоммуникационная система

Законом Украины «О судоустройстве и статусе судей» предусмотрено создание Единой судебной информационно-телекоммуникационной системы (ЕСИТС). В частности, внесенными в конце декабря 2017 года изменениями в процессуальные кодексы и ряд других законов определены рекомендованные для Государственной судебной администрации Украины сроки внедрения ЕСИТС — с 1 января 2019 года. Так, ЕСИТС в пилотной версии заработает  с 1 марта 2019 года в составе 8 подсистем (модулей):

– Единый контакт-центр судебной власти Украины;

– Единая подсистема управления финансово-хозяйственными процессами;

– Официальный электронный адрес (Электронный кабинет);

– Официальный веб-портал “Судебная власть Украины”;

– Единый государственный реестр судебных решений;

– Подсистема “Электронный суд”;

– Модуль “Автоматизированное распределение”;

– Модуль “Судебная статистика”.

Единая судебная информационно-телекоммуникационная система(ЕСИТС)  состоит из следующих подсистем:

  1. Общая- состоит из модулей:

– Официальный электронный адрес (регистрация в электронном кабинете  по адресу https://cabinet.court.gov.ua);

– Официальный веб-портал “Судебная власть Украины”;

– Единый государственный реестр судебных решений;

– Единый государственный реестр исполнительных документов;

– Открытые наборы данных;

– Автоматизированное взаимодействие с другими автоматизированными системами (с ГМС, Госказначейством, Минюстом, МВД, Генпрокуратурой, НАЗК, НАБУ, ГФС, ЦИК, Нацагентством по вопросам электронного управления, другими юридическими лицами).

  1. Единая подсистема электронного делопроизводства судов и органов судебного управления :

2.1. “Электронный суд”:

В 18 пилотных судах страны еще с 4 июня 2018 году началось тестирование подсистемы— «Электронный суд». Электронные процессуальные документы создаются путем заполнения форм во встроенном редакторе текстов с учетом единого классификатора, подписываются электронной подписью автора и посылаются средствами ЄСІТС.

Администратор может устанавливать технические ограничения к форме и содержанию электронных документов и их дополнений (размер, формат и тому подобное). К созданным документам пользователи могут добавлять другие электронные файлы (изображение, видеофайлы, и т.д.). Пользователь е-суда может уполномочить другого пользователя на совершение действий в своих интересах, предоставив средствами ЕСИТС такому поверенному электронную доверенность. Для полноценного запуска электронного суда суды должны отсканировать все дела. 

2.2. Электронное делопроизводство: Структура единого уникального номера судебного дела формируется по шаблону из четырех цифровых групп, разделенных точкой

2.3. Автоматизированное распределение дел;

2.4.  Электронный архив;

2.5.  Судебная статистика.

  1. Единая подсистема управления финансово-хозяйственными процессами
  2. Единый контакт-центр судебной власти Украины;
  3. Комплексная система защиты информации.

Суды и органы судебного управления поэтапно подключаются к подсистемам и модулям ЕСИТС с объявленной даты начала тестового режима функционирования системы и даты опытной ее эксплуатации.

Для использования ЕСИТС необходимо зарегистрировать в ней официальную электронную почту. А для подачи процессуальных документов, письменных и электронных доказательств, а также совершения иных процессуальных действий необходимо получить личную электронную цифровую подпись в порядке, установленном ЗУ «Об электронной цифровой подписи».

     Предполагается, что, кроме судебных решений и других процессуальных документов, участникам судебного процесса суд будет предоставлять любые документы, содержащиеся в материалах дела, исключительно в электронной форме, путем их направления на официальные электронные адреса. Это должно значительно сократить время на получение копий материалов дела и предоставить больше времени для подготовки к его рассмотрению. Важным является то, что направление судебного решения на официальный электронный адрес не лишает права на получение копии судебного решения в бумажной форме. Процессуальные документы в электронной форме должны подаваться участниками дела в суд путем заполнения форм этих документов в ЕСИТС, что, по сути, должно унифицировать такие документы и упростить их подачу. Еще одним положительным нововведением ЕСИТС является то, что подача документов в суд в электронной форме освобождает участника дела от направления копий этих документов другим участникам дела. До этого момента подача документов в суд и их получения из суда будет осуществляться в бумажном виде. 

        Адвокаты компании POLEX имеют наработанную успешную практику обращения с подсистемой Электронный суд  и активно включены в процесс использования новых цифровых технологий в судопроизводстве. Адвокаты участвуют в процессах любой сложности и на любой стадии, имеют огромный опыт в разрешении дел различных категорий.

Начисление пени по налогам-2019

    Закон Украины от 23 ноября 2018 № 2628-VIII “О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины и некоторые другие законодательные акты Украины по улучшению администрирования и пересмотра ставок отдельных налогов и сборов» внес изменения, в частности ст. 129 Налогового кодекса Украины (далее – НКУ), которые вступили в силу с января 2019. Ранее мы писали об основных изменениях в налоговом законодательстве в 2019 году (см. https://polex.ua/news/izmeneniya-po-nalogam-2019). В данной публикации подробнее речь пойдет о начислении пени в 2019 году.

   Следует пояснить, что пеня-сумма средств в виде процентов, начисленная на суммы денежных обязательств ( налоговое обязательство плательщика и/или штрафную (финансовую) санкцию, взимаемую с плательщика налога в связи с нарушением им требований налогового законодательства и другого законодательства, контроль за соблюдением которого возложен на контролирующие органы, а также штрафные санкции за нарушения в сфере ВЭД) в установленных случаях и не уплаченная в установленные законодательством сроки. Термин «штрафные санкции» можно трактовать достаточно широко, однако по тексту НКУ пеня упоминается обособленно от «финансовых санкций» и важно, что на суммы штрафных санкций пеня начисляется, а на пеню пеня не начисляется. Кроме того «налоговый долг» включает в себя и пеню.

Так, начисление пени начинается, в частности, при начислении суммы налогового обязательства, определенного налогоплательщиком или налоговым агентом в том числе в случае внесения изменений в налоговую отчетность в результате самостоятельного выявления налогоплательщиком ошибок в соответствии со ст. 50 НКУ, – по истечении 90 календарных дней (270 календарных дней в случае осуществления налогоплательщиком самостоятельного корректировки, следующих за последним днем предельного срока уплаты налогового обязательства).
     Таким образом для целей начисления пени можно выделить 3 случая: первые два — при начислении налоговых обязательств налоговыми органами (по результатам налоговых проверок и не по итогам проверок). Третий — при начислении налогового обязательства плательщиком или налоговым агентом. В обоих случаях начисления налоговых обязательств налоговыми органами пеня начисляется за каждый день просрочки из расчета 120 % годовых учетной ставки НБУ, действующей на каждый такой день просрочки. То есть рассчитать пеню нужно с учетом динамики изменений учетных ставок НБУ во всем периоде просрочки. И ставка эта берется в том размере, который официально действовал на каждый конкретный день просрочки уплаты налогового обязательства (а также штрафов, если таковые имелись). При этом плательщик может уплачивать суммы пени отдельным платежным документом или одним (общим) платежным документом вместе с денежным обязательством.
    При начислении налогового обязательства плательщиками (в том числе при доначислении вследствие исправления ошибок прошлых периодов) пеня начисляется за каждый день просрочки из расчета 100 % годовых учетной ставки НБУ, действующей на каждый такой день. Кроме того, в этих случаях пеня всегда должна начисляться начиная с 91-го дня за предельным сроком уплаты налогового обязательства.
   С 2019 года внесены изменения в статью 129 НКУ в части срока начисления пени: пеня в 2019 году будет определяться в том числе и в случае внесения изменений в налоговую отчетность в результате самостоятельного выявления налогоплательщиком ошибки, по истечении 90 календарных дней.
   Учитывая постоянно изменяющееся налоговое законодательство в нашей стране, вопросы, связанные с налогообложением субъектов бизнеса в Украине, являются многоаспектными, сложными и неоднозначными. Компания «POLEX» имеет наработанную практику применения налогового законодательства при защите интересов своих клиентов, в штате компании есть юристы, специализирующиеся по налоговому праву, а также бухгалтера и экономисты, что позволяет качественно оказать Вам полное юридическое сопровождение по всем вопросам, связанным с налогообложением.

Ответственность за принуждение к вступлению в брак: Стамбульская конвенция и новеллы Уголовного кодекса

         Еще в ноябре 2011 года Украина подписала Конвенцию Совета Европы о борьбе с насилием в отношении женщин и домашним насилием (Стамбульская конвенция)- документ, обязывающий правительства подписавших его стран принять конкретные меры для борьбы со всеми формами насилия в отношении женщин.  Конвенция, принятая в Стамбуле всеми 47 странами – членами Совета Европы 11 мая 2011 года, стала первым европейским соглашением, направленным на именно на борьбу с насилием над женщинами и домашним насилием. В ней сформулированы минимальные стандарты предотвращения, обеспечения защиты и уголовного преследования, а также разработки комплексной политики. Среди стран Восточного партнерства только Грузия ратифицировала Стамбульскую конвенцию в 2017 году, оставляя за собой право не применять до сентября 2022 года положения о присуждении государством компенсации пострадавшим. Армения, Украина и Республика Молдова подписали, но не ратифицировали эту конвенцию.

        Насилие в отношении женщин рассматривается в Конвенции как нарушение прав человека и как форма дискриминации. Это означает, что если государства не реагируют на него соответствующим образом, то на них возлагается ответственность за такое насилие. Это первый международный договор, который содержит определение гендерной принадлежности. Это означает, что отныне признается, что женщины и мужчины не только являются биологическими особями женского или мужского пола, но что существует также социально сконструированная категория гендерной принадлежности, которая определяет роли и поведение, присущие женщинам и мужчинам.   Вышеуказанные изменения  в том числе касаются домашнего насилия, а также принуждение к вступлению в брак. Конвенция требует, чтобы присоединившиеся к ней государства ввели уголовную или иную юридическую ответственность за следующие деяния: 3 домашнее насилие (физическое, сексуальное, психологическое или экономическое); 3 преследование (сталкинг); 3 сексуальное насилие, включая изнасилование; 3 сексуальные домогательства; 3 принудительные браки; 3 калечащие операции на женских гениталиях; 3 принудительные аборты и принудительную стерилизацию.

       С целью реализации положений Конвенции    06 декабря 2018 года Верховная Рада Украины проголосовала за внесение  изменений  в Уголовный кодекс Украины, которые вступили в силу 11 января 2019 года.  

  Так, введена новую статью в Уголовный кодекс Украины  о принуждении к браку. В диспозиции статьи 1512  Уголовного кодекса Украины идет речь о принуждении  лица к вступлению в брак, к вступлению в сожительство без заключения брака, или к  продолжению  такого сожительства, или к побуждению с этой целью лица к  перемещению на территории  другого государства .

  Санкцией за принуждение к браку  является арест  до 6 месяцев или ограничение или лишение свободы на строк до 3-х лет.

     Таким образом, после вступления в силу вышеуказанных изменений, любой из супругов будет иметь законное право обратиться с соответствующим заявлением на второго из супругов, в случае если первый из них вступил в брак путем  принуждения со стороны второго.

    На сегодняшний день судебная практика по таким делам не сформирована, остается открытым вопрос о способах доказывания факта принуждения к вступлению в брак, особенно спустя несколько лет после его заключения (в пределах срока давности по таким категориям преступлений – 5 лет). В связи с чем  именно от квалификации адвоката и его умения подобрать доказательственную базу (письменные документы, свидетельские показания, экспертные заключения и т.д.) зависит исход такого рода дел.

        Адвокаты Юридической фирмы POLEX имеют   огромный опыт работы в разрешении различных споров (уголовных, гражданских, административных)  и представят Ваши интересы в судах по различным категориям дел, в том числе по делам о принуждении к вступлению в брак, а также по делам, связанным с  домашним насилием.  

Запрет на использование квартир под офис: резонансный законопроект

    На сегодняшний день в Украине достаточно распространенная  практика использования квартир не по их прямому назначению, а под офис, салон, стомат.кабинет и т.д.

    В первую очередь это связано с тем, что деятельность офисов недостаточно урегулирована на законодательном  уровне,   так как сейчас еще действует Жилищный кодекс УССР 1983 года и до сегодняшнего дня не были внесены необходимые изменения.

    Так, с целью решения этого вопроса, 22 ноября 2018 года в Верховной Раде Украины был зарегистрирован законопроект «О внесении изменений в Жилищный кодекс УССР и других законодательных актов Украины по обеспечению прав собственников (пользователей) помещений жилого дома».

    Вышеуказанным законопроектом предлагается ввести запрет на использование квартиры под офис. Так, после принятия и вступления данного закона в силу, для использования квартиры для своего бизнеса (офис, салон красоты, парикмахерская и т.д) ее нужно будет перевести в нежилой фонд. За несоблюдение этого правила предусматривается штраф.

    Сейчас большинство офисов находятся в жилых квартирах, которые не переведены в нежилой фонд. Так в многоквартирных домах появляются многочисленные магазины. Деятельность таких офисов трудно проконтролировать,  поскольку предприятия свою деятельность  как правило не регистрируют, недвижимость не переводят в нежилой фонд и кроме всего прочего скрываются от налогов.

     Согласно законопроекту работать в квартире можно будет только ее хозяевам или людям, прописанным в ней, при условии соблюдения ими  технических требований и правил эксплуатации дома, а также,  если такая деятельность не нарушает  права и интересы собственников квартиры и не противоречит установленным правилам пользования жилыми домами и жилыми помещениями.

  Несмотря на позитивные моменты данного закона, нельзя сказать однозначно, как будет работать этот закон на практике, поскольку возникает вопрос, каким образом правоохранительные органы будут выявлять лиц, которые используют квартиру не по назначению, а также  механизм взыскивания  штрафов.

Компания POLEX имеет большой опыт разрешения всех видов гражданско-правовых споров, в том числе и жилищных, а также наработанную практику по всем вопросам, связанным с жилой и нежилой недвижимостью и землей (узаконение, анализ и сопровождение сделок с недвижимостью и т.д). Подробнее о таких видах услуг тут: https://polex.ua/category/praktiki/nedvizhimost

ИЗМЕНЕНИЯ В ВАЛЮТНОМ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВЕ И ВАЛЮТНАЯ ЛИБЕРАЛИЗАЦИЯ В 2019 ГОДУ

     На сегодняшний день в Украине действует Закон «О порядке осуществления расчетов в иностранной валюте», согласно которому установлены сроки расчетов по экспортно-импортным операциям. Так, для импортных операций этот срок составляет 180 дней с момента осуществления операции импорта. Но с 7 февраля 2019 года вступает в силу новый Закон Украины «О валюте и валютных операциях» от 21.06.2018г., и с момента его вступления в силу  Закон Украины «О порядке осуществления расчетов в иностранной валюте» теряет юридическую силу.  Подробнее  о новом Законе и проблемах валютных отношений уже было описано в статье: https://polex.ua/news/valyutnoe-regulirovanie-po-novomu-chto-izmenit-novyiy-zakon В статье 13 нового Закона «О валюте и валютных операциях» указано, что предельные сроки расчетов по операциям по экспорту и импорту товаров устанавливаются Национальным банком Украины.

     Также упоминается, что Национальный банк Украины имеет право устанавливать исключения и (или) особенности внедрения этого мероприятия защиты отдельных товаров и (или) отраслей экономики по представлению Кабинета Министров Украины. Согласно Закону “О валюту и валютные операции”, ряд шагов по либерализации валютного регулирования будет введен сразу после начала действия Закона. В частности: Во-первых, предельный срок осуществления расчетов по экспортно-импортным контрактам будет расширен до 365 дней . Во-вторых, будет отменен валютный надзор для экспортно-импортных операций на сумму до 150 тыс. грн. В-третьих, индивидуальные валютные лицензии будут отменены. Зато появится система электронных лимитов. В-четвертых, будут отменены санкции в виде прекращения внешнеэкономической деятельности за нарушение сроков расчетов. В-пятых, будет разрешено online покупку иностранной валюты физическими лицами. При этом на такие операции будет распространяться аналогичный лимит, как и на покупку наличной валюты (сейчас – до 150 тыс. грн. в день в эквиваленте).

    Компания POLEX оказывает широкий спектр услуг по сопровождению внешне-экономической деятельности, а также сопровождению  инвестиционной деятельности.  Подробнее об услугах для бизнеса тут: https://polex.ua/category/praktiki/dla_bisnesa

Часто задаваемые вопросы