Судова практика у справах щодо криптовалют: проблеми та перспективи

    З огляду на чинні норми законодавства України поняття «криптовалюта» і регулювання операцій з нею не підпадають під режим регулювання обігу грошових коштів. Оскільки криптовалюта не існує в формі банкнот, монет, записів на рахунках в банках, вона не може бути визнана грошима в розумінні українського законодавства. Крім того, крипто валюта не є видом валютних цінностей в трактуванні валютного законодавства України. Криптовалюта і операції з нею не підпадають під режим регулювання обігу електронних грошей оскільки не випускається банком. Криптовалюта не може бути кваліфікована ані як гроші, ані як інші речі, ані навіть як майнове право вимоги, оскільки, по-перше, не є платіжним засобом і не емітується НБУ, по-друге, не має матеріального вираження, по-третє, не породжує права вимоги.

     У 2016 року Харківськими судами було винесено два судових рішення по справі № 820/5120/16, в яких перша і апеляційна інстанції визнали незаконною індивідуальну податкову консультацію, згідно з якою операції з криптовалютою (E-dinarcoin) обкладаються ПДВ. Так, суди в обґрунтуванні своєї позиції посилалися на рішення Європейського суду справедливості від 2015 року з справі Хедквіста, при цьому помилково прийнявши його за рішення Евопейского суду з прав людини і використавши його як джерело права. 22 жовтня 2015 року Суд ЄС (справа Skatteverket v David Hedqvist) відніс біткоіни до «контрактним» засобам платежу (contractual means of payment), виступаючим в даній якості в стосунках між особами, які дійшли згоди розглядати його таким чином. Суд ЄС дійшов висновку, що під дію норми підпадають також валюта або кошти платежу, які не є законними платіжними засобами, за умови їх використання саме як засобу платежу (альтернативи законному засобу платежу) і прийняття в такій якості сторонами угоди. Дослідивши правову природу біткоінів, Суд визнав його для цілей оподаткування ПДВ не товарами / послугами (goods / services), а платіжним засобом (tender). Таке рішення суду прирівнює віртуальні валюти до традиційних валют в плані оподаткування. Відповідно до постанови суду, операції з обміну традиційних валют на біткойни повинні бути вільні від податку на додану вартість, оскільки правила ЄС забороняють стягнення такого податку з операцій з обміну валют, банкнот і монет.

      Незважаючи на окремі рішення, в більшості рішень криптовалюта розцінюється українськими судами не як платіжний засіб, а як актив, а договір купівлі-продажу або поставки, де засобом платежу за товари (роботи, послуги) сторонами визначається криптовалюта розцінюються судами як договори міни. При цьому судами робиться акцент на тому, що Bitcoin не є річчю в розумінні ст. 179 Цивільного кодексу України та не має ознак матеріального світу, не є продукцією, не є майновими правами, не має індивідуальних ознак. А оскільки такий предмет договору не можна ідентифікувати, визначити його ознаки матеріального світу, суд приходить до висновку, що такий предмет не може бути об'єктом судового захисту. Таким прикладом може бути Рішення Дарницького районного суду м.Києва у справі № 753/599/16-ц від 24.03.16. При цьому суд посилається на Лист НБУ від 08.12.2014  № 29-208/72889, який був відізваний НБУ та приходить до висновку, що “Bitcoin є грошовим сурогатом, який не має забезпечення реальної вартості. Діяльність з купівлі-продажу Bitcoin за долари США або іншу іноземну валюту має ознаки функціонування так званих "фінансових пірамід" та може свідчити про потенційну залученість у здійсненні сумнівних операцій відповідно до законодавства про протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. Обраний спосіб захисту порушеного права позивачем передбачає покладення зобов»язання на відповідача передати йому у власність товар у вигляді цифрової продукції Bitcoin , тобто віртуальні речі, які не мають ознак матеріального світу. Суд, враховуючи загальні положення про способи захисту порушеного права та судове рішення, не може зобов”язати відповідача передати позивачу речі, які не мають ознак матеріального світу. Далі, посилаючись на невірно обраний позивачем спосіб захисту порушеного права суд відмовив у задоволенні позовних вимог.

     Як бачимо, суди перебувають в стадії осмислення проблем, пов'язаних з використанням віртуальних валют (активів). На сьогодні в Верховній Раді зареєстровано 3 законопроекти, що передбачають визначення павового статусу криптовалют та особдиваостей оподаткування з нею. Проте жодний проект на ставився у порядок денний на голосування.

   Відносини, повязані з криптовалтами та цифровими, віртуальними активам є невизначеними на сьогодні. Одностайної судової практики на разі не має, Верховний суд також не висловився з цього поводу. За таких обставин великого значення набуває грамотна робота юристів при укладанні договорів, об'єктом яких є криптовалюти або віртуальні активи, або визначення їх в якості платежу. Компанія POLEX має досвід юридичного супроводу таких операцій та відстоювання інтересів власників таких активів у судах та у спорах з контролюючими органами.